Хто створив першу італійську скрипку?У Брешії працювали два майстри: Джованні Джакобо (1484-1550) і Цанетто Монтічіаро (народ. 1488р.), які виготовляли лютні, віоли, ліри та ін. Скрипки, які вони зробили — втрачені. До наших днів дійшла скрипка Гаспара да Сало. Гаспаро да Сало1540 – 1609
Смичок – “бойовий лук” Смичок дерев'яна паличка з натягнутим уздовж пучком кінського волосу. Слово аrco з італійської та іспанської перекладається, як “смичок”, або як “бойовий лук”. Одночасно у другій половині XVIII ст. відбувається удосконалення скрипки, з'являється підборідник та новий тип смичка.
Попередниця італійської скрипки У XV столітті в Польщі був відомий народний інструмент скрипиця. Він мав три - чотири струни, настроєні по квінтах. Подібний інструмент з'явився в Україні на початку XVI століття. Припускають, що саме скрипиця була попередницею італійської скрипки. Скрипиця
Скрипка в Україні Слово "скрипка" походить від старослов'янського "скрипати", тобто скрипіти. Скрипка відома в Україні з XVI століття. Для українців вже було звичним грати на смичковому інструменті з квінтовим строєм. Перехід до скрипки, як більш досконалого інструменту, виявився простим і природним.
Скрипка – український народний музичний інструмент Протягом століть, шляхом творчих пошуків багатьох поколінь майстрів була створена модель скрипки, яка поєднала у собі художньо досконалу форму та технологічно бездоганну акустичну конструкцію. В Україні скрипку люблять та називають народним інструментом, а скрипалі продовжують традиції давніх гудошників. Заграла скрипка весело, бентежно,Мелодія чудова лине ввись. Смичок торкає струни обережно,До серця дивні звуки полились. Співає скрипка, весело смієтьсяІ все довкола зразу ожива. Заплаче враз, луною сум озветься,І думаєш, що скрипочка жива. Красоткіна Надія
«Вивчай природу свого інструменту. Почни з думки про те, що ти знаєш його не до кінця. Властивості скрипки значно багатші ніж про це думали, думають і думатимуть всі наші попередники та послідовники. І завжди пам'ятай — твій бог говорить з тобою мовою твого інструменту». Нікколо Паганіні