" Презентація.Стежинами рідноьбго краю. Додаток до уроку. Пісні про бороту проти соціального та національного гніту".

Стежинами рідного краю…Презентацію виконала: Ратушна Наталія Миколаївна , вчитель української мови та літератури Лукашівського НВК

Шевченків край... Земля безсмертного Тараса... Так на Україні називають сучасну Черкащину. Скроплена потом кріпаків, полита козацькою кров'ю, вона зростила не одну когорту борців за щастя народу.

Село Мельники. Розкинулося воно вздовж знаменитого Холодного Яру, до якого в середині XVIII століття з усіх кінців Правобережної України сходилися знеможені неволею селяни, поповнюючи ряди гайдамаків. Шлях їхній пролягав через це село.

Звідси, з Холодного Яру, у 1768 році під керівництвом запорізького козака Максима Залізняка почало розгорятися полум'я Коліївщини. Один з керівників повстання, сподвижник Залізняка - Семен Неживий - до вступу в гайдамацький загін проживав у Мельниках.

У селі ще й досі поширені перекази про освячення ножів гайдамаками в розташованому неподалік Мотронинському монастирі, який став у той час одним із осередків боротьби проти унії й послушником якого був Максим Залізняк.

Церква колишнього Мотронинського монастиря. А онде, онде за Дніпром,На пригорі, ніби капличка,Козацька церква невеличка. Стоїть с похиленим хрестом.

О. Г. Сластіон. Ілюстрація до поеми «Гайдамаки». Саме тут, як говорить Т. Г. Шевченко, літав орел, літав сизий попід небесами, гуляв Максим, гуляв батько степами-лісами.

Дуб Максима Залізняка

Місто Сміла Гайдамацькі загони діяли в районі Сміли протягом кількох десятиліть. Збиралися вони в Чорному лісі неподалік від міста. У 1734 році смілянці взяли участь у виступах гайдамаків під керівництвом Медведя і Верлана.

1759 року кінний загін гайдамаків увірвався до Сміли, а через рік повстанці здобули смілянський замок. Та найширшого розмаху боротьба на Смілянщині набула у 1768 році, під час Коліївщини. 7 червня загін сподвижника Залізняка осавула Бурки здобув містечко, спалив замок і знищив багато шляхти.

Лебединські ліси були надійною схованкою гайдамаків. Ще й донедавна тут можна було знайти сліди гайдамацьких печер.

Якщо ви справжній шанувальник творчості Шевченка, то, напевне, знаєте, куди попрямував один з головних героїв його поеми «Гайдамаки» Ярема, щоб приєднатися до повстанців. Саме так — у Черкаси.

Черкаси оспівані Шевченком у поемі як один з центрів Коліївщини.

Байдуже! Іде Ярема, Та не до Оксани, Не в Вільшану на досвітки — До ляхів поганих У Черкаси. А там третій Півень заспіває... А там... а там... Йде Ярема,На Дніпр поглядає.

Корсунь

Горить Корсунь, горить Канів, Чигирин, Черкаси; Чорним шляхом запалало, І кров полилася Аж у Волинь...

Лисянка Одним із центрів Коліївщини була також Лисянка.

У червні 1768 року поблизу неї в урочищі, названому в народі Добридень, зустрілися два видатних ватажки повстанців — Максим Залізняк та Семен Неживий. Звідти їхні загони пішли на місто.

Події, що відбувалися там, Шевченко яскраво відобразив у розділі поеми «Гайдамаки», який називається «Бенкет у Лисинці»: Смеркалося. Із Лисянки. Кругом засвітило: Ото Гонта з Залізняком Люльки закурили. Страшно, страшно закурили!І в пеклі не вміють Отак курить...

Звенигородці Свистіли гайдамацькі шаблі, палав вогонь Коліївщини у

Далі читаємо у Шевченка: Як та хмара, гайдамаки. Умань обступили Опівночі; до схід сонця Умань затопили; Затопили, закричали: «Карай ляха знову!»

Умань

Рятуючись від народного гніву, в укріплені міста кинулися шляхтичі, їхні управителі, слуги, орендарі та лихварі. Багато тисяч їх зібралося в Умані. Це місто було потужною фортецею. Його оточували рови, вали з міцним палісадом, на яких розміщувалося 32 гармати. Всередині міста знаходилися додаткові оборонні споруди. Умань захищали солдати гарнізону, а також полк надвірних козаків польського магната Потоцького.

... А серед базару Стоїть Гонта з Залізняком, Кричать: «Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись!..»

Напередодні штурму міста до повстанського загону Максима Залізняка приєдналися надвірні козаки, на чолі з сотником Іваном Гонтою.  Розпочалася нова фаза народного повстання. Урочище Карчівка поблизу Умані перетворилося на основний повстанський табір. Повстанча рада проголосила Максима Залізняка гетьманом і «князем смілянським», а сам він заявив про відновлення Гетьманщини.

Іван Гонта, що народився в селі Розсішки поблизу Умані, під час наступу гайдамацького війська під проводом Максима Залізняка перейшов зі своїм загоном на бік повстанців. Через сімнадцять днів після здобуття Умані Гонта був підступно схоплений і переданий на розправу польській шляхті. 10 червня 1768 року повстанці і козаки оволоділи містом. Про виступ Залізняка та про перші успіхи «коліїв» народ склав пісню «Максим козак Залізняк».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: Література:1. Бас В. В. Шевченків край: Фотопутівник./В. В. Бас.- К.: Мистецтво,1989.-264 с. Федорченко В. К., Мініч І. М. Туристський словник-довідник./ В. К. Федорченко, І. М. Мініч .- нав.посіб.- К.: Дніпро,-2000-160с.2. Шевченківський словник/. Ред.кол. І. Я. Айзеншток.- К.: Головна редакція УЕР, 1978.- 416 с.3. Шевченко. Т. Кобзар.- К.: Варта, 1993.- 636 с.Інтернет-ресурси:http://bigmisto.ruhttp://getmanat.org