ВСТУП Культура — сукупність способів і методів матеріальної та духовної людської діяльності, об'єктивно втілених у матеріальних і духовних носіях, які передаються наступним поколінням. Соціологія культури – спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає закономірності функціонування культури в суспільстві. Сам термін культура (“cultura”) з’явився у Стародавньому Римі і означав для римлян не що інше як обробку землі, вирощування. Увійшовши в буденну людську мову, в ході частого вживання, це слово втратило свій первісний зміст і стало означати найрізноманітніші аспекти людської поведінки, а також види діяльності.
Проблеми, котрі вивчає соціологія культури. • визначення категорійного апарату цієї галузевої соціології; • виділення структурних елементів культури; • функції культури; • різновиди культури; • культура й особистість; • культурна взаємодія та взаємовплив культур; • глобалізація та універсалізація культури в сучасних умовах; • етноцентризм і культурний релятивізм.
Основні елементи культури: цінності — уявлення про те, до яких цілей повинна абоможе прагнути людина. норми —це правила і стандарти поведінки, яких має дотримувати-ся людина звичаї —схеми (патерни) поведінки, обов'язково на рівні культури загалом. етикет —правила поведінки по відношенню до інших людей традиції —сукупність елементів культурної спадщини, які пере- даються із покоління в покоління. мова —знаків і символів, що використовується чле-нами суспільства для здійснення комунікацій. обряди —колективні людські дії, що втілюють у собі певні уявлення і цінності конкретного суспільства. ритуали —набори жестів і слів, які виконуються особами, підготовленими та вибраними для цього. церемонії —це послідовні дії, що мають символічне значення і присвячені святкуванню будь-яких знаменних подій або дат. уподобання —це звичаї, що мають матеріальне значення. табу —це абсолютна заборона, що накладається на будь-яку дію, слово, предмет тощо. закони —це різновид уподобань. Вони є нормою поведінки, які оформляються парламентським або урядовим документом.
Види культури Домінуюча культура — це культура, яку поді- ляють більшість членів того чи іншого суспільства і яка є антонімом кон- тркультури. Субкультура — це культура, яка сформована у тій чи іншій соціальній групі, у тому чи іншому співтоваристві. Уживання цього тер- міна припускає наявність культури, що охоплює достатньо широке коло людей. Контркультура — це сукупність культурних норм, цінностей, способів комунікації і т. ін., що вироблена членами певної соціальної групи (класу) на проти- вагу загальноприйнятим нормам і цінностям.
Категорії культурної динаміки Інновація — це створення чи визнання нових елементів культури, особливо у тих випадках, коли вони спираються на щось уже відоме і прийняте цією культурою. Дифузія — це проникнення рис однієї культури в іншу або взаємний "обмін" культурними рисами. Культурний лаг — це поняття, введене у науковий обіг У. Огборном для позначення нерівномірного розвитку культури, коли одні сфери (час- тини) культури розвиваються швидше, ніж інші. Культурна трансмісія — це процес трансляції (передавання) еле- ментів культури від одного покоління до іншого.