Презентація: "Розвиток критичного мислення на уроках історії"

Розвиток КРИТИЧНого МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ Балас Ольга Юріївна

Якщо мозок дитини, що вчиться, залишається пасивним, просто отримуючи знання, як посуд отримує воду, що ллється до нього, не треба сподіватися на багато. Це подібно тому, якби їжа потрапляла до шлунка, який не здатний перетравити чи засвоїти її, і яка через це буде викинута або залишиться як безкорисний тягар у ній. Е. Раєрсон

Найбільш зрозуміле і корисня визначення критичного мислення дає професор Девід Клустер : 1. Критичне мислення - мислення самостійне. Ніхто не може думати за нас. Мислення є критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.2. Критичне мислення починається з постановки проблеми, бо її розв’язання стимулює людину мислити критично. 3. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.4. Критичне мислення має чітку аргументованість. 5. Критичне мислення – це мислення соціальне.

Застосування технологій критичного мислення на уроках історії дозволило сформувати у моїх учнів: вміння самостійно вчитися і працювати з джерелами інформації; мати особисту точку зору і вміти її аргументувати; вміти бачити проблему; вміти застосовувати свої знання для розв′язання своїх життєвих проблем; мати культуру спілкування, тобто працювати в команді та знаходити консенсус щодо різних переконань та думок.

Основні ідеї технології формування критичного мислення. Основне завдання вчителя – сформувати особистість, яка мислить критично, а саме :1. Здатну сприймати думки інших критично, виявляти здатність прислухатись до цих думок, оцінювати й аналізувати їх щодо розв'язання поставленої проблеми.2. Компетентну, яка прагне до аргументації прийнятого нею рішення на основі життєвого досвіду, фактів з життя та знання справи.3. Небайдужу у сприйнятті подій, яка виявляє інтелектуальну активність у різних життєвих ситуаціях, здатність зайняти активну позицію у конфронтаційних ситуаціях.4. Має власну думку, прислуховується до критики на свою адресу, може протиставити свою думку думкам інших або не погодитися з групою. 5. Допитливу, яка здатна проникнути в сутність проблеми, глибину інформації.6. Чесну сама із собою, яка перемагає сумніви і якою неможливо маніпулювати. 7. Здатну до діалогу і дискусії, яка вміє вислухати думки інших, з повагою ставитись до цих думок, переконливо доводити свою позицію.

Серед прийомів та способів формування навичок критичного мислення слід назвати такі:обговорення наукових і публіцистичних статей, матеріалів Інтернету;розв’язування логічних задач; рецензування своїх і чужих творчих робіт, рефератів;створення рефератів аналітичного характеру з виявленням та порівнянням різних поглядів на проблему;обговорення і вирішення проблемних ситуацій;організація та проведення дискусій з будь-яких актуальних проблем;участь в турнірних змаганнях.

Планування уроку історії для формування навичок критичного мислення{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Готуючись до уроку. Мотивація• Чому цей урок є важливим? • Як він пов'язаний з тим, чого я вже навчав, і з тим, чого буду навчати? Як тема уроку може бути пов'язана з особистим досвідом учнів та з їх інтересами?• Які можливості надає урок для критичного мислення?• Що учні зможуть зрозуміти, чого навчаться робити в майбутньому за вдяки уроку?• Яку цінність має урок для вчителя? для учня?Завдання уроку• Які конкретні знання, розуміння яких проблем будуть досягнуті учнями?• Які передбачено дії учнів з набутими знаннями чи новим розуміння проблем?Передумови• Що учень вже має знати, що має вміти робити для того, щоб успішно засвоювати урок?• Чи здатен він використати ці процесі мислення і навчання, що включені в урок?Оцінювання• Яку методику оцінювання я буду використовувати?• Які буде знайдено докази того, що учні дійсно навчилися того, що я запланував?Ресурси та використання часу• Яким чином розподіляються ресурси та час, необхідні для процесу навчання?• Чи потрібні спеціальні тексти? Скільки часу потребує кожна стратегія, що буде використовуватися?Групування• Як повинні бути згруповані учні для навчального процесу?{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Під час уроку. Актуалізація• Як сфокусувати думку учнів на темі уроку?• Як збудити зацікавленість учнів?• Як відновити у пам'яті попередні знання?• Яким чином можна підвести учнів до формулювання запитань та цілей навчання, а також до оцінки власних попередніх знань?Усвідомлення змісту• Яким чином учні досліджуватимуть зміст уроку?• Як вони будуть відстежувати усвідомлення змісту?• Який матеріал їм слід надати?• Як залучити їх до активного навчання? Рефлексія• Яким чином учні будуть обмірковувати нові знання, шукати відповіді на запитання, що залишилися?• Як учні можуть застосувати вивчене на уроці?Закінчення• Яких результатів треба досягти на уроці? • Наскільки розв'язання проблем є бажаним? • Наскільки це можливо зробити у зв'язку з темою?• Чи є такі проблеми, які можуть залишитися нерозв'язаними, принаймні зараз?Після уроку• Яка діяльність учнів, що продовжує роботу, розпочату на уроці, може бути запланована на позаурочний час?• До якого подальшого навчання може вести цей урок? • Що повинні робити учні після закінчення уроку?• Які ще питання можна досліджувати?

Урок за технологією формування критичного мислення має певну структуру, яка складається з таких основних етапів:

Методи та форми роботи на різних етапах уроку формування та розвитку критичного мислення. Перший етап уроку - "Розминка" («Криголам», «Розігрів»). Другий етап уроку - "Актуалізація опорних знань і вмінь (евокація, виклик) ". Третій етап уроку – «Усвідомлення нового матеріалу». Четвертий етап уроку - «Рефлексія».

Технологія розвитку критичного мислення , створює умови для розвитку творчих здібностей, активізує пізнавальну діяльність, яка включає в себе:• засвоєння, щонайбільшого обсягу наукової інформації;• засвоєння прийомів, способів застосування наукових знань для самовдосконалення та пізнання світу;• уміння та навички перетворення наукової інформації, переносу пізнавальних дій у подібні та нові ситуації;• засвоєння вмінь та навичок, знаходження взаємозв'язків і взаємовідносин між окремими частками інформації;• уміння аналізувати процес діяльності та передбачати його кінцевий результат;• цілеспрямованість мислення на задоволення потреб, що випливають із діяльності людини;• володіння вміннями та навичками добору потрібної інформації для організації пошукової діяльності та доказу відповідної точки зору;• уміння знаходити не один, а декілька альтернативних шляхів задовільного вирішення наукової проблеми;• засвоєння прийомів та способів мислення за аналогіями та відповідно до тих чи інших алгоритмів;• уміння використовувати наукові знання для вирішення практичних проблем;• творче мислення та засвоєння різних технологій оцінювання кінцевих результатів аналітико-синтетичного акту;• уміння та навички дивергентного, конвергентного та оцінювального мислення.

Створювати атмосферу для гармонійного розвитку особистості кожної дитини, враховувати оптимальні умови, адресного впливу на неї та керуючись статистично обґрунтованими, значущими стратегіями людського розвитку свободи та безпеки. Саме в цьому полягає творча діяльність вчителя. Висновки