Презентація " Розвиток критичного мислення на уроках зарубіжної літератури"

Розвиток критичного мислення школярів на уроках літератури

Мистецтво навчання полягає не в умінні повідомляти, а в умінні збуджувати, розбурхувати, оживляти. А. Дістервег

Критичне мислення — це:• уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору;• уміння піддавати ідею м'якому скепсису;• об'єднання активного й інтерактивного процесу;• перевірка окремих ідей на можливість їх використання;• моделювання систем доказів, на основі яких базуються різні точки зору в разі;• переоцінка та переосмислення понять та інформації;• здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її самостійно під час прийняття рішення.

Критичне мислення – це не негативність суджень або критика, а розумний розгляд різноманітних підходів для того, щоб виносити обґрунтовані судження й розв'язки.

Кожний учень, незважаючи на авторитети, виробляє свою думку в контексті навчальної програми. Мета технології: забезпечити розвиток критичного мислення за допомогою інтерактивного залучення учнів в інтерактивний процес.

Навчити учня критично мислити – це якнайкраще підготувати до життя в демократичному суспільстві.

В технологію КМ входять такі стратегії:тренування, позначки, сенкан, З-Х-Д, титанік, кубування, гронування, передбачення, дискусійна сітка Алвермана, робота в парах, порушена послідовність, карусель, портфель оцінювання, кола Вена, щоденник подвійних нотаток та ін.

Найперше завдання вчителя-філолога – організувати грамотний ідейно- художній аналіз твору, який допоможе інтерпретувати (пояснити) цей твір. Перш ніж виконувати творчі завдання на уроці, потрібно „увійти” до тексту художнього твору, відчути його на емоційному рівні.

Якщо є можливість, потрібно подивитись і фрагменти з фільмів, знятих за творами (наприклад, „Злочин і кара” Ф. Достоєвського, «П׳ятнадцятирічний капітан» Жуля Верна, „Майстер та Маргарита” М. Булгакова, мультфільм „Старий і море” та інші).

Технологія розвитку критичного мислення (КМ) дозволяє вчителю допомогти учням стати більш самостійними, мислити критично, відповідально й творчо ставитися до навчання. Вона дає реальну можливість створити в класі (групі) атмосферу партнерства.

Знання мають цінність лише тоді, коли вони використовуються на практиці та усвідомлюються теоретично. Майбутнє відкривається дітям, які критично перевіряють інформацію та вибудовують свої особисті реалії. Отже, кожна тема уроку має бути обґрунтованою.

На етапі актуалізації учні активно пригадують, що вони знають із цієї теми, встановлюють рівень власних знань. Те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися. Девіз етапу: „Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати, що вони знають”.

Для досягнення цього методика критичного мислення пропонує такі стратегії: передбачення - за допомогою прислів’їв, приказок, загадок, фразеологічних зворотів або ключових слів, записаних на дошці, учні передбачають тему, мету уроку, сюжет твору ( за допомогою прислів’їв – Хто знання має, той і мур ламає; Замало мати гарний розум, головне – вміти його застосовувати – спрогнозуйте тему уроку…)

„Мозкова атака” – вчитель чітко формулює питання, записує його на дошці ( Особливості конфлікту трагедії В. Шекспіра „ Гамлет”; Провідні теми творчості ... письменника; Тематико-жанровий склад епопеї Бальзака «Людська комедія; Яка діяльність Робінзона Крузо на безлюдному острові допомогла не втратити йому людську подобу?) і пропонує учням висловити ідеї, навести фрази чи слова, що розкриватимуть поставлену проблему. Усі пропозиції записуються на дошці в порядку їх висловлення. Відбувається колективне обговорення та критична оцінка запропонованих ідей;

порушена послідовність – з’єднати стрілками, наприклад: подвиги Геракла і героїв або предмети, які є в міфах:перший подвиг – лернейська гідрадругий – керинейська ланьтретій – немейський левчетвертий – стімфальські птахи. Розташувати події у їхній послідовності ( за романом Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан»)

З метою оперативної перевірки засвоєння учнями знань доцільно проводити різні види літературних диктантів:вставити пропущені в тексті слова і словосполучення ( давні греки вірили, що із первинного __ виникли два божества: __ (__) і __ (__)... „ істинне – хибне” хронологічний диктант „Про що промовляють датибліц-диктант (вказати жанр твору, батьківщину письменника, з якого твору цитата...)„відгадай слово” ( короткий віршований алегоричний твір, у якому закладено повчальний зміст ...байка).

На стадії актуалізації опорних знань учнів і на стадії узагальнення та систематизації використовується „ діаграма Вена”. Мета – навчити учнів порівнювати, аналізувати певні явища, літературних героїв, риси, ознаки творчості письменників.

Взаємоопитування. Один зі способів роботи в парах. Використовується на стадії «осмислення». Два учні читають текст, зупиняючись після кожного абзацу, і задають один одному питання різного рівня по змісту прочитаного. Дана форма сприяє розвитку комунікативних навичок.

Таблиця « З-Х-Д» («Знаю – Хочу знати – Дізнався»). Один зі способів графічної організації й логіко-смислового структурування матеріалу. Форма зручна, тому що передбачає комплексний підхід до змісту теми..

У теорії розвитку критичного мислення велика увага приділяється запитанням, які стимулюють критичне мислення і спонукають тлумачити факти, синтезувати думки, аналізувати інформацію, породжувати і трансформувати образи, давати оцінку та зіставляти свої погляди з тим, про що говориться в тексті.

Стратегія „кероване читання” проводиться під час роботи з текстом, вивченні нового матеріалу. Текст розділяється на частини. Перед читанням кожної частини твору вчитель заохочує учнів до пошуку відповідей на ці запитання. Запитання буквального характеру – за змістом твору; не буквальні – відповідей, на які немає в тексті. Запитання не буквального характеру сприяють розвитку творчої уяви школярів наприклад, як ви гадаєте, як будуть розвиватися події далі...

Міністратегія „позначки” допомагає усвідомлювати текст, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, „сортувати” матеріал. В процесі читання тексту учні роблять на полях позначки „+” – відома інформація, „?” – незрозуміла інформація, „!” – що здивувало, збентежило. Після цього заповнюється табличка в зошиті, в яку вносяться записи з опрацьованого тексту. Це привчає до ефективної самостійної роботи з текстом.

Кластери. Це спосіб графічної організації матеріалу, що дозволяє зробити наочними ті розумові процеси, які відбуваються при зануренні в ту або іншу тему. Послідовність дій проста й логічна:1. У центрі чистого аркуша ( класної дошки) написати ключове слово або речення, яке є «серцем» ідеї, теми.2. Навколо «накидати» слова або пропозиції ідеї, що виражають, факти, образи, що підходять для даної теми. (Модель «планети і її супутники»)3. По ходу запису слова, що з'явилися, з'єднуються прямими лініями із ключовим поняттям. У кожного з «супутників» у свою чергу теж з'являються «супутники», встановлюються нові логічні зв'язки. В результаті виходить структура, яка графічно відображає наші думки, визначає інформаційне поле даної теми.

Доцільно застосовувати технології „Аналіз ситуації”, метод „Прес”, „Обери позицію”.

Щоб з’ясувати, як новий матеріал засвоєний школярами, використовують групову форму „Синтез думок”.(Доведіть, що життя і творчість письменника відповідають його власному твердженню «Моральність і життя – одне ціле» (Томас Манн)

Наступний етап уроку - рефлексія (перевірка, закріплення вивченого). Учень висловлює своїми словами певну думку. Він стає власником ідеї, коли висловлює її своїми словами. Відбувається обмін думками.

На закріплення чи повторення навчального матеріалу проводиться вид творчої роботи – взаємні запитання. Методика взаємних запитань полягає в тому, щоб після прочитання тексту в групах або парах поставити різні запитання до частин тексту.

Наприкінці уроку на етапі закріплення та усвідомлення вивченого бажано застосовувати стратегії „доповідач – респондент”, „сенкан”, створення есе.

Есе. Цей вид письмового завдання звичайно застосовується наприкінці заняття, щоб допомогти учням підсумувати свої знання по вивченій темі. Для вчителя – це можливість одержати зворотний зв'язок. Тому учням можна запропонувати два пункти:1) написати, що вони довідалися по новій темі; 2) задати одне питання, на яке вони так і не одержали відповіді.

 Народна та літературна казка. Стратегія «ЗХД» («Знаю», «Хочу дізнатися», «Дізнався»). Кожний учень креслить таблицю в зошиті, що складається з 3-х стовпчиків (на всю сторінку). У перший «З» записує все, що знає про народну казку «Пані Метелиця», у другу «Х», про що хотів би довідатись. В третю «Д» те, що вивчив. Таблиця заповнюється по мірі вивчення теми. Таким чином, учень бачить, що йому вдалося дізнатися нового після вивченої теми.

Інтерактивна вправа «Мікрофон». Дописати речення: Німецька казка «Пані Метелиця» нагадує мені…Мені здається, що ця казка…На мою думку, ця казка…

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}гарна, роботящасловагидка, лінивабабачудова хатинкарозмаїтілуканевеличкадонькастарахатинкаласкаві квіти. Робота в парах. Поєднайте означення з особами та предметами, які вони характеризують (картки одержують учні на кожну парту). Поєднують стрілочкою

Гра «Вирази свої емоції» з допомогою сигнальних кружечків із зображенням емоційних станів (можна відтворювати емоції мімікою).-Пасербиця порізала ниткою пальці до крові-Мачуха почала лаяти пасербицю-Дівчинка впала у криницю і опинилася на чудовій луці-Дівчинка допомогла печі й витягнула хліб, щоб не згорів-Дівчинка добре вибивала подушки і на світі йшов сніг

Інтерактивний прийом «Мозковий штурм». Дайте відповідь на запитання. У чому полягає смисл конфлікту у казці?Що засуджується в казці?Що стверджується, перемагає?Як саме стверджується перемога добра над злом?

Практикую при вивченні біографії письменника такий вид діяльності, як рольова гра«Інтервۥ׳ю з письменником»,спостереження над текстом та образом героя, завдання пошуково-дослідницького характеру.

«Портрет Доріана Грея»Складання «асоціативного куща» до слова «краса». (Досконалість. Витонченість. Гармонія. Приємність. Чистота. Щастя. Любов).

ТКМ сприяє активності, ініціативності учнів, розвитку творчих здібностей та творчої уяви. Розвинуте критичне мислення забезпечує процес продуктивного обміну думками, відкритого сприйняття нових ідей і знань, пошук аргументованих рішень, реалізації права кожної людини на власну думку, можливість відшукувати і висловлювати аргументи.

Презентацію cтворила вчитель вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель, учитель зарубіжної літератури Валентина Вижга