Презентація "Стресостійкість та ментальне здоров'я учнів"

Стресостійкість та ментальне здоров’я учнів. Підготувала учитель української мови та літератури ХГ №125 Малишко Н. В.

Що таке ментальне здоров'я? Ментальне здоров’я — це стан психічного добробуту, який дозволяє людині справлятися зі стресом, реалізовувати здібності, навчатися та працювати, робити внесок у життя своєї громади. Ментальне здоров’я є основним правом людини та невід’ємною частиною її загального фізичного стану. Психічний добробут — це основа індивідуальної та колективної здатності ухвалювати рішення, будувати стосунки та формувати світ. 

СТРЕСОСТІЙКІСТЬ В УЧНІВСЬКОМУ ТА ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕКТИВІ Не дивно, що поняття стресостійкості в сучасному суспільстві використовується часто. Що ж воно може означати? Стресостійкість — це визначена сукупність особистих якостей, що дозволяють переживати стресові ситуації без неприємних наслідків для особистої діяльності індивіда та його оточення. Виділяють кілька рівнів стресостійкості: високий — людина мало схильна до стресу; середній — деякі стресові події можуть порушити рівновагу людини; низький — людина дуже гостро реагує на стрес. Комплексний розвиток навичок стресостійкості допомагає не лише захистити свій організм, а й значно збільшити власну ефективність.

Правильна оцінка ситуації, в якій перебуває людина, базується на трьох простих пунктах: 1. Задайте собі питання: «Наскільки це важливо для мене?», «Чи змінює це моє життя?», «Чи можу я щось змінити?». Важливо розуміти, що деякі обставини не залежать від нас самих, тому їх не потрібно сприймати надто близько до серця. 2. Увага до здоров'я. Будь-яка хвороба підриває захисні функції нервової системи. Важливо вчасно проводити лікування, правильно харчуватися, дотримуватись режиму сну згідно з віковими нормами, а також регулярно прогулюватися на свіжому повітрі. 3. Давати вихід почуттям. Не можна тримати в собі все роздратування, що накопичилося. Виберіть спосіб, який допоможе вам позбутися негативу і випустити пару.

ПРАКТИКИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙНИХ ПРОЯВІВ

Саморегуляція (від лат. regulare — упорядковувати, налагоджувати) — це управління своїм психоемоційним станом. Досягається шляхом впливу людини на саму себе за допомогою слів, уявних образів, управління м’язовим тонусом і диханням. Ефекти саморегуляції: ефект заспокоєння (усунення емоційної напруженості); ефект відновлення (послаблення проявів втоми); ефект активізації (підвищення психофізіологічної реактивності).

ЩО РОБИТИ З ЕМОЦІЯМИ? ЯК НЕ ВТРАТИТИ ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ'Я?Емоції у навчанні відіграють значну роль, бо впливають не тільки на стан дитини, а й на її здатність запам'ятовувати, бути уважною, фантазувати, спілкуватись, працювати в команді та рефлексувати. Дитячі емоційні реакції під час війни можуть бути настільки різноманітними й непередбачуваними, що у відповідь ми, вчителі, можемо розгубитися чи й спродукувати власні, не менш деструктивні. Це цілком нормально в умовах ненормальної ситуації. Дитина дуже залежна від емоційного стану значущої дорослої людини, яка перебуває поряд з дитиною у стресовій ситуації. Тому нам необхідно вчитися розуміти власні емоційні стани і емоційні стани дітей, про яких ми піклуємося і яких навчаємо.

Практика «Кубик подяки» Мета: культивування подяки, розуміння та полегшення симптомів стресу, тривоги тощо. Необхідні матеріали: ігрові кубики з крапками кількістю від 1 до 6 на кожному боці, папір, ручка. Інструкція: Попросіть групу дати визначення подяки і навести приклади того, за що її отримують. Запропонуйте учасникам записати або схематично замалювати шість варіантів подяки (з уточненням кому і за що дякують), відповідно до кількості сторін кубика. Проранжуйте подяки за актуальністю (першою стоятиме та, яка найбільш важлива). Під час взаємодії з кубиком написане або замальоване можна використовувати як підказку для виконання вправи. Кожен учасник по черзі кидає кубик (вправу можна проводити в парах або в невеликій групі до 12 осіб), а потім складає список того, за що він хоче подякувати, з такою ж кількістю пунктів, скільки крапок на боці кубика йому випало. Наприклад, якщо випало 3, то список буде складатися з 3 пунктів (приміром, я вдячний сьогоднішньому дню за чудовий настрій, за сонячну погоду, за спілкування з друзями). Учасники називають причини для подяки собі та іншим.

Практика «Відпочинок мозку» Мета: відпочити та зосередитися на роботі.Інструкція: підкиньте кубик догори та виконайте завдання, відповідно до кількості крапочок на боці кубика, який вам випав. Літай! Розведи руки в сторони і літай по кімнаті. Пострибай! 10 стрибків на лівій нозі, 10 стрибків на правій нозі. Співай свою пісеньку та танцюй! Походи по кімнаті, імітуючи твою улюблену тварину! Ходи по кімнаті до тих пір, поки тебе не зупинять! Придумай завдання для себе!

Практика «План – як заспокоїтись»Мета: склаcти швидке візуальне нагадування про те, як дитині заспокоїтися, коли на неї починають впливати тригери. Необхідні матеріали: журнали, вирізки фраз, цитат, картинки, клей ПВА, аркуші паперу формату А-3 або А-4, ножиці, фломастери, олівці. Інструкція: складіть свій власний план «Як заспокоїтися» та створіть колаж на дану тему. Орієнтовні методи заспокоєння: позайматися спортом поспілкуватися з приятелями по телефону полежати в траві, спостерігаючи за хмарами прогулятися на свіжому повітрі зайти в гості до друга погратися з домашніми улюбленцями пограти у відеоігри почастуватися улюбленими стравами переглянути фільм помедитувати відвідати клуб послухати улюблену музику вести записи у особистому щоденнику

ПЕРША ДОПСИХОЛОГІЧНА САМОДОПОМОГА В КРИЗОВІЙ СИТУАЦІЇУчителям доводиться витримувати подвійне емоційне навантаження. Ви створюєте безпечне середовище для навчання дітей і контейнуєте їх почуття і реакції, але й самі іноді переживаєте біль, сум, безпомічність, лють, страх, провину тощо. Буває так, що ви погано спали вночі, не встигли поснідати або втомилися від навантаження, але все одно маєте проводити урок. Чи під час заняття, саме коли ви почали пояснювати нову тему, лунає сирена, тож потрібно вести дітей у сховище. Чи у вас відбувається складний діалог з учнем, який постійно перебиває і намагається хамити. Чи деякі теми з уроків історії та літератури викликають болючі паралелі з сьогоденням. Усе це може стати тригером і спровокувати дії, яких у іншій ситуації ми б не зробили. Тригер — це подія, що викликає яскравий емоційний спогад про травматичну ситуацію з вашого минулого. Тригерами можуть стати люди, предмети, місця, запахи, звуки, слова чи навіть кольори, які провокують автоматичну бурхливу емоційну чи поведінкову реакцію. Може різко підвищитися рівень тривоги, ви відчуєте, як ваші пальці мимоволі стискаються у кулаки, а обличчя, шия і плечі напружуються. Голос готовий зірватися на крик. Ви дихаєте часто й поверхнево.

Вправа для самодопомоги, коли відчуваєте стрес. Керування своєю стресовою реакцією — це навичка, яку можна й потрібно тренувати. Вийдіть у коридор або іншу кімнату. Змочіть чоло, скроні й артерії на руках холодною водою. Випийте склянку води. У стресовій ситуації у нас пересихає слизова оболонка. Зволожуючи її, ви допомагаєте тілу стабілізуватися. Видихніть ротом і потім хвилину подихайте таким чином, щоб видих був довший, ніж вдих. Озирніться навкруги, навіть у тому випадку, якщо приміщення, у якому знаходитеся, вам добре знайоме. Переводячи погляд з одного предмета на інший, подумки опишіть їхній зовнішній вигляд. Струсіть із себе напругу: порухайте руками, головою, тулубом. Ще кілька разів зробіть вдих і довгий видих. Ви отямилися – вітаю! Можна повертатись до справ.

https://dv-clevio-storage.fra1.digitaloceanspaces.com/files/FTZOG9ax. V.pdf