Презентація "Сучасні прийоми візуалізації"

Візуалізація на уроках зарубіжної літератури. Візуалізація – це створення та представлення графічного образу текстової чи математичної інформації, що робить її наочною, а отже, зручнішою для аналізу та осмислення.

Саме те, як ви збираєте, організуєте та використовуєте інформацію, визначає, переможете ви або програєте. Білл Гейтс.

СУЧАСНІ ПРИЙОМИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ Візуалізація – це створення та представлення графічного образу текстової чи математичної інформації, що робить її наочною, а отже, зручнішою для аналізу та осмислення. У процесі візуалізації навчального матеріалу використовуються різні форми та методи – від традиційних діаграм, графіків, таблиць, структурно-логічних схем до інтелект-карт (mind map), стратегічних карт, інфографіки, навчальних презентацій та ін. Сучасні форми візуалізації навчального матеріалу. Електронні підручникиІнтернет - ресурси. Відео-уроки. ПрезентаціїМентальні карти. Кластери. Метаплани Скрайбінги Фішбоуни

Буктрейлер. Буктрейлер – це відеоролик про книгу чи певний твір, в якому в художній формі цікаво та насичено подається ключова ідея, спонукаючи до прочитання повної версії. Це свого роду рекламний хід, який привертає увагу до тексту через залучення візуальних засобів. https://www.youtube.com/watch?v=RJo. Ij. Wqfky. Q

 Соціальні мережіInstagram – це популярний та швидкий спосіб редагування світлин з можливістю ділитися ними з друзями. За допомогою цієї соціальної мережі можна розвивати у школярів візуальне мислення. Twitter та Facebook – популярні соціальні мережі, з використанням яких можна обмінюватись повідомленнями, відмічати геолокацію, додавати текстовий, аудіо, фото, відео та графічний контент.

Запропонуйте учням, залучивши, наприклад, Instagram, спробувати за допомогою всього однієї світлини передати сенс певного вірша чи частини прозаїчного твору. Нехай вони ставлять хештеги, діляться проектами з друзями. Це не лише стимулює більш детально ознайомитися з поезією, вдуматися у зміст, а також дозволить залучити творчі здібності у звичному віртуальному просторі.

Інтелект-карти (Mind maps) допомагають вирішити безліч питань, а на їх створення не потрібно багато часу. Навчіть своїх учнів користуватися ними! Їм сподобається, от побачите! За задумом Тоні Бьюзена, створення інтелект-карт підпорядковується певним правилам та законам – тільки в цьому випадку вони будуть ефективними. Насправді намалювати mind map не так вже й просто, тому будьте готові до того, що з першого разу учні не впораються з завданням. Спочатку краще кілька разів потренуватися, малюючи невеличкі та прості карти, попередньо ознайомивши їх з наступними правилами: Чітко визначте основну тему чи проблему – вона й буде центральним елементом вашої карти. Не записуйте її словами, доберіть яскравий графічний образ, що асоціюється з обраною тематикою. Від центру виведіть кілька гілок, кожну з яких позначте ключовими словами, назвами розділів, які пов’язані з основною темою. Форма гілок – прямі чи хвилясті – значення не має. Від кожної з основних гілок будуть відходити додаткові гілки 2-го, 3-го рівнів. Бажано, щоб вони були меншими та тоншими від основних. Дотримуйтеся радіальної структури. Гілок та відгалужень може бути стільки, скільки вам потрібно, але пам’ятайте про ієрархію: найважливіші поняття мають розташовуватись ближче до центру, а менш значущі – подалі. Аби не заплутатися, нумеруйте гілки, використовуйте різні кольори для окремих зон та різні стилі малювання. Чим більше кольорів буде використано, тим краще. Пов’язані інформаційні блоки краще поєднувати, виділяючи однаковим кольором чи фоном. Не треба розписувати кожне поняття, намагайтеся використовувати ключові слова чи взагалі символічні зображення. Так ви зможете запам’ятати основну інформацію швидше та легше. Довжина ліній має приблизно дорівнювати довжині слова. Пишіть друкованими літерами, змінюючи їх розмір у залежності від важливості поняття. Організуйте простір так, щоб не залишати порожнього місця та не розміщувати гілки занадто щільно. Залишаються порожні гілки? Не варто примушувати себе вигадати хоч щось, краще залиште все як є, повірте, через деякий час мозок сам підкаже рішення.

Інтернет-меми. Функції та значення мемів:репрезентативна: відтворення побаченого, прочитаного чи почутого з відповідним акцентом на певній інформації;комунікативна: реакція на ситуацію, яка породжує дискусію, а також створення особливого мовного простору, зрозумілого певній групі;креативна: відтворення подій дійсності у творчому форматі з використанням сучасних онлайн-інструментів.

Ідеї завдань з використанням мемів. Меми можна залучати на уроках з будь-якого предмету: Створіть власноруч, наприклад, лінгвістичний мем, в якому класична література чи правила мовлення будуть подані у дещо незвичному осучасненому форматі. Запропонуйте створити мем з використанням певного стійкого словосполучення чи нового слова.

Хмара слів. Це візуальне відтворення списку слів, категорій чи міток на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації. Хмару слів можна легко згенерувати власноруч, використавши спеціальні програми.

Скрайбінг – це нова техніка презентації, всинайдена британським художником Ендрю Парком. Скрайбінг (з англійської scribe – робити ескіз, нарис) – це метод розповіді чи пояснення, який супроводжується графічною ілюстрацією головного змісту сказаного.