Презентація "Спеціальна фізична підготовка футболіста"

Спеціальна фізична підготовка футболістів. Підготував: вчитель фізичної культури Чапліївської ЗОШ Гончаров Віктор іванович

Футбол – один з тих видів спорту, який вимагає координованого прояву всіх рухових здібностей в постійно змінних ситуаціях.

Фізична підготовка – один із основних розділів навчальнотренувального процесу у будь-якому виді спорту. Загалом під фізичною підготовкоюнеобхідно розуміти процес удосконалення фізичного стану футболіста.

Невипадково основними завданнями є: підвищення рівня здоров’я;всебічний фізичний розвиток спортсмена; підвищення загальної працездатності організму, його функціональних можливостей.

високій стартовій швидкостістрибучостішвидкісній витривалостіспритностіФізична підготовленість футболіста знаходить своє специфічне вираження у таких характеристиках, як:

Як правило, у навчально-тренувальному процесі завдання загальної та спеціальної фізичної підготовки органічно пов’язані та тісно переплітаються між собою. Фізична підготовка поділяється на :загальнуспеціальну

Загальна фізична підготовка. Мета загальної фізичної підготовки (ЗФП)– досягнення високої працездатності, узгодженості діяльності окремихорганів та систем організму, загального атлетичного розвиткуспортсменівЇї завданнями є: Сприяння правильному фізичному розвитку, зміцненню здоров’я, формування правильної постави. Розвиток рухових якостей (швидкості, сили, координаційних здібностей, спритності, витривалості, гнучкості). Формування та вдосконалення життєво важливих рухових навичок та умінь (у бігу, стрибках, метаннях, плаванні та ін.);Зміцнення основних ланок опорно-рухового апарату та груп м’язів, що несуть головне навантаження у спортивній грі при виконанні спеціальних завдань

Спеціальна фізична підготовка. Мета спеціальної фізичної підготовки (СФП) – розвиток тавдосконалення фізичних якостей та функціональних можливостей,специфічних для футболіста. Основними завданнями побудови спеціальної фізичної підготовки є: зміцнення організму відповідно до особливостей обраного виду спорту; розвиток органів та систем, налагодження досконалої координації у функціональній діяльності організму спортсмена;закріплення та економізація техніки рухів, удосконалення інших компонентів підготовленості відповідно до бажаної моделі.

Головними засобами для розвитку основних фізичних якостей упроцесі спеціальної фізичної підготовки є вправи у обраному виді спорту, виконання їх у звичайних, полегшених та утруднених умовах, атакож спеціальні вправи.

Застосування вправ у полегшених або утруднених умовах, щозабезпечують зміну кінематики та динаміки основних рухів, маєздійснюватися в діапазоні рухливості рухової навички, але можливостіближчі до його верхньої межі.

Методика, структура та зміст спеціальної фізичної підготовки футболіста повинні чітко враховувати особливості ігрової діяльності, для якої характерно:– безперервна зміна ситуації на полі та у зв’язку з цим нерівномірність навантажень у грі;– необхідність виконувати складні рухи в умовах постійно наростаючої втоми;– мінливість рухових засобів та ігрових прийомів.

Таким чином, структура рухової діяльності футболістів у гріобумовлює відмінності у величині та варіантності навантаження. У півзахисників вона відносно однорідна, у крайніх захисників, крайніх тацентральних нападників характеризується значною варіантністю, високаінтенсивність ігрового навантаження вимагає від гравців усіх ліній відповідної фізичної підготовленості

У науковій літературі представлені відомості, за якимиоптимальним є таке співвідношення тренувального часу: 10-15% –загальна розминка; 10-15% – спеціальна розминка; 65-70% – освоєнняматеріалу основної частини; 5% – заключна частина. Вважається, щонавіть невеликі зміни цього співвідношення мають небажані наслідки.

Поділ фізичної підготовки на загальну та спеціальну останнім часом став умовним. Дедалі частіше футболістипроводять комплексні тренування. У більшості таких тренувань вонивирішують кілька завдань. Нерідко знаходить застосування методсполученого впливу

У заняттях із спеціальної фізичної підготовки найчастішезастосовують повторний, інтервальний, змінний, ігровий та змагальнийметоди, що відображають режими роботи футболіста

Прийнято вважати, що вправи, що підвищують основнуспеціальну фізичну підготовленість спортсмена, виконуються ізінтенсивністю змагань – 85-90%, трохи нижче або вище за неї. Ці трирежими інтенсивності особливо важливі на останньому етапі фізичноїпідготовки.

До засобів спеціальної фізичної підготовки футболістіввідносяться:1. Змагальні вправи.2. Вправи подібні до змагальних:– за кінематичними та динамічними характеристиками рухів;– за механізмами енергозабезпечення;– за структурою роботи м’язів.

Розрізняють спеціальні вправи з м'ячем і без м'яча. Інтенсивність і тривалість їхнього виконання, число повторень, час відпочинку між ними залежить від характеру і величини фізичних навантажень, що повинні строго відповідати тому або іншому методу тренування (рівномірний, перемінний, повторний, інтервальний).

За спрямованістю впливу тренувальні навантаження поділяються на наступні види: аеробна (удосконалювання загальної витривалості), анаеробна (удосконалювання швидкісно-силових якостей і швидкісної витривалості), аеробно-анаеробна (удосконалювання усіх видів витривалості)

У процесі багаторічних занять футболом співвідношення загальної та спеціальної фізичної підготовки, а також їх конкретний зміст змінюється у бік поступового зростання частки спеціальної підготовки у міру зростання спортивної майстерності. У річному тренувальному циклідоцільно спочатку здійснювати загальну фізичну підготовку, тавідповідно на її основі проводити спеціальну фізичну підготовку.

Використана література. Галата Д. О. Фізична підготовка у футболі: традиції та інновації / Д. О. Галата. – Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. Дереповський С. Розвиток фізичної підготовки футболістів 12–14 років із допомогою різних видів фітнесу / С. Дереповський, В. Петрович, І. Бичук. – К. Коломоєць Г. А. Розвиток рухових якостей та зміцнення здоров’я школярів засобами футболу. Теорія та методика фізичного виховання. – Харків : ПП «ДІСА ПЛЮС». 2007. 11 (37). С. 30–33. Концепція розвитку дитячо-юнацького футболу і фізичного виховання дітей, юнацтва та молоді в Україні. В. В. Столітенко, М. Д. Зубалій. К. : ФФУ, 2003. 7 с. Методика фізичного виховання учнів 1-11 класів : навчальний посібник. / М. Д. Зубалій, Л. В. Волков, М. В. Тимчик та ін. – К. : 2012. 209 с.

Дякую за увагу!