Завдання творчих груп з підготовки до уроку. Літературознавці:– Дослідити епоху кінця ХІХ (вплив соціальних факторів на сімейні стосунки). - Дослідити епоху початку ХХ століття (вплив соціальних факторів на сімейні стосунки).– Дослідити історію створення оповідання О. Купріна «Гранатовий браслет». – Дослідити історію створення новели Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном».
Символісти:– Дослідити символіку епіграфів твору О. Купріна «Гранатовий браслет». та Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном».2. – Проаналізувати зміст листів Желткова («Гранатовий браслет») та Михайла («Три зозулі з поклоном»), як прояв рис характеру героїв.3. – Дослідити символіку імен твору Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном».4. – Дослідити перегуки змісту твору О. Купріна з біблійними мотивами та Божими заповідями.5. – Роль народних вірувань у творі «Три зозулі з поклоном».
Мистецтвознавці: – Дібрати твори образотворчого мистецтва, співзвучні оповіданню О. Купріна «Гранатовий браслет». Вибір аргументувати. – Дібрати твори образотворчого мистецтва, співзвучні новелі Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Вибір аргументувати. - Дібрати вірші митців різних літератур, співзвучні оповіданню О. Купріна «Гранатовий браслет». Вибір аргументувати. - Дібрати вірші митців різних літератур, співзвучні новелі Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Вибір аргументувати.
Скептики. «Я - позиція»: Заперечення позиції закоханих героїв. (Желткова – «Гранатовий браслет» та Марфи – «Три зозулі з поклоном»). Навести аргументи.– Заперечення позиції терпимості на сторінках творів О. Купріна «Гранатовий браслет» та Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Навести аргументи. – Заперечення існування платонічного кохання на сторінках творів О. Купріна «Гранатовий браслет» та Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном» та у реальному житті. Навести аргументи.– Заперечення існування справжнього, «сильного, як смерть, кохання» на сторінках творів О. Купріна «Гранатовий браслет» та Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном» та у реальному житті. Навести аргументи.– Чи допустиме обговорення теми кохання на шкільних уроках? Чим шкідливий та чим корисний сьогоднішній урок?
Епіграф нашого уроку не потребує коментарів, але спонукає до глибоких роздумів. Діти, поміркуйте та дайте відповіді на непрості, але вічні питання. Що подаровано абсолютно кожній людині?Що допомагає людині орієнтуватися в цьому світі?Що допомагає нам знайти себе?Що визначає життєвий шлях людини?Що дає нам сили в цьому житті?
Історія створення новели «Три зозулі з поклоном»1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист. Серед пісень, які він виконував, найбільше вразила одна – «Летіла зозуля через мою хату». Йшлося в ній не просто про нещасливе кохання, а й про вічне, непереборне ніким і нічим людське страждання. Григір Тютюнник ураз підхопився і побіг до себе в кімнату, де відразу ж узявся до роботи. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном».
Мне дорого все, что с тобой тогда было, Все то, чего знать никогда не хочу, А той, что тебя неоглядно любила, Я слова обидного не прокричу. А слезы мои - солоница-водица, Смахну рукавом - все бесследно прошло. Я долго глядела, как солнце садится, Сияньем нечаянно веки прижгло. Лариса Васильева
Історія створення оповідання О. Купріна «Гранатовий браслет»Персонажі «Гранатового браслета» мали реальних прототипів. Письменник використав факти з сімейної хроніки князів Туган-Барановських. Та письменник узагальнив їх, надав їм трагізму. І події твору відбуваються не в Петербурзі, а в улюбленій Купріним Одесі.
Григір Тютюнник написав епіграф-посвяту: «Любові Всевишній присвячується». Він зумів піднести над усім грішним і земним саме любов (додавши слово всевишня), адже любити, на думку Гр. Тютюнника, - це найвище призначення людини: «Мало бачити. Мало - розуміти. Немає загадки таланту. Є вічна загадка Любові».
Яка глибина любові, самопожертви і самозречення звучить у листах Желткова: «Я не винен, Віро Миколаївно, що богу було бажано послати мені, як величезне щастя, кохання до Вас. Сталося так, що мене в житті ніщо не цікавить: ні політика, ні наука, ні філософія, ні турбота про майбутнє щастя людей — для мене все життя втілюється лише у Вас…
Михайло пише Соні: «Не суди мене гірко. Але я ніколи нікому не казав неправди і зараз не скажу: я чую щодня, що десь тут коло мене ходить Марфина душа нещасна, Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй… три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір неісходиму, а чи впадуть од морозу. Сходи, моя єдина у світі Соню! Може, вона покличе свою душу назад, і тоді до мене хоч на хвильку прийде забуття. Обіймаю тебе і несу на руках колиску з сином, доки й житиму».
Не випадково письменники дають імена своїм героям, які точно відповідають персонажам і допомагають розкрити їхні образи. Михайло → правильний, урівноважений, чуйний, з ним легко спілкуватися, душа компанії, вірний чоловік, що кохає свою дружину, делікатно ставиться до почуттів Марфи. Софія → мудра жінка, ніжна, делікатна, добра, готова прийти на допомогу, сильна, чесна, співчуває суперниці. Марфа → однолюбка, емоційна, відчайдушна у своєму коханні, безнадійно закохана, але не претендує на чуже щастя, страждає через нероздільне кохання
Перегуки змісту твору О. Купріна з біблійними мотивами та Божими заповідями. У творі О. Купріна процитовано кілька біблійних думок. Найчастіше повторюється фраза «Нехай святиться ім’я Твоє». Прощається Желтков з коханою словами «Дай Боже Вам щастя, і хай ніщо тимчасове й житейське не тривожить Вашу прекрасну душу».
Роль народних пісень і вірувань у творі «Три зозулі з поклоном». Сосну вважали надгробним деревом, тому «татова сосна» - натяк на те, що чекає оповідачевого батька в майбутньому. Водночас це і спроба лишити по собі слід на рідній землі. Зозуля - одна з найприкметніших «міфічних» пташок. В уявленні українців зозуля – багатозначний символ. Вона уособлює сум, тугу за минулим життям, за красою, страждання, перетворення жінки на птаху, віщунку життя, пробудження природи.
Поетична п’ятихвилинка. Люблю. Без пам’яті люблю... Хай, може, більше проклинаю. Я знаю - сам себе гублю, Але не можу і кохаю... Хто ти? Ти квітка без краси, Ти літній ранок без проміння, Ти в щасті жити не даси З душею, повною каміння. І все ж люблю! За що люблю, І сам не бачу і не знаю... Я знаю - сам себе гублю, Але не можу і кохаю. Олександр Олесь
«Як на вулиці зустрінеш…»Як на вулиці зустрінеш,То мене обходиш ти. Добре робиш! Спільним шляхом. Не судилось нам іти. Йди направо, я наліво. Шлях верстатиму в тумані,І не здиблемось ніколи,Як дві краплі в океані. Як в дорозі здиблю горе,Що тобі несе удар,Сам його до себе справлюІ прийму його тягар. А як щастя часом схоче. В мою хату загостить,Я його до тебе справлю,Най голубочком летить. Що мені без тебе щастя?Звук порожній і мана!Що мені без тебе горе?Щезла і йому ціна. Наче крапля в океані,Розпливусь я, потону;Ти гуляй на сонці, пані,Я ж спадатиму ік дну. Іван Франко
Вас так ніхто не любить. Я один. Я вас люблю, як проклятий. До смерті. Земля на небі, вечір, щастя, дим,Роки і рік, сніги, водою стерті,Вони мені одне лиш: ви і ви…Димлять століття, води і народи…Моя ви пам'ять степу-ковили,Зорі червоний голос і свободи. Дивіться, гляньте: мій — то голос ваш: Як світиться він тепло на світанні…Я вас люблю, як сіль свою Сиваш,Як ліс у грудні свій листок останній. Микола Вінграновський
Тебе нема Нема тебе - і світло дня зникає. Згасає сонце золоте, Журба гнітить, розради дух шукає, І смуток в серцеві росте... Нема тебе - і плаче ніч ласкава, І з нею тихо плачу я, І перли сліз горять у хвилях ставу, І тихих верб задумалась сім’я... Ти геть пішов - і по вишневім цвіті літає тихая жура, А вколо трави шепчуть розмаїті, Що мрія білая вмира... Христя Алчевська
Лише звертаючись до творів світових титанів, ми можемо справді зрозуміти, яким є це почуття незрозумілим та загадковим. Лише так ми можемо дізнатись, настільки чистим та глибоким воно може бути. Саме літературні твори вчать, застерігають від життєвих помилок, формують нас як особистість.
О. Купрін вважав, що кохання дається не всім і приходить на Землю зрідка, може бути «раз на тисячу років», а потім надовго зникає. Гр. Тютюнник своєю новелою доводить, що любов - почуття, незалежне від людської свідомості, волі, бажання, моралі, воно ніби дається якоюсь вищою силою, тому мусить лишатися поза осудом чи запереченням.