3 грудня - День фантиків цукерок. Як за допомогою солодких картинок прищепити дітям любов до читання?
Цей дитячий вірш Юнни Моріц наче спеціально написаний до 3 січня – Дня фантиків цукерок. Якщо зібрати фантики за 50, а краще за 150 років, то перед очима постане вся наша історія. За фантиками можна перевірити свої знання з літератури, географії, біології, вивчати автомобілі, породи собак, кішок, навіть правила дорожнього руху. Це часточка культури народу, держави. Вони належать своєму часу. Ax, был бы я художник, Вставал бы я чуть свет И рисовал бы только Бумажки от конфет! Жила-была конфета С весёлою начинкой - Вот от неё бумажка С весёлою картинкой!
Фантик для цукерки винайшов Томас Едісон в 1872 р., так, саме той, хто створив друкарську машинку, фонограф, електролічильник і кінокамеру. А цей його «несерйозний винахід» мало хто пам’ятає, та вийшло так, що його стали використовувати кондитери. З того часу й одягли «сладкие матрёшки яркие одежки» та отримали «імена».
Дивно. Але у книг і цукерок є дещо загальне. По-перше, і цукерки і книги супроводжують нас все життя, із самого раннього дитинства. По-друге, від читання гарної книги і з’їденої смачної цукерки в нашому організмі виробляється гормон «радості» - серотонін. По-третє, і книги і цукерки можуть мати однакову назву, носити імена літературних героїв – «Червоний Капелюшок», «Незнайко», «Буратіно», «Гуллівер», «Кіт у чоботях»…
Працювати над фантиками не вважали приниженням кращі російські художники – Михайло Врубель, Віктор Васнецов, Іван Білібін… Існували фантики з прислів’ями, побажаннями й ворожіннями, а також із таблицею множення та азбукою. Отже, фантику, як і книзі, притаманні просвітницька та розвиваюча функції!