Презентація "Розвиток критичного мислення учнів початкової школи"

Розвиток критичного мислення учнів початкової школи Омельковець Олена Іванівна, вчитель Тинненської ЗОШ І ступеня

«Перед людиною є три шляхи до пізнання: шлях мислення — найбільш благородний, шлях наслідування — найбільш легкий і шлях особистого досвіду — найбільш важкий» Конфуцій

Загальна мета технології розвитку критичного мислення підготовка дітей для відкритого суспільства, здатних до формування думок, розумного вибору між ідеями, що конкурують; вирішення проблем та відповідного обговорення ідей

“Критичне мислення - це використання когнітивних технік і стратегій, які збільшують вірогідність отримання бажаного кінцевого результату“ (Д. Халперн) “Критичне мислення - це мислення самостійне, інформативне, воно починається з постановки запитання, прагне до переконливої аргументації, має соціальний характер“ (Д.Клусгер) “Критичне мислення є раціональним, рефлексивним мисленням, яке спрямоване на вирішення того, чому варто вірити або які дії варто застосувати” (М. Кларін)

АНАЛІТИЧНІСТЬ СИСТЕМНІСТЬ ЛОГІЧНІСТЬ САМОСТІЙНІСТЬ АСОЦІАТИВНІСТЬ

Фази формування критичного мислення ЕВОКАЦІЯ (фаза актуалізації, виклику) ОСМИСЛЕННЯ (фаза вивчення нового матеріалу) РЕФЛЕКСІЯ (фаза розмірковування)

Структура уроку критичного мислення І етап Розминка ІІ етап Обґрунтування навчання ІІІ етап Актуалізація ІV етап Усвідомлення змісту V етап Рефлексія

Методичні стратегії розвитку критичного мислення Блок уроку з розвитку КМ Методичні стратегії Евокація «Мікрофон», «Мозковий штурм», читання в парах, читання в групах, асоціативний кущ, ґронування, кубування, «Знаю – хочу дізнатись – вивчу», вільне письмо тощо. Осмислення Читання тексту із системою позначок «Допомога», «Мозаїка «Джигсоу»», «Запитання – відповідь», «Знаємо – хочемо дізнатись – дізналися», взаємонавчання, метод «Прес» тощо. Рефлексія «Кола Вена», «Дерево рішень», «П’ятихвилинне есе», «Ромашка Блума», «Хрестики-нулики», «Сенкан», кубування, асоціативний кущ тощо.

Асоціативний кущ асоціації асоціації асоціації асоціації асоціації КЛЮЧОВЕ ПОНЯТТЯ

Асоціативний кущ водосховище болото річка ставок озеро джерело океан канал

Ґронування ЧАСТИНИ МОВИ ПРИКМЕТНИК відмінок число рід ознака предмета ІМЕННИК число відмінок рід назва предмета ЗАЙМЕННИК ДІЄСЛОВО число відмінок особа вказує на предмет, але не називає його дієвідміна присудок час дія предмета

Кубування ЧАСТИНА МОВИ ЧИСЛО ЗАПИТАННЯ РІД ВІДМІНОК ЧЛЕН РЕЧЕННЯ

Читання з маркуванням Умовні позначки “+” – відома інформація; “!” – нова інформація; “–” – інформація заперечує тому, що знаю; “?” – інформація, що здивувала та викликала інтерес

Таблиця"ЗХД" (Знаємо – хочемо дізнатись – дізналися) ЗНАЄМО ХОЧЕМО ДІЗНАТИСЬ ДІЗНАЛИСЯ Корінь слова – спільна частина споріднених слів. Із яких частин може складатися слово? Як правильно вимовляти і писати слова із ненаголошеними [е], [и] в коренях? У складі слова можуть бути корінь, закінчення, префікс, суфікс. Правила вимови і написання слів із ненаголошеними [е], [и] в коренях.

Мозаїка “Джигсоу” 1 крок Поділ учнів на “домашні” групи. Нумерація учасників. 2 крок Пояснення завдання. 3 крок Поділ завдання на частини. Створення “експертних” груп. 4 крок Робота в “експертних” групах. 5 крок Повернення до “домашніх” груп. 6 крок Повне вивчення тексту. Взаємонавчання. Відповіді на запитання вчителя.

Метод “Прес” Висловлюємо думку Я вважаю… Пояснюємо причину Тому що… Наводимо приклад Наприклад… Формулюємо висновок Отже…

Кола Венна (Діаграма Венна) ВІДМІННЕ ВІДМІННЕ СПІЛЬНЕ

Кола Венна (Діаграма Венна) НАРОДНА КАЗКА Автор – народ. Усна форма. Варіативність. ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА Автор – конкретна особа. Писемна форма. Зміни в текст не вносяться. Про людей, про тварин, фантастичні, вигадані події, добро, дружба І розум перемагають зло

Сенкан (білий вірш) Перший рядок – одне слово (іменник) Другий рядок – два слова (прикметники) Третій рядок – три слова (дієслова) Четвертий рядок – чотири слова (фраза, що розкриває зміст) П'ятий рядок – одне слово (синонім, висновок) * *

Сенкан Сенкан Україна незалежна прекрасна росте розвивається квітує Україна - наш рідний край Батьківщина

Ромашка Блума прості практичні уточнювальні інтепретаційні творчі оцінювальні ?

Чому слова зима, зимі, зимою не можна вважати спільнокореневими? Чи змінилося б значення слова ліс, якби ми додали до нього суфікс –ок? Що називається коренем слова? Тобто ти вважаєшь, що слова школа, школяр, (у) школі, шкільний є спорідненими? Чим відрізняються форми слова від спільно- кореневих слів? Як можна запобігти такої помилки як близьке вживання спільнокореневих слів-іменників і форм одного і того ж слова? ?

Кластер