Презентація "Астигматизм"

Далекозорість (Гіперметропія)Астигматизм

Далекозорість — це поширений дефект зору, який може зустрічатися в будь-якому віці. За статистикою, захворюванням страждає близько 50% населення нашої планети. Далекозорість буває вродженою і набутою. Перша розвивається у внутрішньоутробному періоді. Її причина — неправильне формування очного яблука. Набута гіперметропія виникає після 35-40 років через вікові зміни в кришталику і циліарному тілі. В офтальмології її називають пресбіопією.

Симптоми далекозоростіЯк визначити далекозорість? Починати потрібно з симптомів. Спочатку у гіперметропів погіршується зір на близькій відстані. Розташовані поруч предмети здаються їм розмитими і нечіткими. Таким людям стає важко читати газети, працювати за комп'ютером і навіть розрізняти текст на екрані мобільного телефону. Згодом у них знижується і гострота зору вдалину. Гіперметропія змушує людину постійно напружувати очі. Вона весь час мружиться, намагаючись сфокусувати погляд на розташованих поблизу об'єктах. Це викликає розвиток аккомодативної астенопії.Її симптоми:підвищена зорова втомлюваність;часта сльозотеча і почервоніння очей;періодичне затуманення зору;регулярні головні болі;відчуття розпирання в області очей.

Поява зазначених симптомів дозволяє запідозрити далекозорість. Підтвердити діагноз може тільки лікар-офтальмолог. Для цього йому потрібно оглянути пацієнта, перевірити у нього гостроту зору, зробити рефрактометрію і подивитися очне дно. Лише після цього фахівець винесе остаточний "вердикт" і дасть потрібні рекомендації. У людей з короткозорістю перші ознаки далекозорості виникають пізніше, ніж у всіх інших. Як правило, у них хвороба проявляється у віці 45-50 років.

Дитяча далекозорість. Здорові новонароджені діти мають гіперметропічну рефракцію. У нормі у всіх малюків перших років життя є далекозорість в 2-3 діоптрії. Однак з віком їх зір стабілізується. І вже до 5-7 році життя у більшості діток формується еметропічна, тобто нормальна рефракція. Коли ж далекозорість у дітей повинна викликати побоювання?Турбуватися варто в таких випадках:якщо у малюка першого року життя лікарі виявили гіперметропію понад 3-4 діоптрій;якщо далекозорість не проходить з часом, тобто зберігається в шкільному віці. Фізіологічна гіперметропія не потребує лікування. Вона не шкодить дитині і проходить самостійно без будь-яких наслідків. А ось малюкам з патологічною далекозорістю потрібна адекватна оптична корекція. При її відсутності у дітей розвивається сходяща косоокість, а в подальшому — амбліопія. Амбліопія — це небезпечне захворювання, при якому у дитини безповоротно падає зір. Воно розвивається через бездіяльність очей і порушення їх взаємозв'язку з мозком. Вилікувати амбліопію вкрай важко, а часом — і зовсім неможливо.

Причини далекозоростіЗвідки береться захворювання? Як воно розвивається? І взагалі, що таке гіперметропія з наукової точки зору? Цими питаннями задаються всі, кому довелося зіткнутися з хворобою. Далекозорість виникає через невідповідність заломлюючої сили очі і довжини очного яблука. В здоровому еметропічному оці зображення фокусується на сітківці. Це можливо завдяки співрозмірному заломленню світлових променів рогівкою, кришталиком, камерної вологою і склоподібним тілом. У гіперметропічному оці зображення не потрапляє на сітківку, а фокусується позаду неї. Через це предмети здаються людині розмитими і нечіткими. Причини зсуву головного фокуса при гіперметропії:недостатня заломлююча сила рогівки або кришталика;зменшення довжини очного яблука;порушення акомодації через параліч війкового м'яза.

Логічно буде запитати, чому при далекозорості страждає тільки ближній зір. Справа в тому, що промені від далеких предметів йдуть паралельним пучком. Отже, для їх фокусування на сітківці потрібна менша заломлююча сила. На початкових стадіях далекозорості око з цим справляється. Але розбіжні промені від ближніх об'єктів воно заломити не може. Це і веде до зміщення головного фокуса відносно сітківки. Відзначимо, що при високих ступенях гіперметропії погіршується не тільки ближній, а й дальній зір. Це викликано значною недостатністю заломлюючої сили ока. У лікарів часто запитують: далекозорість — це плюс чи мінус? Гіперметропія коригується позитивними, тобто збираючими лінзами. Вони підсилюють заломлюючу силу ока і тим самим зміщують головний фокус на сітківку. Це дозволяє поліпшити зір гіперметропа.>

Ступені далекозоростіУ наш час актуальна класифікація гіперметропії, наведена Американською асоціацією оптометристів (American Optometric Association, AOA).

Лікування Далекозорості У Дітей. Малюкам з далекозорістю необхідна адекватна очкова корекція. Вона допомагає зберегти бінокулярний зір, а також уникнути розвитку косоокості та амбліопії. Разом з цим дітям призначають апаратне лікування і фізіотерапевтичні процедури. Якщо до 6-7 році життя у малюка не з'явилася косоокість — йому дозволяють зняти окуляри. Після 18 років дитині можуть робити лазерну корекцію зору.

Гіперметропія: Лікування Хірургічними Методами. Щоб відновити зір при далекозорості, необхідно змістити головний фокус на сітківку. Для цього потрібно змінити заломлюючу силу очного яблука. У наш час це можна зробити одним з двох способів: Змінивши товщину рогівки. З цією метою роблять лазерну корекцію зору. Методику використовують тільки в молодому віці. Для лікування пресбіопії вона не підходить. Замінивши кришталик. Рефракційну заміну кришталика виконують при віковій далекозорості. Відзначимо, що дана операція пов'язана з деякими ризиками та ускладненнями.

Астигматизм

Астигматизм – це захворювання, при якому предмети виглядають нечітко, розмито чи викривлено. Астигматичні дефекти зору – результат деформації чи викривлення рогівки (рідше кришталика). Якщо їхня форма не сферична – умовні вертикальний і горизонтальний меридіани ока не однакові і мають різну силу заломлення. В результаті світлові промені сходяться не на сітківці, а перед чи позаду неї, тоді замість точки людина бачить розмиту фігуру, лінію чи зображення викривлюється «вісімкою».

Астигматизм у дітей. У дитини зорова система відрізняється від зорової системи дорослого, оскільки продовжує формуватися. Наприклад, нормальна гострота зору і повноцінне сприйняття форми предметів розвиваються у дітей лише у шкільному віці (6-7 років). Більшість дітей народжується з невеликим ступенем астигматизму, але він, як правило, зменшується і вже до кінця першого року життя стає менше 1 діоптрії. Такий астигматизм не потрібно лікувати чи коригувати. Трапляється, що недосконалість оптичної системи у молодих людей може залишитися непоміченою. Дитина чи підліток бачить нормально, але завдяки м’язовій напрузі, значним зусиллям, які призводять до стомлюваності й погіршення стану в майбутньому. До того ж дитина іноді не звертає уваги на дефекти зору, лише тому, що не знає, як мають виглядати предмети насправді. Тому важливо регулярно відвідувати з нею лікаря-офтальмолога і перевіряти зір.

При короткозорості від 4 до 8 діоптрій, далекозорості від 8 і вище діоптрій, астигматизмі вище 3 діоптрій показані тільки кульова і стендова стрільба, шахи, шашки. По мірі зниження ступенів аномалій рефракції розширюються показання до занять спортом. Так, при короткозорості від 1 до 4 діоптрій, далекозорості від 2 до 8 діоптрій, астигматизмі від 1 до 3 діоптрій можна займатися веслуванням, ковзанярським спортом, плаванням, кульової та стендової стрільби, шахами та шашками. Навпаки, ходьба, плавання, катання на ковзанах, спортивні ігри (волейбол, баскетбол, настільний теніс, бадмінтон), так як тут зір постійно переключається з близької відстані на далеку і назад, що сприяє тренуванню акомодації.

Заняття на будь-яких тренажерах і гімнастичні вправи, де потрібно тримати голову нижче ніг (не кілька хвилин, а протягом усьої вправи). У цьому випадку проблема в припливі крові до голови, тобто підвищення внутрішньочерепного тиску. Різкі підйоми великої ваги. Це стосується не тільки спортивних снарядів (штанги або гантелей вагою більше 3 кг для жінок), але і ваги власного тіла – сама вага тіла створює навантаження при заняттях на брусах, становій тязі, віджиманнях, підтягуваннях і т. д. Особливо небезпечні такі тренування при відшаруванні сітківки. Види спорту, де присутні приземлення з стрибків. Навіть вдале приземлення з далекого чи високого стрибка по «струсу» для очей може прирівнюватися до удару або падіння. Тому не рекомендовані не тільки стрибки в довжину або висоту з жердиною, але і елементи спортивної та художньої гімнастики, які передбачають стрибки. Які Види Навантажень Шкідливі При Проблемах Із Зором?

Дякую за увагу!!!