Презентація "Страбізм"

Cтрабізм

Косоокість або страбізм – це протилежність нормальному бінокулярному зору. При цьому захворюванні в людини не сходяться зорові осі на даному об’єкті. Стан може супроводжуватися неприємною симптоматикою: - двоїння в очах, - запаморочення, - загальне зниження зору.

Кожне око має зорову вісь, яка дозволяє їм одночасно фіксуватися на одній точці. При страбізмі спостерігається відхилення однієї з осей від умовної точки, що й обумовлює той факт, що око дивиться в бік. Іноді діагностується порушення положення осей на обох зорових органах.

У дитячому віці захворювання виникає частіше в два-три роки, оскільки саме в цей період йде процес формування співдружньої роботи певних окорухових м’язів. Згодом хвороба призводить до патологічних процесів в більшості відділів системи зорових органів.

Можливими ускладненнями можуть бути:- ліниве око;- погіршення гостроти зору;- скотома гальмування;- аномальна кореспонденція сітківок.

Страбізм виникає не тільки у дітей, але і у дорослих під впливом різних негативних зовнішніх і внутрішніх факторів. Він надає згубну дію на психологічне здоров’я і викликає підвищену дратівливість, негативне мислення, замкнутий поведінку. Також хвороба робить зір не об’ємним, а пласким, що обмежує трудову діяльність людини.

Страбізм буває вродженим і набутим, що обумовлюється різними обставинами його виникнення. Виходячи з причини хвороби, страбізм класифікують на співдружній і паралітичний. Захворювання співдружнього типу характеризується: рухом очей в різні боки з однаковим відхиленням від правильного положення, відсутністю диплопії (роздвоєння видимих предметів).

Паралітичний тип косоокості визначається як обмеженість рухової функції ураженого ока в бік пошкодженого м’яза. Найчастіше причиною даного виду страбізму є параліч м’язів. Також існують кілька різновидів захворювання в залежності від того, в який бік дивиться око:- горизонтальне;- вертикальне;- змішане.

Горизонтальний страбізм буває збіжним (зіницю спрямовано в бік перенісся) і розбіжним (напрямок в скроневу частину). Вертикальний тип також визначається в двох площинах: зміщення ока вгору або вниз. За статистикою, близько 80% випадків діагностування співдружньої косоокості хвороби є збіжні і тільки 20% – розходиться.

Залежно від ступеня вираженості виділяють приховане, компенсоване і субкомпенсоване захворювання, по стабільності – тимчасове і постійне, а за ступенем залучення очей – одностороннім і переміжним. Також можливі атипові форми косоокості, виникнення яких пов’язано в рідкісними аномаліями розвитку органів зору.

Косоокість у дорослих буває як вродженою (через відсутність своєчасного і якісного лікування), так і набутою (внаслідок травматичного ураження, інсультних, паралітичних явищ і ін.). Причини вродженої форми недуги:- погана спадковість (наявність хвороби у одного з родичів);- генетичні збої (наприклад, синдром Дауна);- негативний вплив на плід алкоголю, наркотиків, деяких препаратів;- ранні пологи;- занадто низька маса тіла новонародженого;- накопичення рідини в головному мозку;- ДЦП;- вроджені аномалії розвитку.

Виникнення дорослого страбізму набутого типу пов’язано з меншим колом причин. Найбільш поширеними з них є:- черепно-мозкові травми різного ступеня тяжкості;- параліч і парез;- катаракта;- відшарування сітківки;- виснаження зорового нерва;- деякі захворювання нервової та ендокринної системи.

Також офтальмологи виділяють фактори, наявність яких підвищує ризик виникнення хвороби. До таких належать:- нейроінфекціонні ураження;- судинні патології;- прогресуюча короткозорість або далекозорість;- різна оптика очей (наприклад, на одному оці короткозорість -2, а на іншому -4).

Підготувала:студентка 104пм групи. Гордієнко Вероніка