Презентація "Шолом-Алейхем «Тев’є-молочар»"

Шолом-Алейхем Бойко І. М. Для 9 кл. В умовах карантину

Рабинович Соломон Наумович (Шо́лом Но́хумович)1859-1916Єврейський письменник, драматург, один з основоположників сучасної художньої літератури мовою ідиш. Також писав свої твори івритом і російською. Підписував твори псевдонімом Шолом-Алейхем (єврейське вітання — «Мир Вам»). Життя митця було тісно пов'язане з Україною. Його твори перекладено на багато європейських мов. Критики порівнюють Шолома-Алейхема з Марком Твеном за схожість стилів письменників та любов до літератури для дітей. Пізніше, при зустрічі, Марк Твен зауважив, що вважає себе американським Шолом-Алейхемом.

Творчість. Найвідоміші твори. Шолом-Алейхем написав десять романів, двадцять п'єс, сотні повістей та оповідань, багато статей. Повісті:«Тев'є-молочар»«Менахем-Мендл»«Хлопчик Мотл»«Пісня над піснями»

Шолом-Алейхем про наше місто «Львів бачте, вже зовсім не те, що Броди. По-перше, само по собі місто — чистота, ширина, краса! Не намилуєшся. Тобто, звісно, є і у Львові вулиці такі самісінькі, як і у Бродах, котрими і серед літа можна пройти лише у глибоких калошах і затиснувши носа. Зате посеред міста розкинувся парк, у якому дозволено гуляти всім, навіть козам. Вільна країна! По суботах євреї шпацерують всіма вулицями, і ніхто їм на те навіть не зауважить. А які люди! Чисте золото! Мама каже, що Бродам до Львова — як землі до неба. Мій брат Еля жалкує, що після кордону спочатку йдуть Броди, а за ними Львів. Шкода, що не навпаки. Але Піня йому втовкмачує, що Львів через те й кращий, ніж Броди, що розташований далі від кордону, зате ближчий до Америки.» («Хлопчик Мотл»)Меморіальна дошка у Львові на розі Котлярської та Шпитальної вулиць. Тут 6 місяців жив письменник

Тев’є-молочар"З багна підійма бідняка,Із сміття підносить злидаря".(Псалтир, СХШ)Розділ Велика удача. Твір складається з 7 частин. У кожній Тев’є розповідає про якусь важливу подію з життя його родини. Бідний молочар Тев’‎є розвозить свій товар багатіям, в тому числі тим, які знімають на літо дачі в Бойберіку. Серед них — письменник Шолом-Алейхем, який хоче написати про молочара книгу…

Тев’є розповідає, як так сталось, що він став молочарем.«Одне слово, про що ж я почав розповідати? Ага, був я, значить, тоді, з ласки божої, серед бідняків бідняк, тричі на день подихав з голоду разом із жінкою і дітьми. Працював я тяжко, як віл, возив колоди з лісу на вокзал, повні вози, хочете — вірте, хочете — не вірте, за два злоти на день, та й то не щодня мав цей заробіток...»

Раніше Тев’‎є не був молочарем, він возив колоди з лісу на вокзал. І помирав з дружиною і дітьми від голоду тричі на день, не рахуючи вечора. Їхав якось Тев’є лісом, аж раптом дві жінка назустріч.«Уявіть собі самі — з одного боку ліс, тиша і сум вечірнього мороку, а тут — ці дві істоти, з вигляду немовби жінки. Думки в голові вихоряться, грають на всіх струнах.»Жінки поросили, щоб він підвіз їх до Бойберика, на зелену дачу, бо вони заблукали.«Зупини коня, йолопе, скажи їм — так, мовляв, і так, не церемонячись: "Якщо дасте мені стільки-то і стільки-то — гаразд, а як ні — прошу вас, будь ласка, злазьте з воза!" Але одразу ж я подумав і інше: "Ти таки йолоп, Тев'є! Ти хіба не знаєш, що шкуру з ведмедя не можна в лісі продавати, як то кажуть люди: "Ще не спіймав, а вже скубе...»

Виявилось, що це мати та дружина хазяїна розкішної дачі, «мільйонщика»«Одне слово, винесли лампи на ганок, накрили стіл і почали виносити гарячі самовари, таці з чаєм, цукром, з варенням, тортами, пухкими свіжими запашними медяниками, а потім всілякі страви, дорогі наїдки, жирні борщі, курей, смажених гусей, печеню, найкращі вина і наливки. Я тільки стояв здалеку і дивився, як, нівроку, їдять і п'ють у єгупецьких багатіїв, щоб лихе око їм не зашкодило. "Останні штани в заставу віддати,— подумав я собі,— аби багатієм бути!" Знаєте, здається, того, що тут падає під стіл, вистачило б для моїх дітей на цілий тиждень. Ґвалт, боже милосердий, ти ж довготерпеливий, всеблагий Господь, великий і добрий бог, який вершить усе по справедливості і совісті, як же це так вийшло, що ти одному віддав усе, а другому нічого? Одному калачі, а другому плачі? »

Тев’є пригощають, ще й дають з собою«— Це ви,— кажуть вони,— привезете додому в подарунок вашій жінці і дітям, а тепер скажіть, скільки, на вашу думку, треба вам заплатити за те, що ви зробили для нас?»Розгублений, чоловік каже, що троячку. Всі сміються«Знявся ще більший регіт, всі просто за боки бралися від сміху.— Годі вже сміятися! — озивається багатій, витягає з бічної кишені великого гаманця і виймає з того гаманця — скільки гадаєте, наприклад? Ану, вгадайте! Десятку, червону, як жар,— щоб я так на світі жив, не знаючи лиха разом з вами! — і каже так: — Оце маєте від мене. А ви, діти, дайте, хто скільки вважає за потрібне. Одним словом, чого тут довго розводитись! Як посипались на стіл п'ятірки, троячки і карбованці — руки і ноги затремтіли в мене, мені здавалось, що от зараз упаду непритомний.»

Додому приїхав щасливий«Приїхав я додому пізно вночі і, радісний, щасливий, розбудив жінку.— З празником,— звертаюсь до неї,— вітаю тебе, Голдо!— Згорів би ти з твоїм празником і віншуванням,— каже вона.— Чого ти сьогодні такий святковий, мій дорогий хлібодавцю? Ти з весілля повертаєшся чи з обрізання, мій загрібателю золота!— І весілля в нас,— кажу,— і обрізання! Постривай, дружино моя, ось побачиш зараз великий скарб. Але насамперед розбуди дітей, нехай вони, бідолашні, теж поласують,— кажу,— єгупецькими стравами...»Коли дружина, Голда, побачила купу грошей, «вона змінилась на виду, стала біла як крейда, не може слова вимовити», бо було там 37 карбованців. Але було і ще дещо: дали Тев’є корову, яка не дає молока…

«І ми вдвох почали міркувати і так і сяк, п'яте й десяте, ламали собі голову, перераховуючи всі можливі на світі заробітки. Тієї ночі ми торгували чим хочете: купили пару коней і відразу-таки продали їх із зиском, відкрили бакалію в Бойберику, поспродували весь крам і одразу ж відкрили мануфактурну крамницю; придбали ділянку лісу, взяли відступного кілька карбованців і накивали п'ятами; взяли в оренду анатівську таксу; навіть віддавали гроші в позичку під процент.»Довго радились і вирішили завести дві корови: купити ще одну, яка точно вже буде доїтись. От так Тев’є і став молочарем.

Характеристика образу Тев’є Простакуватий. Шляхетний. Добре розуміє людей. Цінує красу природи Ніколи не йде проти совістіПорядний. Мудрий, постійно цитує прислів'я та приказки. Працьовитий: працює в поті чола. Дбає про родину, дуже любить дочок. Винахідливий Веселий, справжній гуморист. Ніколи не втрачає надії

Поміркуй. Над якими проблемами примушує замислитись автор?Що допомагає Тев’є не впадати у відчай у різних складних ситуаціях?Чим цей твір є актуальним сьогодні?

Випишіти з повісті афоризми старого Тев’єНариклад:«А що таке єврей і неєврей? І навіщо бог створив євреїв та неєвреїв? А якщо вже створив і тих, і других, то чому вони мусять бути отакі роз’єднані, чому мусять ненавидіти один одного?»

Можна переглянути фільми та відеофайли тут:https://youtu.be/q. KXMYDq00h. Mhttps://youtu.be/FZBI_Yc. Hvzc