Презентація "Самострахування при падіннях"

САМОСТРАХУВАННЯ ПРИ ПАДІННЯХ МЕТОДИЧНА РОБОТА ВЧИТЕЛЯ ФІЗКУЛЬТУРИ ЧЕРКАСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ I-III СТУПЕНІВ №10 ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПАКА ЕДУАРДА

Вміння падати без ушкоджень було ознакою майстерності життя з давніх часів. Із глибин віків і по нині не зупиняють активних і рішучих людей ні перешкоди на життєвому шляху, ні загроза падіння від втручання несподіваних обставин або сил. Вміння підніматися і продовжувати долати життєвий простір на шляху до поставленої мети є одною із ознак справжньої людини.

Ні де в житті сучасної людини так не стоїть питання безпеки здоров`я, як у спорті і на війні. Безліч разів кожен, хто поринав у вир непередбачуваних обставин і масштабного дійства неспинних сил стикався з втратою опори і опинявся на підлозі. І кожен раз у пригоді йому ставало вміння вчасно і правильно відреагувати на умови втрати власної рівноваги.

Сьогодні, як і завжди тема уникнення травматизму стоїть на важливому місці в усіх видах людської діяльності. Особливо це стосується школи. Сучасна система виховання наступних поколінь передбачає вплив різноманітних чинників оточуючого середовища на молоду особу. Серед них фізична культура і діяльність, пов`язана із нею (спортивні свята, змагання, заходи з елементами активного відпочинку, тощо).

Спортивне виховання сьогоднішніх учнів неможливо уявити без легкої атлетики, футболу, баскетболу, волейболу, гімнастики, безлічі рухливих ігор і естафет. Це досить напружені і динамічні види рухової активності, сама природа яких передбачає боротьбу із сторонніми намірами, інерцією руху і силами тяжіння. На фоні всього вище зазначеного навички самострахування при падіннях відіграють важливу, якщо не найголовнішу роль у збереженні здоров`я учнів в умовах непередбачуваних втрат рівноваги.  

В цій роботі ми розглянемо п`ять основних напрямків втрати рівноваги, які найчастіше трапляються у випадках падінь.

Загальне правило для всіх видів падіння: При всіх видах падінь необхідно дотримуватись правила «відсутності гострих кутів» – людина завжди повинна намагатися уникнути прямого навантаження силою падіння на лікті, коліна, хребет (особливо вздовж хребта), будь яку частину поверхні голови.

Самострахування при падінні на груди.   Цей вид самострахування застосовується тоді, коли під впливом різних чинників людина вимушена падати прямо перед собою, обличчям вниз, без розгону. Дуже часто при такому виді падіння ноги можуть підлітати назад вгору. Водночас із цим голова стрімко рухається вниз до підлоги. Також можлива ймовірність травмувати зап`ястя , лікті і коліна. Щоб уникнути травматизму треба здійснити наступні дії: а) Виставити прямо перед собою руки долонями до низу і постаратися впасти так, щоб долоні першими прийняли на себе вагу падаючого тіла, а голова знаходилась якомога далі від підлоги (щоб уникнути удару головою об поверхню); б) По можливості амортизувати швидкість падіння руками (зменшити за рахунок вчасного, поступового напруження при згинанні); в) виконати торкання землі тілом в наступній послідовності: спочатку груди, потім живіт і ноги (хвилеподібний рух);

1. На першому етапі учень привчається приймати безпечне кінцеве положення, коли рух вже припинився, – положення, яке максимально виключає ушкодження тіла. Перейти до відео 2. На другому етапі учень навчається переносити вагу тіла на руки стоячи навколішки. Спочатку він вчиться падати коли піднімається тільки одна нога, а потім коли в падінні назад уходять обидві ноги. Перейти до відео А Перейти до відео Б МЕТОДИКА НАВЧАННЯ

Третій етап вивчається з положення стоячи. Умови його виконання наближені до умов реального падіння і тому він являється основним при навчанні. Саме він констатує наявність компетенції учня в виконанні цього виду падіння. При цьому також спочатку вивчається падіння із спиранням на одну ногу, а потім без спирання на ноги. Перейти до відео А Перейти до відео Б

Самострахування при падінні на бік. Цей вид самострахування застосовується коли людина падає на бік. При цьому виді падіння найчастіше травмуються тазостегновий або ліктьовий суглоби. Також велика вірогідність травмувати зап`ястя, плечовий суглоб і голову. Щоб уникнути травматизму треба здійснити наступні дії: а) По можливості здійснити поступовий перекат по всій боковій поверхні ніг і тулуба починаючи з ніг; б) Ударом або щільним притисканням долоні до підлоги погасити силу падіння; в) При зниженні намагатися тримати голову далі від підлоги.

1. На першому етапі учень привчається займати безпечне кінцеве положення, коли рух вже припинився, – положення, яке максимально виключає ушкодження тіла. Перейти до відео 2. На другому етапі учень навчається правильно розподіляти вагу тіла під час перекату з положення присіду. Перейти до відео 3. Третій етап вивчається з положення стоячи. Умови його виконання наближені до умов реального падіння і тому він являється основним при навчанні. Саме він констатує наявність компетенції учня в виконанні цього виду падіння. Перейти до відео МЕТОДИКА НАВЧАННЯ

Четвертий етап дає можливість закріпити навички падіння на бік в умовах вертикального падіння (таке інколи трапляється при сильному поштовху збоку). Він виконується з асистентом і тренує вміння одночасно приймати силу падіння на всю бокову поверхню тіла. Також він виховує звичку до відчуття польоту. Чим значно допомагає переборювати страх перед самим фактом несподіваної втрати рівноваги. Перейти до відео

Самострахування при падінні на спину. Самострахування при падіннях назад в першу чергу дозволяє уникнути травм голови (потилиця) і хребта (грудний відділ, поперек, крижа). При падінні назад необхідно виконати наступні дії: Випростати обидві руки назад так, щоб їх долоні одночасно прийняли на себе вагу тіла. При цьому обидві руки повинні бути злегка зігнутими, не прямими. Вони не повинні зупиняти загальний рух падіння, а повинні лише спрямувати його в поступовий оберт назад, переводячи прямий напрямок падіння (який концентрує силу падіння в одну точку) в коловий (розсіює весь потенціал зіткнення по всій поверхні, яка контактує із підлогою). При цьому підборіддя повинне щільно притискатися до грудей, створюючи умови для максимального запобігання удару потилиці об підлогу. Часто трапляються випадки, коли під дією сил інерції ноги «вилітають» вперед вгору. У такому випадку падаючу людину буквально ударяє задньою поверхнею спини і потилицею об підлогу. Тут дуже важливим чинником виступає вміння вчасно згрупувати необхідну групу м`язів, однаково навантажити обидві руки і зробити перекат назад через плече, переводячи пряме зіткнення хребта з поверхнею в поступове котіння назад.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ 1. На початку необхідно привчити тіло до правильного положення при первинному торканні поверхні, бо від цього залежить ступінь виникнення неприємного відчуття або травматичних наслідків. Для цього учень лягає на спину і, спираючись на відведені назад прямі руки (долоні до низу), приймає положення стойки на лопатках «берізка». При цьому необхідно звертати увагу на рівномірний розподіл ваги тіла між руками. Зосередженість головного притискання тулуба до підлоги повинна відбуватися в районі лопаток , а підборіддя повинно щільно притискатися до грудей, виключаючи можливість контакту потилиці з підлогою; Перейти до відео 2. Другим етапом навчання буде тренування вміння здійснювати перекат з положення сидячи назад з рівномірним розподілом сили котіння по всій поверхні тіла, яка задіяна в контакті з підлогою без перекиду назад; Перейти до відео

3. Третій етап повторює дії другого з перекидом назад через плече (не голову, щоб уникнути довготривалого навантаження хребта і потилиці); Перейти до відео 4. Четвертий етап дає можливість закріпити навички падіння на спину в умовах вертикального падіння (таке інколи трапляється при сильному поштовху або ударі в груди). Він виконується з асистентом і тренує вміння одночасно приймати силу падіння на всю задіяну задню поверхню тіла. Також він виховує звичку до відчуття польоту. Чим значно допомагає переборювати страх перед самим фактом несподіваної втрати рівноваги. Перейти до відео

Наступні два види самострахування дозволяє створити умови максимальної відсутності травматизму при дуже сильних зіткненнях людини із стороннім об`єктом. Коли сила удару впливає так, що людина не тільки втрачає рівновагу, а і летить по повітрю, падаючи на поверхню під різними кутами і на різній відстані. Також їх свідомо використовують люди, чия ігрова або професійна діяльність напряму передбачає падіння. Наприклад футбольні воротарі, волейболісти, представники силових підрозділів спецслужб та контактних видів єдиноборств.

Самострахування при падіннях вперед (через перекид вперед). Цей вид страхування дозволяє створити умови, які максимально забезпечують уникнення травматизму при такому виді втрати рівноваги, коли людина вимушена котитися вперед. При подібному випадку необхідно виконати такі дії: Швидко прийняти положення групування як при перекиді вперед. Закрити голову напівзігнутою рукою так, щоб вона прийняла на себе навантаження на початку контакту тіла з підлогою замість голови. Виконати перекид вперед таким чином, щоб вісь напрямку руху відбулася не вздовж хребта (як в гімнастичному варіанті), а поперек хребта (по діагоналі поверхні спини). Цей вид перекиду застосовують у єдиноборствах. Він дозволяє максимально виключити ділянки хребта від контакту з поверхнею падіння і, таким чином значно знижує ризик травматизму. В кінці перекиду зібрати ноги так, щоб виключити їх опускання на підлогу у розпрямленому вигляді. Зігнуті ноги допомагають зберегти силу обертання тіла, допомагаючи таким чином швидко піднятися.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ Перший етап навчання проводиться з положення стоячи на одному коліні. Одночасна з виставленою ногою рука готується прийняти вагу тіла, а друга прикриває голову з боку; Перейти до відео Другим етапом навчання буде тренування вміння здійснювати перекат з положення стоячи на коліні з рівномірним розподілом навантаження під час котіння по всій поверхні тіла, яка задіяна в контакті з підлогою під час перекиду; Перейти до відео А Перейти до відео Б Третій етап повторює дії другого з перекидом вперед через плече (не голову, щоб уникнути довготривалого навантаження хребта і потилиці) з положення стоячи; Перейти до відео

Четвертий етап дає можливість закріпити навички падіння в умовах миттєвого виникнення необхідності здійснити самострахування (таке інколи трапляється при сильному поштовху або ударі в спину). Він виконується з асистентом і тренує вміння миттєво прийняти рішення щодо контролю самозбереження. Також він виховує звичку до відчуття польоту. Чим значно допомагає переборювати страх перед самим фактом несподіваної втрати рівноваги. Перейти до відео

Самострахування при падінні назад (через перекид назад). Цей вид страхування дозволяє створити умови, які максимально забезпечують уникнення травматизму при такому виді втрати рівноваги, коли людина вимушена котитися назад. При подібному випадку необхідно виконати такі дії: а) Швидко прийняти положення групування як при перекиді назад. Підкласти під себе одну з ніг так, щоб вона прийняла на себе навантаження на початку контакту тіла з підлогою замість крижі. б) Виконати перекид назад таким чином, щоб вісь напрямку руху відбулася не вздовж хребта (як в гімнастичному варіанті), а поперек хребта (по діагоналі поверхні спини). Це дозволить максимально виключити ділянки хребта (особливо крижі і попереку) від контакту з поверхнею падіння і, таким чином значно знизить ризик травматизму. в) По мірі наближення фази проходження повз підлоги голови розташувати руки так, щоб виключити контакт голови із поверхнею. Для цього обидві руки повинні бути розташовані на одному боці від голови. Одна ближче до вуха, розгорнута долонею назовні (щоб збільшити поверхню захисту голови). Друга трохи далі від неї, також розгорнута долонею назовні, щоб підхопити силу оберту і спрямувати напрям котіння в остаточну фазу дії. Ноги при цьому повинні бути зігнутими, щоб виключити удар прямих кінцівок об підлогу і вчасно прийняти від рук навантаження сили котіння, допомагаючи таким чином перетворити процес котіння на підйом.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ Перший етап навчання проводиться з положення стоячи на одному коліні. При цьому гомілка ноги, яка приймає навантаження тіла (задня нога) розвернута поперек напрямку руху, створюючи трикутник, всередині якого відбувається вихідна рівновага; Перейти до відео (вид спереду) Перейти до відео (вид с боку) Перейти до відео (вид с заду) Другим етапом навчання буде тренування вміння здійснювати перекат з положення стоячи на коліні з рівномірним розподілом навантаження під час котіння по всій поверхні тіла, яка задіяна в контакті з підлогою під час перекиду. Для цього учень сідає на бокову поверхню стегна задньої ноги, приймаючи перший імпульс падіння на м`язову частину стегна і гомілки, а не на крижу. Потім він, не зупиняючись, здійснює рух перекидом назад по діагоналі поверхні спини від тазостегнового суглоба опорної ноги до задньої поверхні плечового суглоба протилежної руки. На виході з оберту треба зосередитись на тому, щоб вагу тіла прийняли на себе долоні рук, не шия; Перейти до відео

Третій етап повторює дії другого з перекидом назад через плече (не голову, щоб уникнути довготривалого навантаження хребта і потилиці) з положення стоячи; Перейти до відео Четвертий етап дає можливість закріпити навички падіння в умовах миттєвого виникнення необхідності здійснити самострахування (таке інколи трапляється при сильному поштовху або ударі с переду в груди, виставлені вперед руки, живіт і навіть у голову). Він виконується з асистентом і тренує вміння миттєво прийняти рішення щодо контролю самозбереження. Також він виховує звичку до відчуття польоту. Чим значно допомагає переборювати страх перед самим фактом несподіваної втрати рівноваги. Перейти до відео Варіації четвертого етапа Перейти до видео (вид с переду) Перейти до відео (вид с заду)

Бібліографія 1. Айкидо: Учение и техника гармоничного развития/Рольф Бранд.-М.:ФАИР ПРЕСС; 2001 2. Динамика Айкидо/Сиода Годзо.-М.: «Гранд-Фаир»; 2000 БАЖАЄМО УСПІХІВ!