Презентація з історії України в 10 класі "Культура України в першій половині 20 ст. Архітектура. Авангардовий стиль"

Культура україни в першій половині ХХ столітті. Український авангард. Архітектура і скульптура ХХ століття. Пекар Тетяна Вікторівна учитель Одеської загальноосвітньої школи №45 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, учитель вищої категорії,старший учитель. Предмет історія України. Клас - 10 2018-2019 навч.рік

Мета. Навчити розрізняти архітектурні стилі 20 століття. з містами-заповідниками України. Здійснити екскурсіюдо музею в Пирогове. Розвивати національну свідомість, інтерес до історіїукраїнської культури, спостережливість. Виховувати дбайливе ставлення до пам’яток українськоїкультури. Тип уроку – комбінований. Вид уроку - мистецтвознавча екскурсія. Дидактичне оснащення – фотозображення архітектурних об’єктів України першої половини 20 століття; навчальна презентація, запитання, завдання, тестові завдання, опорний конспект, зошит. Ключові слова: Модернізм, авангардизм, раціоналізм, конструктивізм, функціоналізм, постмодернізм.

1. Особливості розвитку української культури початку 20 століття. Вплив історичних подій1) ПОЧАТОК 20 СТОЛІТТЯ2) ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА3) РЕВОЛЮЦІЇ 1905-1907 ТА 1917 років. Різкі зміни в культурі, науці, техніці1) ПОЯВА РАДІО2) ПОЯВА ТЕЛЕФОНУ 3) ПОЯВА ПЕРШИХ ЛЕТАЛЬНИХ АПАРАТІВ3) ВІЙНА 1941 - 1945 роки

20 століття - надзвичайно суперечлива доба в історії культури України. ЕТАПИ РОЗВИТКУМодерністські шукання на початку 20 століттяІдеологічний тиск 30-50-х років. Воєнний період (1941-1945 роки)Творчість шестидесятників, андеграунд. Національно-культурнепіднесення в умовахнезалежної України. СТИЛІ ІНАПРЯМКИСЕЦЕСІЯ (МОДЕРН)АВАНГАРДИЗММОДЕРНІЗМПОСТМОДЕРНІЗМРЕАЛІЗМ (СОЦІАЛІСТИЧНИЙ)РІЗНІ СТИЛІСТИЛІ “НЕО…” (неореалізм,неомодернізм,неосецесія,неоготика,неокласицизм,неоромантизм)

В архітектурі, як і в живописі, літературі, музиці, пошуки нового стилю почалися на рубежі століть у рамках модернізму.        Авангардизм (фр. avant-gardisme - перед і варта) – загальна назва художніх напрямків 20 століття, для яких характерні пошук нових, невідомих, часто штучних форм і засобів художнього відображення, чи недооцінка повне заперечення традицій і новаторства.  Моде́рн — стильовий напрям у європейському та американсь-кому мистецтві (переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві) кінця 19 — початку 20 століть. Формуємо інформаційну компетентність

1 Одна зі стильових течій модернізму, що виникла у Франції в 70-х pp. XIX ст. Основною рисою є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ. Аекспресіонізм2 Один із провідних напрямів у мистецтві, що виник наприкінці XVIIIст. у Німеччині та існував в першій половині XIXст. Пред-ставники виступали проти нор-мативності класицистичного мистецтва, проти його канонів та обмежень. Бекзистенціоналізм3 Особистість має протидіяти суспільству, державі, середовищу, ворожому «іншому», адже всі вони нав'язують їй свою волю, мораль, свої інтереси й ідеали. Це поняття відчуженості й абсурдності є взаємопов'язаними та взаємозумовленими. Вромантизм4 Визначальні риси цього напрямку - зацікавленість глибинними психічними процесами; заперечення як позитивізму, так і; художньої образності та виразності, часом непоєнуваних між собою, як глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос; суб'єктивізм і зацікавленість громадянською темою. Гсимволізм. Застосовуємо набуті знання. Увідповіднити терміни та визначення.

Архитектор А. М. Бекетов (1862-1941) Бекетов Олексій Миколайович – відомий архітектор, заслужений на діяч мистецтв УРСР з 1941 року, про-фесор Санкт-Петербурзької Імператорської Академіїмистецтв з 1898 року, академік архітектури з 1894 ро-ку і доктор архітектури з 1939 року. Проектував в стилі класицизму та модерну. Під його керівництвом створено архітектурний вид Харкова, як першої столиці України. Презентація Бекетов О. М.

Неокласицизм початку 20 століття Поєднання притаманних форм та особливостей класицизму з новітнімидосягненнями в галузі будівництва. Педагогічний музей (нині – Будиноквчителя) – архітектор П. Альошин Філія національної бібліотеки Україниімені В. Вернадського – архітектори В. Осьмак, П. Альошин Бібліотека Київського Національного. Університету імені Т. Шевченка – архітектори В. Осьмак, П. Альошин Неоготика початку 20 століття Поєднання притаманних форм та особливостей готики з новітнімидосягненнями в галузі будівництва. Замок Річарда на Андріївському узво-зі – архітектор Р. Марфельд. Миколаївський костьол – архітектор В. Городецький“Ластівчине гніздо” (Південний берег. Криму)– архітектор О. Шерауд

Українська сецесія модерн Історико-архітектурний музей в Кам’янець-Подільському – архітектор Необароко початку 20 століття Поєднання притаманних форм та особливостей барочного стилю з новітніми досягненнями в галузі будівництва. Українська сільськогосподарськаакадемія в Києві – архітектор Примхливі природні форми, вигадані лінії, асиметрія, вільне планування, нові технічні та конструктивні засоби, нові матеріали (скло, бетон, метал) - стиль сецесія. Поєднання фантас-тичного і реального. Синтез внутріш-нього та зовнішнього облаштування. Будівля Національного банку в Києві – архітектор О. Кобелєв, О. Вербицький. Будівля Бесарабського ринку в Києві – архітектор Г. Гай. Створення національного українськогостилю модерну як поєднання загальнихрис модерну з народними традиціями тамісцевими мотивами. Будівля Жмеринського вокзалу 1899-1904 роки – перша в стилі модерн. Арх. – З. І. Журавський і В. Риков, І. Беляєв Харківське художнє училище – архітектор К. Жу-ков, М. Пискунов (черепичний дах трикутної форми, майолікові панно та фризом).

Будівля Національного банку в Києві – архітектори О. Кобелєв, О. Вербицькийhttp://uk.wikipedia.org/wiki/Файл: National_Bank_of_Ukraine.jpg

Будівля Бесарабського ринку в Києві –архітектор Г. Гай

Будівлю вокзалу зведено в період 1899—1904 років. Автори — архітектори З. І. Журавський і В. Риков, І. Беляєв (автор первинного проекту). Жмеринський залізничний вокзал є величною будівлею зі складним плануванням, в архітектурному стилі якої відчутні модерн (зовні) і ренесанс (інтер'єри). Споруда фактично стала однією з перших, зведених у стилі, що згодом дістав назву український модерн. Жмеринський залізничний вокзалhttp://uk.wikipedia.org/wiki/Файл: Залізничний_вокзал_Жмеринка_(5).jpg. Фото вокзалу 1913 рік. Жмеринський_залізничний_вокзал_1913.jpg ‎(178 × 120 пікселів, розмір файлу: 5 КБ, MIME-тип: image/jpeg)

Жмеринський залізничний вокзалhttp://uk.wikipedia.org/wiki/Файл: Залізничний_вокзал_Жмеринка_(5).jpg

Владислав Александер Садловський (пол. Władysław Aleksander Sadłowski, 25 червня 1869 Львів — 21 квітня 1940 там же) — львівський архітектор, дизайнер, педагог. Автор ряду львівських споруд у стилі сецесії. Новий залізничний вокзал у Львові, споруджений у 1899—1904 роках. Застосо-вано новітні залізобетонні конструкції системи Франсуа Еннебіка, виконанихфірмою Альфреда Захаревича і Юзефа Сосновського, за участі інженера Міхала Фінкельштейна. Перон перекрито двопрогоновим стальним дебаркадером спроектованим Садловським у співавторстві з інженером Едмундом Зеленєвсь- ким (1902—1904). До проектування інтер'єрів окрім Садловського долучились відомі архітектори та живописці, такі як Альфред Захаревич (пасажирські зали першого і другого класів) Тадеуш Обмінський (зал третього класу), Йозеф Балла (розписи в люнетах головного залу). Фасад оздоблений скульптурами Антона Попеля та Петра Війтовича. Дебаркадер Львівського вокзалу

Будівля Художьно-промислової школи на вулиці Снопківській, 47 у Львові. Нині Львівський державний коледж декоратив-ного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша та Технікум залізничного транспорту. Файл:47, Snopkivska Street, Lviv.jpg. Вілла Зигмунта Розвадовського. на вулиці Котляревського, 27 у Львові (1906, споруд-жувала фірма Едмунда Жиховича). Дім, майже позбавлений декору, має сміливу, виразно асиметричну просторову композицію.

Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської Чернівці. JPG Transferred from uk.wikipedia. Будинок Григорія Глібоваhttp://uk.wikipedia.org/wiki/Файл: Будинок_Григорія_Глібова.jpg

Музей в Пирогове. Національний музей народної архітектури та побуту України (популярні назви, що походять від назви однойменного селища: «Пирогів», «Музей просто неба в Пирогові»). Це музей на природі, архітектурно-ландшафтний комплекс усіх історико-етнографічних регіонів України. Розташований на південній око-лиці Києва, у Голосіївському районі, поблизу селища Пирогів. Засновано в 1969році. Найбільший скансен (музей просто неба) Європи і найповніше етногра-фічне зібрання нашої держави. Загальна площа — 133,5 га. Шевче́нківський гай — етно-парк у Львові. Офіційна назва — Музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай» (адреса музею — вул. Чернеча гора, 1, телефон +380 (32) 271-23-60). Шевченківський гай

http://www.pyrohiv.com.ua/ru/t…Українське село в ХІХ ст.

Українське село в ХІХ ст.

Українське село в ХІХ ст.

Українське село в ХІХ ст.

Полтавщина і Слобожанщина (Харківська, Луганська, частина Сумської та Донецької обл.) були заселені з давніх-давен і входили до складу Київської Русі.Інтер'єр хати з смт Шишаки Полтавської обл. Хата з с. Шишаки Шишацького р-ну (1896 ) - рублена з осики, чотирикамерна (хата, хатина, сіни, комора). Стіни житлової частини зовні обмащені глиною, побілені, підведені, а всередині - "миті" розчином лугу, який готували, проціджуючи теплу воду через шар попелу. В інтер'єрі цієї хати – ткацький верстат, на якому ще донедавна ткали плахти. Саж із с. Вельбівка Гадяцького р-ну (початок XX ст.) - укритий соломою, у якому відгодовували свиней.

Інтер'єр хати із с. Бобрівник Зіньківського р-ну Полтавської обл. Кінець XIX ст. Хата із с. Кунцеве Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Кін. XIX ст.

Карпати Експозиція Буковини Закарпаття. Стайня з боїщем із с. Пилипець Міжгірського р-ну Закарпатської обл. Кінець XIX ст. Гуцульщина Хата з с. Стеблівка Хустського району Закарпатської обл. кінця XIX - поч. XX ст. ГуцульщинаІнтер'єр хати з с. Розтоки Міжгірського р-ну Закарпатської обл. поч. XX ст.

Інтер'єр хати в с. Яснозір'я Черкаського р-ну Черкаської обл. Світлиця

Інтер'єр СлобожанщиниІнтер'єр української хати (СХІДНА СЛОБОЖАНЩИНА) http://dialectology.moy.su/http://images.yandex.ua/yandsearch?text

У хаті рибалки.http://uk.wikipedia.org/wiki/Файл: Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_2302.jpg

http://uk.wikipedia.org/wiki/Файл: Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_2290.jpg. Реконструкція традиційного вбранства української хати.

Садиба з с. Попівка Зінківського району Полтавської обл.http://pyrogiv.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=23&lang=ukхата з с. Кунцеве Новосанжарського району Полтавської обл. кін. XIX ст. Хата з с. Новоохтирка Новоайдарського району Луганської обл. Національний музей народної архітектури та побуту України. All Rights Reserved. http://pyrogiv.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=23&lang=uk

Полтавщина і Слобожанщина (Харківська, Луганська, частина Сумської та Донецької обл.) були заселені з давніх-давен і входили до складу Київської Русі.Інтер'єр хати з смт Шишаки Полтавської обл. Хата з с. Шишаки Шишацького р-ну (1896 ) - рублена з осики, чотирикамерна (хата, хатина, сіни, комора). Стіни житлової частини зовні обмащені глиною, побілені, підведені, а всередині - "миті" розчином лугу, який готували, проціджуючи теплу воду через шар попелу. В інтер'єрі цієї хати – ткацький верстат, на якому ще донедавна ткали плахти. Саж із с. Вельбівка Гадяцького р-ну (початок XX ст.) - укритий соломою, у якому відгодовували свиней.

Інтер'єр хати із с. Бобрівник Зіньківського р-ну Полтавської обл. Кінець XIX ст. Хата із с. Кунцеве Новосанжарського р-ну Полтавської обл. Кін. XIX ст.

Карпати Експозиція Буковини Закарпаття. Стайня з боїщем із с. Пилипець Міжгірського р-ну Закарпатської обл. Кінець XIX ст. Гуцульщина Хата з с. Стеблівка Хустського району Закарпатської обл. кінця XIX - поч. XX ст. ГуцульщинаІнтер'єр хати з с. Розтоки Міжгірського р-ну Закарпатської обл. поч. XX ст.

Бойківська хата – це деревяна подовгувата хата, під одним дахом якої поєднувалися житлове та господарське приміщення. В давнину вона складалась з трьох основних частин велика житлова кімната (світлиця), сіни (коридор), стайнею з правого боку і окремим входом.

Бойківська хата

1. Садиба з с. Попівка Зінківського району Полтавської обл. http://pyrogiv.kiev.ua/index.php?option=com_ content&view=article&id=13&Itemid=23&lang=uk 2. Національний музей народної архітектури та побуту України. All Rights Reserved. http://pyrogiv.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=13&Itemid=23&lang=uk3. Будівля Національного банку в Києві – архітектори О. Кобелєв, О. Вербицькийhttp://uk.wikipedia.org/wiki/Файл: National_Bank_of_Ukraine.jpg4. Жмеринський залізничний вокзал http://uk.wikipedia.org/wiki/Файл: Залізничний_ вокзал_Жмеринка_(5).jpg5. Жмеринський_залізничний_вокзал_1913.jpg ‎(178 × 120 пікселів, розмір файлу: 5 КБ, MIME-тип: image/jpeg)6. Жмеринський залізничний вокзал http://uk.wikipedia.org/wiki/Файл: Залізничний_вокзал_Жмеринка_(5).jpg7. Дніпро. ГЕС (1928-1939 http://commons.wikimedia.org/wiki/File: Dnieper_Hydroelectric_Station_in_ 2005. JPG?uselang=ru8. Файл: Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської Чернівці. JPG Transferred from uk.wikipedia9. http://uk.wikipedia.org/wiki/Файл: Будинок_Григорія_Глібова.jpg Файл: Будинок Григорія Глібова.jpg10.

Дякую за увагу!