Презентація "Створення сучасного освітнього простору"

«Створення сучасного освітнього простору»

Модернізація українського суспільства в цілому та освіти зокрема безпосередньо зачіпає основні напрямки розвитку сучасних освітніх установ. Так, на зміну жорсткій одноманітності в системі освіти прийшли ідеї гуманізації, компетентного та особистісно-орієнтованого підходу, диференціація та інтеграція процесу навчання, свобода вибору змісту та форм навчальної діяльності. Як наслідок, відбувається переорієнтація на цінності людини, становлення її як суб’єкта не тільки освітньої діяльності, але й культури. Все це, безперечно, вимагає усвідомлення нагальних потре актуалізації людського потенціалу, як важливого ресурсу збереження та розвитку сучасної цивілізації. Це, в першу чергу, відноситься до системи освіти, яка є провідним соціальним інститутом у формуванні інтелектуального потенціалу країни.

Саме освіта починає усвідомлюватися як складний культурний процес, як особистісно-орієнтована культурна діяльність, де важливого значення набувають педагогічні відносини . Найпершою вимогою до сучасного освітнього середовища є доцільність, відповідність тій меті, що ставить суспільство перед школою: всебічний розвиток самосвідомої особистості. Для освітнього простору це означає не лише функціональну придатність, доступність та безпечність території, приміщень та обладнання.

Освітній простір має бути всеохоплюючий та цілісний, мати в основі єдину педагогічну, соціально-організаційну та художню концепцію. Такий простір в цілому, як і кожен з його елементів – від благоустрою ділянки та архітектури будівлі до найменших дрібниць інтер'єру, обладнання та навчальних матеріалів – є засобом освіти.

Кабінет початкової школи

Кабінет початкової школи

Кабінет математики

Кабінет географії

Кабінет фізики

Кабінет хімії

Кабінет біології

Кабінет інформатики

Спортивний зал

Він різноманітний та гнучкий, придатний для будь-яких освітніх форм, але з урахуванням як характеру діяльності, так і вікових особливостей учнів. Скажімо, лабораторії, майстерні та інші приміщення зі спеціальним обладнанням завжди матимуть більш-менш стабільну просторову структуру, тим часом як класи та рекреації стають придатними до трансформації, перегрупування меблів, швидкої зміни робочих зон для роботи з цілим класом, у групах чи індивідуально, у спокої чи в русі. Очевидно також, що простори для учнів початкової школи будуть відрізнятись від просторів для старшокласників, як за предметно-просторовою організацією, так і за характером оформлення.

Розуміння простору як засобу освіти передбачає його 

Освітній простір створює неповторне враження, даючи водночас можливість кожному відшукати своє. Простір школи постає місцем, де зустрічаються та взаємодіють учні, вчителі, навколишні мешканці та гості школи, де відбуваються не лише уроки, свята та концерти, але й лекції та семінари, діють відкриті лабораторії та майстерні у різних галузях науки, мистецтва та технологій.

Сучасний освітній простір є соціальним, простором співпраці, відкритим як для учасників освітньої спільноти, так і для громади, частиною якої ця спільнота є. У створенні освітнього простору всі учасники – місцева громада, адміністрація, шкільна спільнота, архітектори, дизайнери – виступають не «клієнтами» та «виконавцями», а партнерами та співробітниками.

Створення освітнього середовища ніколи не припиняється з впровадженням певного результату, це безперервний процес пошуку нових відповідей на нові виклики життя. Важливо лише, щоб всі учасники цього процесу усвідомлювали спільну відповідальність, мали вміння, бажання та добру волю для такої співпраці.

Підвищувати обізнаність щодо сучасних принципів формування освітнього середовища, розширювати розуміння цього питання за межі набору красивих картинок з соціальних мереж. Інформаційне суспільство дає широкі можливості ознайомитись як із кращими світовими практиками, так і з методичними підходами до цієї роботи. Важливо не покладатись виключно на повідомлення ЗМІ, а звертатись до першоджерел: шукати та вивчати різноманітні приклади сучасних шкіл, знайомитись з теоретичними дослідженнями не лише вітчизняних, але й закордонних вчених, налагоджувати контакти з експертами, що можуть надати необхідну методичну допомогу.1

2 Залучати всю шкільну спільноту до формування освітнього простору. Вчителі, учні та їхні батьки в першу чергу зацікавлені в оновленні освітнього простору школи – а з іншого боку, саме вони як основні користувачі цього простору мають найглибше розуміння як поточного стану, так і потреб розвитку; їхній внесок в аналіз та планування освітнього простору в цьому сенсі є незамінний.

3 Спільно виявляти потреби та можливості розвитку школи. Важливою є як експертна оцінка наявних ресурсів (ділянки, будівлі, обладнання), так і дослідження потреб шкільної спільноти з використанням методів учасницького проектування, дизайн-мислення тощо. Така робота, крім власне виявлення поточних проблем та окреслення перспектив розвитку, сприятиме формуванню спільноти школи, зробить освітній простір спільною справою для кожного.

4 Розробити адекватну модель фінансування. Йдеться не лише про закупівлю послуг з ремонту чи комплектацію меблями. Організація сучасного дослідницького та проектного процесу в освітньому просторі на основі учасницьких підходів – це складна процедура, що вимагає фаховості та не може відбуватись виключно на засадах волонтерства чи благодійності. Для комунальної школи важливо знайти можливість стабільного фінансування такої роботи також і бюджетним коштом – лише такий підхід зробить формування освітнього простору системним та сталим.

5 На основі широких досліджень включати питання освітнього простору в концепцію розвитку школи. Розуміння як поточних проблем, так і потреб та побажань спільноти дозволить сформулювати ключові ідеї, намітити перспективи, розробити плани їх втілення. Створення освітнього простору має відбуватись одночасно та у зв'язку з оновленням школи в цілому, із запровадженням нових педагогічних підходів, нових програм та навчальних планів, форм та методів роботи. Планування освітнього простору – це не лише розробка технічного завдання для проектувальників чи формування тендерних оголошень на закупівлю обладнання. Слід також окреслити поле для діяльності вчителів, учнів, батьків, знайти шляхи системної співпраці з наукою, широкими колами колег-освітян, місцевою громадою тощо.

6 Братись за втілення концепції з урахуванням як наявних можливостей, так і стратегічних планів розвитку. Сьогодні місцеві бюджети спрямовують чималі кошти на вирішення нагальних потреб шкіл: ремонт туалетів чи дахів, заміна вікон чи утеплення стін. Повсюдно створюються медіатеки та ресурсні кімнати, відновлюються спортивні та ігрові майданчики. До початку нового навчального року має бути оновлений простір перших класів, що працюватимуть за новим стандартом. Ці роботи можуть залишатись локальними, точковими «покращеннями», що врешті перетворять школу на строкату мозаїку малопов'язаних картинок, призначення яких до того ж не завжди зрозуміле.

Лише наявність комплексної концепції розвитку дозволить будь-який внесок в облаштування спланувати як крок до створення цілісного сучасного освітнього простору школи.

Сучасний освітній простір – це комплексний освітній ресурс, що забезпечує освітню діяльність через доцільний благоустрій та облаштування шкільної ділянки, гнучку об'ємно-планувальну структуру будівлі школи, цілісне художнє рішення фасадів та інтер'єру, комфортне та динамічне меблювання та обладнання усіх приміщень.

Освітній простір втілюється не як архітектурний чи дизайн-проект, а як складова єдиної концепції розвитку школи, що включає педагогічні, соціальні, організаційні та фінансово-господарські питання. Створення у школі сучасного освітнього простору можливо лише через активну зацікавлену співпрацю широкої спільноти: управлінців та педагогів, учнів та їхніх батьків, науковців, проектувальників, громадських активістів.

Дякую за увагу!