" Презентація.Стежинами рідноьбго краю. Додаток до уроку. Пісні про бороту проти соціального та національного гніту".

Про матеріал
Представлений матеріал презентації ( Додаток до уроку "Стежинами рідного краю" до теми (" Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту («Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк») таким чином, аби вчитель міг так спланувати роботу на уроці, щоб вона була не тільки пізнавальною і корисною, а й цікавою. Матеріали нададуть значну кількість інформації до уроку, передбачену вимогами програми, навчають отримувати естетичне задоволення від побаченого, а також сприяють національному самоусвідомленню і стійкому відчуттю приналежності до культурної світової спільноти.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Стежинами рідного краю…Презентацію виконала: Ратушна Наталія Миколаївна , вчитель української мови та літератури Лукашівського НВК

Номер слайду 2

Номер слайду 3

Номер слайду 4

Номер слайду 5

Номер слайду 6

Номер слайду 7

Номер слайду 8

Номер слайду 9

Шевченків край... Земля безсмертного Тараса... Так на Україні називають сучасну Черкащину. Скроплена потом кріпаків, полита козацькою кров'ю, вона зростила не одну когорту борців за щастя народу.

Номер слайду 10

Село Мельники. Розкинулося воно вздовж знаменитого Холодного Яру, до якого в середині XVIII століття з усіх кінців Правобережної України сходилися знеможені неволею селяни, поповнюючи ряди гайдамаків. Шлях їхній пролягав через це село.

Номер слайду 11

Звідси, з Холодного Яру, у 1768 році під керівництвом запорізького козака Максима Залізняка почало розгорятися полум'я Коліївщини. Один з керівників повстання, сподвижник Залізняка - Семен Неживий - до вступу в гайдамацький загін проживав у Мельниках.

Номер слайду 12

У селі ще й досі поширені перекази про освячення ножів гайдамаками в розташованому неподалік Мотронинському монастирі, який став у той час одним із осередків боротьби проти унії й послушником якого був Максим Залізняк.

Номер слайду 13

Церква колишнього Мотронинського монастиря. А онде, онде за Дніпром,На пригорі, ніби капличка,Козацька церква невеличка. Стоїть с похиленим хрестом.

Номер слайду 14

О. Г. Сластіон. Ілюстрація до поеми «Гайдамаки». Саме тут, як говорить Т. Г. Шевченко, літав орел, літав сизий попід небесами, гуляв Максим, гуляв батько степами-лісами.

Номер слайду 15

Дуб Максима Залізняка

Номер слайду 16

Номер слайду 17

Місто Сміла Гайдамацькі загони діяли в районі Сміли протягом кількох десятиліть. Збиралися вони в Чорному лісі неподалік від міста. У 1734 році смілянці взяли участь у виступах гайдамаків під керівництвом Медведя і Верлана.

Номер слайду 18

1759 року кінний загін гайдамаків увірвався до Сміли, а через рік повстанці здобули смілянський замок. Та найширшого розмаху боротьба на Смілянщині набула у 1768 році, під час Коліївщини. 7 червня загін сподвижника Залізняка осавула Бурки здобув містечко, спалив замок і знищив багато шляхти.

Номер слайду 19

Лебединські ліси були надійною схованкою гайдамаків. Ще й донедавна тут можна було знайти сліди гайдамацьких печер.

Номер слайду 20

Якщо ви справжній шанувальник творчості Шевченка, то, напевне, знаєте, куди попрямував один з головних героїв його поеми «Гайдамаки» Ярема, щоб приєднатися до повстанців. Саме так — у Черкаси.

Номер слайду 21

Черкаси оспівані Шевченком у поемі як один з центрів Коліївщини.

Номер слайду 22

Байдуже! Іде Ярема, Та не до Оксани, Не в Вільшану на досвітки — До ляхів поганих У Черкаси. А там третій Півень заспіває... А там... а там... Йде Ярема,На Дніпр поглядає.

Номер слайду 23

Корсунь

Номер слайду 24

Горить Корсунь, горить Канів, Чигирин, Черкаси; Чорним шляхом запалало, І кров полилася Аж у Волинь...

Номер слайду 25

Лисянка Одним із центрів Коліївщини була також Лисянка.

Номер слайду 26

У червні 1768 року поблизу неї в урочищі, названому в народі Добридень, зустрілися два видатних ватажки повстанців — Максим Залізняк та Семен Неживий. Звідти їхні загони пішли на місто.

Номер слайду 27

Події, що відбувалися там, Шевченко яскраво відобразив у розділі поеми «Гайдамаки», який називається «Бенкет у Лисинці»: Смеркалося. Із Лисянки. Кругом засвітило: Ото Гонта з Залізняком Люльки закурили. Страшно, страшно закурили!І в пеклі не вміють Отак курить...

Номер слайду 28

Звенигородці Свистіли гайдамацькі шаблі, палав вогонь Коліївщини у

Номер слайду 29

Далі читаємо у Шевченка: Як та хмара, гайдамаки. Умань обступили Опівночі; до схід сонця Умань затопили; Затопили, закричали: «Карай ляха знову!»

Номер слайду 30

Умань

Номер слайду 31

Рятуючись від народного гніву, в укріплені міста кинулися шляхтичі, їхні управителі, слуги, орендарі та лихварі. Багато тисяч їх зібралося в Умані. Це місто було потужною фортецею. Його оточували рови, вали з міцним палісадом, на яких розміщувалося 32 гармати. Всередині міста знаходилися додаткові оборонні споруди. Умань захищали солдати гарнізону, а також полк надвірних козаків польського магната Потоцького.

Номер слайду 32

... А серед базару Стоїть Гонта з Залізняком, Кричать: «Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись!..»

Номер слайду 33

Напередодні штурму міста до повстанського загону Максима Залізняка приєдналися надвірні козаки, на чолі з сотником Іваном Гонтою.  Розпочалася нова фаза народного повстання. Урочище Карчівка поблизу Умані перетворилося на основний повстанський табір. Повстанча рада проголосила Максима Залізняка гетьманом і «князем смілянським», а сам він заявив про відновлення Гетьманщини.

Номер слайду 34

Іван Гонта, що народився в селі Розсішки поблизу Умані, під час наступу гайдамацького війська під проводом Максима Залізняка перейшов зі своїм загоном на бік повстанців. Через сімнадцять днів після здобуття Умані Гонта був підступно схоплений і переданий на розправу польській шляхті. 10 червня 1768 року повстанці і козаки оволоділи містом. Про виступ Залізняка та про перші успіхи «коліїв» народ склав пісню «Максим козак Залізняк».

Номер слайду 35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: Література:1. Бас В. В. Шевченків край: Фотопутівник./В. В. Бас.- К.: Мистецтво,1989.-264 с. Федорченко В. К., Мініч І. М. Туристський словник-довідник./ В. К. Федорченко, І. М. Мініч .- нав.посіб.- К.: Дніпро,-2000-160с.2. Шевченківський словник/. Ред.кол. І. Я. Айзеншток.- К.: Головна редакція УЕР, 1978.- 416 с.3. Шевченко. Т. Кобзар.- К.: Варта, 1993.- 636 с.Інтернет-ресурси:http://bigmisto.ruhttp://getmanat.org

pptx
Додано
29 вересня 2019
Переглядів
108
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку