Гроші (грошові кошти, кошти) – загальний еквівалент, що слугує мірою вартості будь-яких товарів та послуг і який здатний безпосередньо на них обмінюватися.

Важко точно встановити момент в історії, коли люди почали використовувати гроші. За даними істориків, перші платежі з використанням грошей було документально зафіксовано в Cтародавній Месопотамії ще в третьому тисячолітті до нашої ери. Проте «формат» грошей значно змінився відтоді. Ранні «гроші» були переважно товарами. Тобто функцію грошей тривалий час виконували певні матеріальні речі (товарогроші), які мають природну цінність, наприклад: пшениця,рис, хутро, худоба тощо, а потім – дорогоцінні метали: золото та срібло.

Найдавніші відомі нам монети вчені датують приблизно 600 р. до н. е. Їх було знайдено під час археологічних розкопок у храмі Артеміди в Ефесі (біля Ізміра,Туреччина). Майже в той самий час з’явилися перші монети й на території сучасної України – у грецьких колоніях північного узбережжя Чорного моря. Пізніше в обігу на наших теренах перебували римські денарії, візантійські соліди та дирхеми Арабського халіфату.

На території Київської      держави монетне карбування розпочалося за князя Володимира Святославича (978–1015). Утім, тривало воно недовго, і з другої половини ХІ до XV століття для великих торговельних операцій використовували срібні зливки – гривні, а в    побуті      населення повернулося     до товарогрошей. Сьогодні саме гривня – назва національної грошової одиниці

України.

У    сучасному   світі    практично    в кожній    країні існують центральні банки. Саме вони мають монополію на випуск грошей, які обов’язково приймають як оплату в межах відповідної держави (тобто є законним платіжним засобом). Номінальну вартість таких грошей встановлює та гарантує держава на основі свого авторитету та влади, тому вони отримали назву фіатних грошей (від лат. fiat – декрет, дозвіл).

Фіатні гроші – незабезпечені золотом чи іншими товарами гроші, номінальна вартість яких встановлюється і гарантується державою незалежно від розміру витрат на їхнє виготовлення.

Номінальна вартість – це вказана на банкноті, монеті або в електронній системі вартість, за якою гроші зобов’язані приймати як засіб платежу.

Фіатні гроші в сучасному світі існують у трьох основних формах: готівкові кошти, безготівкові кошти й електронні гроші.

Готівкові кошти – це грошові знаки грошових одиниць певної держави (групи держав) у вигляді банкнот і монет, які випускає відповідний центральний банк і які є законним платіжним засобом (обов’язкові до приймання для оплати) на її території.

Банкнота (купюра) – грошовий знак, виготовлений із паперу, щільної   тканини, металу    або     пластику,      у    більшості випадків прямокутної форми.

Банкноти української грошової одиниці – гривні – виготовляють із банкнотного паперу за спеціальними технологіями, що запобігають фальшуванню банкнот. Під час друку гривні застосовують такі елементи захисту від фальшування, як: маркування водяними знаками, рельєфні елементи, кодові малюнки й інші сучасні захисні елементи. Елементи захисту, переважно, розраховані на те, щоб їх можна було перевірити без застосування спеціального обладнання. Основним елементом захисту банкнот є водяні знаки – спеціальні зображення, утворені під час виготовлення банкнотного паперу, які стають видимими лише під час розглядання банкноти проти світла.

Монета – грошовий знак, виготовлений із металу методом карбування або з іншого матеріалу, певної форми, ваги та номіналу. Переважною монетною формою є коло, однак монети деяких держав карбують у вигляді багатогранників чи в іншій формі.

Проте існують й інші монети, які випускають центральні банки. Це колекційні, пам’ятні та інвестиційні монети, які не є розмінними/обіговими й призначені для інвестування.

Безготівкові кошти – це кошти на рахунках (ще кажуть: «у формі записів на рахунках») у банках, які також є законним платіжним засобом. Тобто, якщо ви внесли кошти готівкою в касу банку, банк зарахує аналогічну суму у формі безготівкових коштів на ваш поточний чи депозитний рахунок. А якщо ви зніматимете кошти, наприклад, у банкоматі, безготівкові кошти спишуть із вашого рахунка й видадуть вам у готівковій формі (банкнотами).

Електронні гроші – це грошові зобов’язання особи, яка їх випускає (емітента), що зберігаються на електронному пристрої. В Україні емітентом електронних грошей може бути виключно банк. Банк-емітент зобов’язаний забезпечити, щоб сума випущених ним електронних     грошей   не перевищувала суми  отриманих   ним готівкових або безготівкових коштів, які зберігаються на окремому рахунку в банку-емітенті.

Отже, електронні гроші є фіатними грошима, вираженими в електронній формі, які можуть бути в будь-який час обміняні на готівкові чи безготівкові кошти в банку-емітенті за номінальною вартістю. Електронні гроші можуть прийматися в оплату не лише їх емітентом, але й продавцями товарів і послуг (торговцями), які бажають їх приймати.

Слід розрізняти фіатні гроші й так звані віртуальні валюти (зокрема криптовалюти).

Віртуальна валюта – цифрове вираження одиниць вартості, що може обмінюватися в цифровій формі та слугувати засобом обміну та/або одиницею обліку, але не має статусу законного платіжного засобу (принаймні в Україні).

Криптовалюта – віртуальна валюта, яка захищається методом криптографії, тобто шифрування інформації за допомогою таємного алгоритму (коду ключа).

Фіатні гроші завжди забезпечені авторитетом влади певної держави, тобто випуск та обіг фіатних грошей відбувається виключно за правилами її законодавства. Водночас віртуальні валюти випускаються та використовуються (тобто обмінюються та приймаються до оплати) лише за згодою спільноти користувачів такої віртуальної валюти. Як правило, ніхто не гарантує безпеку та надійність у розрахунках за допомогою цих віртуальних валют.

Функції грошей та основні правила користування грошима

Незалежно від своєї форми гроші традиційно асоціюються з трьома основними функціями.

По-перше,    гроші виконують функцію одиниці обліку (рахунку)   або міри   вартості. Вони  виступають стандартним цифровим значенням для вимірювання вартості товарів і послуг.

По-друге, гроші – це засіб обміну (платіжний засіб). Гроші використовують як посередника в торгівлі, тобто для купівлі та продажу товарів і послуг. Оскільки більшість людей визнають гроші цінними, вони готові обмінювати свої товари та послуги на гроші з метою їх використання для купівлі товарів чи послуг у когось іншого.

І по-третє, гроші – це засіб накопичення (заощадження). Їх можна накопичити та витратити в майбутньому. Ця функція грошей корисна, бо більшість людей не хоче витрачати гроші негайно після отримання, а вважає за краще почекати, доки виникне потреба щось купувати.

Гроші не є унікальним засобом накопичення. Нерухомість (земля, будинки), об’єкти мистецтва або ювелірні вироби, а також цінні папери (наприклад, акції та облігації) можуть використовуватися для зберігання багатств. Перелічені цінності, які використовують для заощадження чи інвестицій, в економіці називають словом актив.

Актив – це певна цінність, якою володіє особа, очікуючи, що вона забезпечить їй вигоду чи принесе користь у майбутньому.

Проте всі ці активи мають один недолік порівняно з грошима. Вони є менш ліквідними. Термін ліквідність походить від латинського слова liquidus – «плинний». Під ліквідністю активів розуміють їхню здатність перетворюватися на грошову форму без втрати вартості. Відповідно, що швидше актив можна продати за гроші, то більше він ліквідний.

Наостанок наведемо такі основні правила користування грошима

1.               Отримавши банкноти, перевіряйте наявність на них водяних знаків й інших елементів захисту.

2.               Перераховуйте отримані гроші, не відходячи від каси чи банкомату.

3.               Не зберігайте значні суми грошей у готівці.

4.               Користуйтеся банківськими рахунками та платіжними картками.

5.               Завжди просіть на касі чек під час купівлі будь-яких товарів чи послуг.

6.               Ведіть облік своїх грошей.

7.               Утримуйтеся від емоційних і спонтанних покупок, особливо в мережі

Інтернет.

8.               Зважуйте всі ризики та витрати, пов’язані з оплатою вартості товарів і послуг на різних веб-сайтах, використанням різних способів платежу тощо.

9.               Частину зароблених грошей заощаджуйте на майбутнє.

10.       Вкладайте гроші в різні активи (диверсифікуйте свої активи).