Презентація "Складне речення"

Складне речення Підготувала Косар Олена

Складне речення — це синтаксична конструкція, що поєднує декілька частин із окремими граматичними центрами (основами). Частини речень можуть поєднуватися сполучниками (сурядності та підрядності), тоді це складні сполучникові речення. Як нема радості в любові, то й любові справжньої нема (В. Ткаченко); Дерево стояло ще голе, однак на віттях його вже починалось пташине життя (Ю. Бездик). Складні речення поділяють на складні без­спо­лу­ч­ни­ко­ві, складні сполучникові (скла­д­но­су­ря­д­ні, складнопідрядні) і складні з різними ви­да­ми зв’язку.

Складносурядне речення – це складне речення, до складу якого входить два чи більше простих, рівноправних, незалежних одне від одного речень, які з’єднуються сполучниками сурядності та інтонацією.

(1) Скалка починала куритись, (2) і скоро маленький вогник вискочив з неї та запалав з обох кінців. Складне речення, що має дві частини з двома граматичними центрами: (що?) скалка (що робила?) починала куритись; (що?) вогник (що зробив?) вискочив та запалав (однорідні присудки). Виявляємо наявність сурядного сполучника і, який сполучає дві частини. Дія відбувається послідовно, частини речень рівноправні між собою, тобто не можна визначити головну і підрядну (як у складнопідрядному). Це складносурядне речення. Є початок дії — (1) Скалка починала куритись, і послідовне продовження дії /(2) і скоро маленький вогник вискочив з неї та запалав з обох кінців.

Складнопідрядним називається складне речення, у якому прості речення, з’єднані підрядні сполучником чи сполучним словом, нерівноправні граматично й за змістом. В душі я славлю світлий парус, бо в мене в серці сум (П.Тичина). Головне: Підрядне: – граматично провідне; – незалежне; – від нього здебільшого можна поставити питання до підрядного (В душі я славлю світлий парус). – пояснює один з членів головного речення або стосується головного речення в цілому; – залежне; – відповідає на питання головного речення. У структурі складнопідрядного речення виокремлюють:

(1) Однак не все так складалось, (2) як думав Іван. У реченні знаходимо дві граматичні основи, значить речення має дві частини : 1 частина — (що?) не все (що робило?) складалось; 2 частина — (хто?) Іван (що робив?) думав. Частини речення знаходяться у підрядній залежності (від однієї можна поставити питання до іншої (як у словосполученні). Логічно виділяємо головну частину речення (ту, від якої залежить інша) і ставимо питання до підрядної. Виявляємо наявність сполучного слова як, що входить до підрядної частини. Це складнопідрядне речення.

Безсполучниковим називається речення, в якому складові частини зв’язані в єдине ціле без допомоги сполучників і сполучних слів. У безсполучниковому складному реченні між його частинами ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире. Степ підбігав до кручі і спинився — далі бігти нема куди: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море…

Гув мотор, катер пінив носом хвилі (Ю. Мушкетик). 1. Граматичні основи: гув мотор і катер пінив. 2. Речення складається з двох простих речень. 3. Перелік фактів. 4. Інтонація переліку. 5. Між двома простими реченнями ставиться кома. 6. Перше речення: розповідне, неокличне, непоширене, двоскладне, повне; підмет — мотор, виражений іменником; присудок (простий дієслівний) — гув, виражений дієсловом. Друге речення: розповідне, неокличне, поширене, двоскладне, повне; підмет — катер, виражений іменником; присудок (простий дієслівний) — пінив, виражений дієсловом; пінив (чим?) носом (непрямий додаток, виражений іменником в орудному відмінку); пінив (що?) хвилі (прямий додаток, виражений іменником у знахідному відмінку).

Складні речення з різними видами зв'язку складаються з трьох і більше частин, які можуть бути поєднані різними видами зв'язку: сурядним і підрядним, сполучниковим і безсполучниковим. Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну (В.Симоненко). У цьому реченні перша частина поєднана сурядним зв'язком (сполучник і ) зі складнопідрядним (друга й третя частини; сполучник що) Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік (М.Стельмах). У цьому реченні між першою та другою частинами наявний безсполучниковий зв'язок, а між другою й третьою - сполучниковий підрядний (сполучне слово що). Розділові знаки між кожними двома частинами складних синтаксичних конструкцій ставляться так само, як і між будь-якими двома частинами складносурядних, складнопідрядних чи безсполучникових речень.