Презентація "Розвиток української культури у другій половині ХVІІІ - першій половині ХІХ ст."

Українська культура кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Освіта{72833802-FEF1-4 C79-8 D5 D-14 CF1 EAF98 D9}Освіта. Наддніпрянська Україна. Західноукраїнські земліпочаткова. Парафіяльні школи. Повітові школи. Елементарні школисередня. ГімназіїУ першій половині ХІХ ст. – 19. Гімназії. Галичина – 8, Закарпаття – 9, Пн. Буковина – 1 вища. Києво-Могилянська академія (до 1817 р.) Харківський університет, Київський університет. Ліцеї: Кременецький (Волинський) ліцей, Рішельєвський ліцей, Гімназія вищих наук. Львівський університет, Реальна (торговельна) академія, Технічна академія.

{72833802-FEF1-4 C79-8 D5 D-14 CF1 EAF98 D9}галузьдіячіНаука Т. Осиповський. М. Остроградський. В. Каразін. М. Маркевич. М. Костомаров. М. Максимович. Література І. Котляревський. Г. Квітка-Основ’яненко. П. Куліш. П. Гулак-АртемовськийЄ. Гребінка. Т. Шевченко. Музика М. Лисенко. М. Леонтович. М. Вербицький. С. Гулак-Артемовський. О. Вересай. Живопис В. Тропінін. В. Штернберг. Т. Шевченко{72833802-FEF1-4 C79-8 D5 D-14 CF1 EAF98 D9}галузьдосягення. Архітектура Палац Розумовського в БатуриніПоява садово-паркової архітектури: «Софіївка» в Умані та «Олександрія» в Білій ЦерквіА. Меленевський. Театр Поява перших професійних театрів в Києві, Полтаві, Харкові. Полтава – театр І. Котляревський

Ботанік, етнограф, укладач збірок українських народних пісень, перший ректор Київського університету св. Володимира. Михайло Максимович

Вчений, громадський діяч, з ініціативи якого було засновано Харківський університет. Автор наукових праць з агрономії, метереології. Був винахідником парового опалення, сушильних апаратів, технології видобування селітри, конструктором сільськогосподарських машин. Василь Каразін

Математик, член Петербурзької, Паризької, Римської та Туринської академії наук. Автор близько 40 наукових праць. Основні роботи присвячені математичному аналізу, аналітичній механіці, математичній фізиці. Михайло Остроградський

Тимофій Осиповський. Учений-математик, педагог. У 1813-1820 рр. ректор Харківського університету. Головна праця – трьохтомний «Курс математики».

Микола МаркевичІсторик, етнограф, фольклорист, поет. Вивчав історію України. Основна праця п’ятитомна «История Малороссии».

Микола Костомаров. Видатний український вчений, історик, письменник та громадський діяч. Йому належать праці з історії України «Б. Хмельницький», «Руїна», історичні драми «Сава Чалий» і «Переяславська ніч» тощо. Один з засновників Кирило-Мефодіївського товариства.

Іван Котляревський. Творець нової української літератури, автор поеми «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка». Очолював театр у Полтаві.

Григорій Квітка-Основ’яненко. Основоположник художньої прози в новій українській літературі, один з засновників жанру соціально-побутової комедії «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик», «Конотопська відьма» тощо.

Пантелеймон Куліш. Український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець. Автор першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису. Відомий найбільше як перекладач Біблії та як автор першого українського історичного роману «Чорна рада».

Поет і культурно-освітній діяч, автор перших віршованих байок у новій українській літературі – «Пан та собака», творець перших в Україні романтичних балад. Перекладав твори іноземних авторів. Петро Гулак-Артемовський

Євген Гребінка. Талановитий український байкар. Найпопулярніші його твори: «Малоросійські приказки», «Ніжинський полковник Золотаренко», «Чайковський» та ін.

Семен Гулак-Артемовський. Походив із старовинного козацбкого роду. Займався музичною освітою і співом у Петербурзі – оперний співак. Виступав на сценах Петербургу, Москви. Автор опери «Запорожець за Дунаєм».

Остап Вересай. Видатний український кобзар.

Микола Лисенко. Український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч. До найвідоміших його творів належать музика гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер», котрі зокрема виконував хор К. Стеценка під час Свята Злуки, опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та інші. Лисенко створив численні аранжування народної музики для голосу й фортепіано, для хору та мішаного складу.

Микола Леонтович. Український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть». Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells»). Український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна». Михайло Вербицький

Василь Тропінін. Дівчина з Поділля

В. Штернберг. Садиба Тарнавського в Качанівці

Смерть Богдана Хмельницького

Дари в Чигирині в1649 р.

Живописна Україна

Тарас Шевченко

Палац Кирила Розумовського в Батурині

Архітектор. У 1799-1833 рр. - головний міський архітектор Києва, здійснив забудову Подолу після пожежі 1811 р. Контрактовий будинок, церква-ротонда на Аскольдовій могилі та ін. Андрій Меленевський