Презентація "Сім'я як основа суспільства"

 Сім'я — мала соціально-психологічна група, члени якої пов'язані шлюбними або родинними стосунками, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю.

Сім’я як основа суспільства

Функції сім’ївиховна функція господарсько-побутова функціяемоційна функціяфункція духовного спілкуванняфункція формування досвіду соціального життясексуально-еротична функція

 Особливості виховної функції сім'ї Становлення, розвиток, виховання дитини як особистості, сприяння розвитку її здібностей. Сім'я репрезентує дитині суспільство, забезпечує передавання їй соціального досвіду, охороняє її права.

Сім'я є основним інститутом соціалізаціїСім'я - найважливіший і первинний етап соціалізації. Ніщо не замінить безпосередню батьківську любов, турботу, тепло і ласку, так необхідні дитині, які збагачують його як особистість. У сім'ї дитина одержує перший безцінний досвід спілкування з людьми в особі батьків, братів-сестер, бабусь-дідусів та інших родичів.

Фактори, що впливають на соціалізацію особистості в сім'ї склад сім'ї (всі члени сім'ї розглядаються у взаємодії як єдине ціле)позиція дитини в сім'ї (його роль в сім'ї - син, онук, старший брат, пасинок ...) основні вихователі-соціалізатори (ті члени сім'ї, які зробили найбільший вплив на розвиток дитини стиль виховання в сім'ї - його можна розглядати як переважаючий стиль основного вихователя-соціалізатора (наприклад, матері) і допоміжних соціалізаторов (бабусі, батька, діда, братів-сестер);власне особистісний, моральний і творчий потенціал родини.

Негативна соціалізація дитини в сім'ї обумовлена низкою факторів: Надмірна увага батьків до єдиного сина (дочки), що веде до гіперопіки Тепличні умови, відсторонення дитини від будь-яких життєвих проблем і активної діяльності. Прагнення батьків (частіше матері) зробити так, щоб у дитини дитинство було безтурботним і легким, так як у нього (неї) воно було важким. У цьому випадку мати намагається максимально забезпечувати матеріальне благополуччя дитини на шкоду особистого. Невимогливість батьків до сина (дочки), нс пред'являють до нього (неї) необхідних вимог через його (її) хвороби, боячись погіршити здоров'я. За своєю сутністю - це ніщо інше, як гіперопіка з усіма її негативними наслідками; Невміння користуватися методами виховання, особливо заохоченням і покаранням; надмірна суворість (груба батьківська влада, застосування фізичних покарань) або потурання;

Невиправдана ідеалізація своїх дітей ( "моя дитина найрозумніший, талановитий, незвичайний");Відсторонення дітей від посильного домашньої праці, що формує утриманство;Відсутність такту у відносинах з дитиною;Сварки батьків в присутність дітей;Переоцінка батьками своїх виховних можливостей. Підтримка невдоволення сина (дочки) школою, вчителями. Вибірковість у ставленні до дітей. Подібне явище має місце в сім'ях, де кілька дітей, в тому числі дітей з різних шлюбів. Недооцінка ролі особистого прикладу батьків. У цьому випадку батьки дозволяють вимагати від дитини одне, самі демонструючи йому зовсім інший приклад. Невиправдана ідеалізація своїх дітей ( "моя дитина найрозумніший, талановитий, незвичайний");Відсторонення дітей від посильного домашньої праці, що формує утриманство;Відсутність такту у відносинах з дитиною;Сварки батьків в присутність дітей; Переоцінка батьками своїх виховних можливостей. 

Тренінгові вправи для батьків щодо ефективного спілкування з дітьми: Тренувальна вправа „ Як звертатися до дитини” (бочонок «особливості спілкування батьків та дітей»)Мета: розглянути особливості спілкування батьків та дітей і відпрацювати комунікативні вміння. Ресурси: картки з фразами. Після програвання кожної пари учасники обговорюють, чому до дитини краще звертатися за допомогою одних фраз та чим інші звертання можуть їй нашкодити. Ситуаційна рольова гра „Ярлики”Мета: ознайомити учасників тренінгу з ярликами, які використовуються в сім’ї щодо дитини, дати можливість відчути емоції, які виникають в учасників під час спілкування, коли їх змушують діяти відповідно до стереотипів. Ресурси: бейджики з написами, розрізана картина любого розміру. Тренер прикріплює на учасників бейджики зі словами, з якими, зазвичай, дорослі звертаються до дітей. Ці слова можуть мати як негативний, так і позитивний відтінок. Завдання учасників полягає не стільки у складенні картини, скільки у відчуванні ставлення оточуючих до себе, як до дитини, що має такий ярлик.

 Колаж „Потреби дитини для всебічного розвитку”. Мета: сприяти усвідомленню потреб, бажань, можливостей, а також прав дітей у сім’ї. Ресурси: великий аркуш паперу, ілюстровані журнали, клей, ножиці, фломастери. Хід проведення: Учасники створюють колаж на тему „Потреби дитини для всебічного розвитку”. По завершенні роботи батьки презентують свої напрацювання. Модельована ситуація „Дитина повернулася зі школи”Мета: показати вплив неемпатійного реагування батьків на поведінку дитини. Хід проведення: Батьки розігрують модельовану ситуацію. Один грає роль мами, що порається на кухні, а інший – семирічної доньки, котра повернулася зі школи.

Модельована ситуація „Дитина повернулася зі школи”Мета: показати вплив неемпатійного реагування батьків на поведінку дитини. Хід проведення: Батьки розігрують модельовану ситуацію. Один грає роль мами, що порається на кухні, а інший – семирічної доньки, котра повернулася зі школи. Вправа «Образ щасливої дитини»Мета: створити модель емоційно – благополучної дитини; поглибити знання про роль батьківського спілкування у вихованні дітей.(Учасники створюють колаж «Образ щасливої дитини» із поданого матеріалу, потім презентують роботи.)

Дякую за увагу!