формувати уявлення учнів про унікальність та неповторність природи України, рідного краю; розширити знання учнів про чарівність краєвидів та дивовижність куточків України; стимулювати творчу ініціативу; розвивати образне сприймання, мовлення. Привернути увагу до проблем охорони навколишнього середовища та сприяти їх збереженню .
Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина) Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл., Чернівецька обл.) Гранітно-степове Побужжя (регіонально-ландшафтний парк, Миколаївщина) Мармурова печера (АР Крим) Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина) Світязь (озеро, Волинь) Синевир (озеро, Закарпаття)
(Украї́нський науко́во-до́слідний інститу́т твари́нництва степови́х райо́нів «Аска́нія-Но́ва») — науково-дослідна установа в системі Академії аграрних наук України, державний заповідник заснований в 1874 році Фрідріхом Фальц-Фейном. Розташований в смт Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області (відкіля і колишня назва заповідника «Чаплі»). Назву місцевості дав один з її попередніх власників — герцог Ангальт-Кетенський в 1841 році на честь маєтку Асканія в Німеччині.
Площа: 33307,6 га Заснований: 1898 року Керуюча організація: Українська академія аграрних наук. Надгробний камінь могили Фальц-Фейна Заповідник був заснований в 1898 році Фрідріхом Фальц-Фейном. Спочатку юний Фальц-Фейн ставив за мету збереження диких тварин - у 1874 р. 11-річному хлопцю зводять вольєри для утримання тварин. У 1887 році було створено ботанічний сад. У 1898 р. Фальц-Фейн оголошує про відкриття приватного заповідника. З 1932 року на базі державного заповідника Асканія Нова, до 1956 року — Всесоюзний науково-дослідницький інститут гібридизації та акліматизації тварин імені М. Іванова. Має 12 відділів (у тому числі ботанічного парку та заповідного степу і зоологічного парку), 9 лабораторій, науковий музей; веде експериментальне господарство і 4 племінні заводи сільськогосподарських тварин.
Площа заповідника складає 33 307,6 га, з них 11 054 га — «абсолютно заповідна» степова зона. Асканійський степ вважається типчаково — ковиловим. У заповіднику є не менше 1155 видів членистоногих, 7 видів земноводних та плазунів, 18 видів ссавців, в різні пори року пролітає більше 270 видів птахів, з яких 107 видів залишаються на гніздування. Крім того, тут ростуть 478 вищих рослин. У «Червону книгу України» занесено 13 видів вищих рослин, 3 види грибів та 4 — лишайників.
В Асканії-Новій розташований один з найбільших на півдні України штучно вирощених лісів, старий ботанічний сад, аклиматизаційний зоологічний парк, орнітопарк. Рослини з «Червоної книги» Карагана скіфська (Caragana scythica) Ковила українська (Stipa ucrainica) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила волосиста (Stipa capillata) Тюльпан Шренка (Tulipa schrencii) Тюльпан скіфський (Tulipa scythica)Ніде, крім Асканії, не зустрічається Рябчик великий або шаховий, (Fritillaria meleagris)
Під нього відведена територія у 170 гектарів. Його перші ділянки розплановані ще у 1887 р. На кінець 20 століття колекція рослин досягла 1.000 чагарників та дерев. Краєвиди саду підсилені ставком і павільйоном Грот, де колись знімали стару кінострічку «Діти капітана Гранта». Заповідник утримує близько 800 різновидів диких копитних та гібридних форм свиней, оленів, коней Пржевальського, бізонів, антилоп, баранів, биків, верблюдів, лам, віслюків куланів, шотландських поні.
Страуси Асканії. В заповіднику чотири види страусів: африканський, південноамериканський нанду, австралійський ему . Африканський страус належить до найбільших птахів планети, має вагу до 175 кг. Голова сягає на висоту 2 м 70 см. Птах довгий час може обходитися без води. але при нагоді охоче п'є та купається. За висновками науковців , страуси в давнину мешкали на півдні сучасної України, в Азії — до сучасної Монголії. В умовах неволі живе до 50 років. Яйце африканського страуса важить 2 кг і трохи більше. Вони втратили здібність літати, пересуваються по суходолу пішки або бігом, мають неприємний характер.
утворений річкою Дністер і розташований на межі 4 областей: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької. Загальна довжина його становить близько 250 км, що забезпечує Дністровському каньйону місце серед найбільших каньйонів не лише України, а й Європи. Дністровський каньйон, згідно з рішенням всеукраїнського Інтернет-опитування, оголошеним 26 серпня 2008 року, визнаний одним із 7 природних чудес України. Утворився внаслідок специфічної геологічної будови місцевості, а також тектонічних рухів та процесів водної і вітрової ерозії.
Каньйон розташований у західній частині України, причому лівий і правий бік каньйону належить різним областям: лівий — Тернопільській і Хмельницькій, а правий — Івано-Франківській і Чернівецькій. Приваблюють красою місцеві заповідники: урочище Криве, Червона гора, Хмелівська стінка. На лівому березі Дністра з Хмелеви Подільської глибоким яром тече потічок, утворюючи каскад мальовничих водоспадів (висота деяких сягає 6-8 м). Поряд із селом Нирків Заліщицького району шумно скидає свої води 16-метровий Джуринський водоспад.
природний комплекс, одна з найдавніших ділянок суші Євразії, яка не поринала в морські глибини протягом 60 мільйонів років. До складу комплексу входять: екосистема річки Південний Буг та її прибережої зони в межах між містами Первомайськ (на півночі), та Южноукраїнськ (на півдні) та екосистеми притоків Південного Буга: Мертвовода (Актовський каньйон), Арбузинки, тощо; села Мигія, Грушівка.
(рос. Мраморная пещера, крим. Mermer qobası) — печера на нижньому плато гірського масиву Чатир-Даг Кримській гір (АР Крим, Україна), популярний туристичний об'єкт. Печеру відкрито в 1987 році. Заслуга у відкритті, збереженні і обладнанні Мармурової печери належить сімферопольським спелеологам.
Вхід до печери знаходиться на висоті 920 м над рівнем моря. Закладена вона в блоці верхньоюрських вапняків і складається з трьох частин: Головної галереї, Нижньої і бічного «Тигрового ходу». Величезних розмірів галереї натіканнями поділяються на окремі зали. Протяжність розвіданих ходів — 2050 м, глибина — 60 м. Довжина обладнаних екскурсійних маршрутів — понад 1 км. Температура повітря на екскурсійній ділянці постійно тримається на відмітці +9° С. Унікальність Мармурової печери принесла їй світову популярність. За оцінкою відомих спелеологів, вона належить до п'ятірки найкрасивіших обладнаних печер планети. Одну з набільш відвідуваних печер Європи, Мармурову, в 1992 році було прийнято до Міжнародної асоціації обладнаних печер (м. Генга, Італія).
Для входу відвідувачів у печеру споруджено штучний 10-метровий тунель. Печера Мармурова зустрічає гостей «Галереєю казок», ширина якої — 20 м. Галерея пишно прикрашена сталактитами, сталагмітами, натічними драпіровками. Освітлений маршрут веде вглиб печери. Екскурсійна доріжка огинає химерні творіння сталагмітів, що своїми контурами дивно нагадують казкових героїв. Світло вириває з пітьми «Слоненя» та «Мамонта», голову «Господаря печери», «Діда Мороза», «Царівну-жабу». Всі ці фігури створені протягом мільйонів років краплинами води.
Загальні відомості Розташування: Україна, Хмельницька область Площа: 2 613,16 кмІ Заснований: 27 червня 1996 року Загальна площа території парку — 261316 га, з них у власності парку перебуває 1300 га. Наявні на території НПП унікальні рукотворні об'єкти та неповторні природні комплекси створили виняткові умови для розвитку туризму — не тільки оздоровчого, але й пізнавального. На території парку перебуває під охороною 129 об`єктів природозаповідного фонду. Серед яких є парки і садиби різного ступеня збереження і культурно-історичної цінності. Є також 19 археологічних пам'яток, понад 300 історико-архітектурних пам`яток (зокрема, в Кам’янці-Подільському — понад 200 об`єктів).
Світязь — найглибше озеро України, а також найбільше за об'ємом прісноводне озеро в країні (0,18 км. У той же час об'єм інших українських прісноводних (мінералізація 0,8-1,3 г/л) Придунайських озер Ялпуга — 0,39 кмі та Кагула — 0,18 кмі. Належить до групи Шацьких озер, розташованих на території Шацького національного природного парку на Волинському Поліссі.
Світязь розташований у Шацькому районі Волинської області біля села Світязь. Площа озера 27,5 км2, найбільша глибина 58,4 м, хоча середня глибина становить 7,2 м, а прибережна смуга мілководна[3]. Прозорість води до 8 м. Верхні шари води влітку прогріваються до 20 °C і більше, на глибині температура води постійна і становить 9 °C. На озері є острів площею до 7 гектарів. Через канал Світязь сполучається з озером Луки та іншими озерами. Біля берегів Світязя розташоване однойменне село. Природні умови Берегова лінія протяжністю понад 30 км заросла комишами, очеретом та осокою, поблизу берегів вода частково вкрита ряскою й лататтям. Самі береги окреслені нечітко — піски, крейдяний мергель і вапняки надають їм своєрідності і неповторності. Сосни з березами, грабами, дубами подекуди підходять до самої води. Озеро багате бентосом, рибою (вугор, лящ, окунь, щука, сом), водоплавними птахами, умови сприяють розведенню хутрового звіра.
Синеви́р (Синєви́р) — найбільше озеро Українських Карпат, розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря. Входить у склад Національного природного парку «Синевир». Знаходиться у Міжгірському районі Закарпатської області України. Озеро Синевир вважається найцікавішим об'єктом Національного природного парку «Синевир» і є однією з візитних карток Українських Карпат. Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря, має середню площу 4-5 гектарів, його середня глибина становить 8-10 м, максимальна — 22 м. Через висоту над рівнем моря і порівняну глибоководність, навіть у найтепліші дні прогріваються лише верхні 1-2 метри озера.
Озеро утворилося в результаті потужного зсуву, викликаного землетрусом, близько 10 тисяч років тому. На висоті 989 м гірські кам'янисті породи виросли на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків. У прозорій воді озера добре почуваються форель озерна, райдужна та струмкова. Краєвиди відзначаються надзвичайною мальовничістю й величністю. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких становить 140—160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею всього кілька метрів. Звідси і народна назва озера — Морське око.
Люди своєю творчою фантазією намагаються доповнити красу природи. Архітектор Юрій Соломін вдало вписав оглядові майданчики в навколишній ландшафт. А на півострівці височить вирізана із червоного дерева скульптурна композиція «Синь і Вир» (скульптори Іван Бродин і Михайло Санич), яка знизу опирається на металеву основу. Висота монументу становить 13 метрів. Згідно з легендою, мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь на місці, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, за наказом графа було вбито кам’яною брилою за його простацьке походження.