Мета уроку: виявити та поглибити знання з вивченого розділу «Лексикологія»;
розвивати вміння та навички швидко орієнтуватися в запитаннях, давати чітку й лаконічну відповідь; виховувати почуття дружби, підтримки та взаємодопомоги, прищеплювати повагу до символіки Батьківщини
Активна лексика –це слова, які вживають у щоденному спілкуванні в усіх сферах суспільства. Загальновживані слова. Нейтральні слова. Власне українськіТерміни Офіційно- ділові слова. Наукові слова. Емоційні слова. Запозичені слова. Міжстильові слова. Суспільно-політичні слова. Професійні слова
Застарілі слова. Серед застарілих слів виділяють дві основні групи — архаїзми та історизми. Застаріла лексика неоднорідна за своїм складом, що пояснюється різними причинами виходу слів з активного запасу. Застарілі слова відзначаються також ступенем архаїзації. Одну групу становлять ті, що зовсім вийшли з ужитку. Вони незрозумілі носіям мови на сучасному етапі: вазнь — щастя, віститель — парламентер, головний — убивця, звідець - шпигун, просинець — січень; серед них є слова, що залишилися в деяких діалектах: марець — березень, кріс — рушниця. До іншої групи застарілої лексики входять слова, що зрідка вживаються в сучасній літературній мові і, як правило, зрозумілі її носіям: аршин, гайкмака, дзиґарі, панщина, рать.
Архаїзми. Архаїзми — це слова, що вийшли з активного словника мовців, оскільки їх витіснили інші, які мали з ними не однакове значення. При цьому реалії, позначувані ними, не зникли з повсякденного людського життя: десниця — права рука чоло — лоб спудей — студент вия — шияперст — палець пїіт — поет ректи — говорити вої — воїни возатай — візник зело — дужеглагол — слово град — містоланіти — щоки злато — золотозріти — бачити врата — воротаживіт — життя рать — військо
Робота зі словом “символ” СИМВОЛЛЗ Гр. З____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ____________
Державні символи України. Назви за лексичним значенням слова символи нашої держави Урочиста пісня, що є символом державної єдності ___________________________________________ Символічний знак держави, міста чи роду, зображуваний на прапорах, монетах, печатках тощо. ______________________________________ Полотнище одного або кількох кольорів, яке є символом держави, організації тощо _______________________________________
Гі́мн (дав.-гр. ὕμνος; hýmnos — похвальна пісня) або славень — урочиста пісня, яка вихваляє та прославляє кого-небудь або що-небудь (первісно божество). У сьогоднішньому світському значенні — це урочистий музичний твір на слова символічно-програмного змісту, який вживається здебільшого як символдержави (поряд з іншими атрибутами: прапором, гербом тощо). Прочитай довідку та вкажи, що ми дізнаємось про слово “ гімн ”
Герб (пол. herb від нім. Erbe — спадщина) — емблема, усталений відповідно до законів геральдики відмітнийсимволічний знак (зображення) що належить державі, населеному пункту, дворянському роду або окремій особітощо. Герб зображають на прапорах, хоругвах, монетах, печатках, документах тощо. Вивченням гербів і їх історії займається геральдика. Упорядкованою збіркою гербів є Гербовник. Усний або письмовий опис герба називають блазоном.Інформація для допитливих
Прочитайте поезію Миколи Верещаки та підкресліть у ній загальновживані слова ( 5-7)Стоїть над водою червона калина... Віками про неї складають пісні,- Це образ твій світлий, моя Україно, Він чистий і ніжний, як цвіт навесні. На битву за волю і честь Батьківщини Козак воювати далеко іде, А вдома калина і мила дівчина, Що довго і вірно коханого жде. У січах кривавих, де смерть або рани, Звитяжці кріпили до волі жагу. І кров їх гаряча горіла багряно, Мов грона калини, на білім снігу. Не всі із походів далеких вертались- Життя їх забрали жорстокі бої, На їхніх могилах калини зростали, В зажурі схиляючи віти свої… Калино, калино, квітуй у долині, Пишайся рум'яно над синню води, Ввібрала ти в себе красу України І будеш у серці народу завжди.
Її назва походить від слова «калити», тобто «загартовувати». А в цьому процесі воєдино зливаються дві могутні стихії - вогонь та вода, і сходяться вони в найміцнішій речовині — металі. Саме завдяки цьому стоїть калина завжди червоною - і в сирі тумани, і в холодні зливи, і в нещадні суховії, і в люті морози. Походження назви
Значна поширеність калини на теренах України, пов'язана із календарними та родинно-побутовими обрядами. Найбільше цей давній фольклорний образ виступає словом - символом в асоціативному зв'язку:калина - мати;калина - дівчина,;калина - Україна;калина - кров;калина – пісня. Калина - символ
„Без верби і калини – нема України”, – говориться в народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30 видів. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води.
Соловейко. Назва цієї маленької пташки походить, як вважають мовознавці, від давньоруської славій – той, хто співає пісню-славу Богам. В Україні соловейко починає співати на початку травня, коли розцвітають сади. Про це в народі кажуть, що він починає співати, «як нап’ється води з березового листя». СОЛОВЕ́Й, в’я́, ч. Маленький перелітний корисний птах родини горобиних з сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо в період гніздування. Соловей співає, поки дітей не виведе (Укр.. присл.., 1963, 242); Солов’ї з обох боків ставу по вербах висвистували (П. Куліш, Вибр., 1969, 276); Колись від скрути й гаму я Пішов в зеленую діброву Послухать пісню солов’я (Щог., Поезії, 1958, 319); Довкола тьохкали солов’ї, а то чомусь стало тихо-тихо (Панч, II, 1956, 512); * У порівн. Я хочу співать, як в саду соловей… (Рильський, І, 1960, 115). перен., розм. Людина, яка має гарний, перев. високий голос і володіє мистецтвом співу; // Про поета-лірика. У золоті моря очей дивлюсь не надивлюся… Я — України соловей (Сос., II, 1958, 308);Натхненний, гарячий спів В. Сосюри довго чаруватиме людей землі, закоханих у прекрасне. Ще за життя поета народ нарік його «солов’єм України» (Літ. Укр., 7. I 1969, 3); // ірон. Балакун, базіка.
Квітка сонця. Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі для мене на круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, припорошене жовтим пилом, проросле пелюстками, світиться й золотіє, щось промовляє своєю широкою, незгасаючою усмішкою. Скільки того сміху на городі — всі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені, кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди до нього.