Презентація "Руаль Амундсен - норвезький полярний мандрівник і дослідник"

Руаль Амундсен - норвезький полярний мандрівник і дослідник.

Руаль Амундсен (1872-1928) - норвезький полярний мандрівник і дослідник. Першим досяг Південного полюсу, був єдиним, хто пройшов на судні і Північно-Східним (вздовж берегів Сибіру), і Північно-Західним (протоками Канадського архіпелагу) морським шляхом. Народився Амундсен 16 липня 1872 року у місті Борґе поблизу Осло. Вступив на медичний факультет університету Крістіанії (зараз Осло), але дуже швидко вирішив залишити навчання.

За словами Амундсена, він вирішив стати полярним мандрівником у п'ятнадцять років, прочитавши книгу Д. Франкліна про експедицію 1819—1822 рр., метою якої було знайти шлях з Атлантичного океану в Тихий навколо північних берегів Північної Америки. Але тільки в двадцять два роки Амундсен уперше ступив на борт судна юнгою. У двадцять шість він уперше зимував у високих широтах. У 1897—1899 роках Амундсен був першим помічником капітана на кораблі "Бельжіка" під час експедиції в Антарктику (очолював експедицію бельгійський морський офіцер лейтенант Адрієн де Жерлаш). Вимушена та непідготовлена зимівля тривала 13 місяців.

У 1905 році 33-річний норвезький моряк Руальд Амундсен здійснив мрію свого дитинства коли на яхті першим у світі обігнув Північну Америку Північно-Західним шляхом, після чого почав готуватись до підкорення Північного полюсу. Заручившись підтримкою Фрітьофа Нансена, який у 1893 - 96 роках здійснив 1041-денний дрейф від Таймиру до Землі Франца-Йосифа, але так і не досяг північної точки Землі, Амундсен позичив у нього легендарний корабель «Фрам», проте невдовзі відмовився від задуманого, коли у 1909 році стало відомо про підкорення Північного полюсу американцем Робертом Пірі.

Перша спроба вирушити до Південного полюсу була здійснена 8 вересня 1911 року, проте завершилась невдало - через надзвичайний холод, який досягав -60°С, Амундсену довелось повернутись на базу і очікувати покращення погоди. Наступну спробу було здійснено 20 жовтня 1911 року, коли температура зросла до -30°С, - в похід на 4 нартах відправилось п'ять чоловік, які 9 листопада досягли 83° південної широти й заклали ще один склад для зворотнього шляху.

Досягнувши Полярного плато, в центрі якого знаходиться Південний полюс, довелось забити частину собак і у фінальний етап 550-кілометрової подорожі експедиція відправилась 18 листопада. Долаючи в день по 15-30 кілометрів, 6 грудня полярники піднялись на висоту 3260 метрів над рівнем моря, де почались проблеми через кисневе голодання та штормові вітри. Однак, завдяки відносно теплій погоді, яка трималась на рівні -20°С, Руальд Амундсен, Хельмер Хансен, Сверре Хассель, Оскар Вістінг та Олаф Бьоланд першими в світі досягли Південного полюсу Землі 14 грудня 1911 року .

У 1909 році Амундсен отримав фінансову підтримку від норвезького уряду та приватних спонсорів, за гроші яких переобладнав «Фрам», придбав їздових собак, 14 комплектів ескімоського хутряного одягу і 7 червня 1910 року відплив з Крістіанії (нині - Осло). 15 січня 1911 року «Фрам» досягнув узбережжя Китової бухти в Антарктиді, де Амундсен влаштував базу для подальшої експедиції, з якої кількома етапами заклав три проміжні склади із запасами провіанту та пального.

14 грудня 1911 року 39-річний норвезький полярний дослідник Руальд Амундсен з чотирма членами своєї експедиції першим досягнув Південного полюсу Землі. Викуривши по сигарі на честь успіху, Амундсен чотири дні проводив вимірювання свого місцеположення і, щоб уникнути звинувачень у неточності, з трьох напрямків оточив розрахункове місце полюса прапорами, між яким залишив палатку і лист до англійця Роберта Скотта, якого випередив на 35 днів.

Маршрути експедицій Руальда Амундсена (суцільна лінія) і Роберта Скотта (пунктирна, хрестиком відмічена загибель його експедиції на зворотньому шляху

Повернення на базу зайняло більше місяця, до якої п'ятеро норвежців на 11-х собаках доягли 26 січня 1912 року. Не знаючи про свою першість і долю Скотта, експедиція якого досягла полюсу 17 січня і 29 березня загинула на зворотньому шляху, 30 січня Амудсен відплив з Антарктиди і 7 березня «Фрам» пришвартувався у порту Гобарт на Тасманії, де Амудсен інкогніто зійшов на берег і відправив брату, Нансену і норвезькому королю три заздалегідь складені телеграми про свій успіх. В липні 1912 року Руальд Амундсен повернувся до Норвегії, де на його честь відбувся обід в королівському палаці, після якого він розпочав турне країнами Європи та Америки і написання книги.

В місті Тромсе, на півночі Норвегії побудований памятник полярній експедиції Амундсена.

Пам'ятник в Осло першим дослідникам Південного полюса

Пам’ятник-бюст норвезькому мандрівнику Руалю Амундсену на острові Шпіцберген

Майже увесь рік вкрите льодом, влітку лід дрейфує під дією вітрів. Температура повітря влітку не підіймається вище -18°С, а взимку достягає -40 ― -50°С.