Презентація "Сучасні шляхи формування критичного мислення учнів на уроках зарубіжної літератури засобами інноваційних технологій"

Трунденко Інна Петрівна, завідувач РМК при відділі освіти Маньківської РДА, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Крачківської ЗОШ І-ІІ ступенів Маньківської районної ради Черкаської області

Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення. Д. Дьюї

  • уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору; • уміння піддавати ідею м'якому скепсису; • об'єднання активного й інтерактивного процесу; • перевірка окремих ідей на можливість їх використання; • моделювання систем доказів, на основі яких базуються різні точки зору в разі; • переоцінка та переосмислення понять та інформації; • здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її самостійно під час прийняття рішення. Критичне мислення — це:

Критичне мислення має характеристики:

Важливим питанням в контексті викладання зарубіжної літератури є активне використання технологій критичного мислення як засобу створення творчого мікроклімату на уроці літератури, виховання в учнів внутрішньої потреби передавати власне бачення світу, мати власну позицію, оскільки школярі з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, вимагають розумового напруження, винахідливості та творчості.

Умови, що сприяють розвитку критичного мислення учнів: повага до особистості учня; рефлексивність навчання та самооцінка; зміст та діяльність з розвитку критичного мислення; запитання та завдання, спрямовані на мислення високого рівня (аналіз, узагальнення, синтез, аргументація, висновки); використання конкретних стратегій критичного мислення; робота з різними джерелами знань; орієнтованість на постановку запитань різного рівня.

Формування критичного мислення на уроках зарубіжної літератури Література, встановлюючи контакт учнів з минулими епохами та сучасним світом, забезпечує умови для успішної соціалізації. Досвід героїв, з котрими учням доводиться зустрічатися в процесі вивчення літератури, формує особистісну позицію дітей, дозволяє робити оцінку вчинкам. Засобами критичного мислення формується здатність і готовність людини аналізувати отриману інформацію, перевіряти і переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення і аргументовано захищати свою позицію. Вкрай необхідним стає уміння мислити гнучко, динамічно, адаптувати своє мислення до мислення інших людей, бути толерантним і сприйнятливим. Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування умінь та навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Нового звучання набуває не стільки констатація проблеми, скільки доцільність та шляхи її розв'язання. А відтак нового акценту заслуговує співпраця на уроці вчителя і учня, що будують свою навчальну - пізнавальну роботу навколо художнього твору, інформації про нього, його творця і т.д.

У результаті навчання за технологією розвитку критичного мислення учні: поліпшують навчальні результати; набувають соціальних навичок; усвідомлюють позитивне ставлення до ефективної співпраці з метою розв’язання складних проблем; набувають умінь висловлювати та обговорювати власні ідеї, формулювати їх чітко і точно, позбуваються страху перед аудиторією; набувають вищої самооцінки, упевненості у власних силах; не бояться відповідальності за прийняття рішень, вчаться бачити альтернативу; часто виступають організаторами шкільних заходів; краще ставляться до навчання та школи в цілому.

Навчання за технологією критичного мислення ефективне і результативне. Воно розвиває інтелектуальну й духовну сфери особистості; сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища; підвищує мотивацію до навчання; посилює активність та ініціативність учня на уроці; виховує самостійність; дає можливість учню самореалізуватися та самоствердитися; убезпечує навчання від механічності. Учні вміють: виконувати складні мисленнєві операції; відповідати на запитання високого рівня; інтерпретувати текст; виробляти свій контекст; самостійно навчатися. Упродовж останніх років разом з учнями працювали над створенням «Скарбниці мудрості», де зібрано крилаті вислови та їх першоджерела.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:   Вайнштейн М. Критичне мислення як основа демократичного навчання Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 49-52. Вайнштейн М. Критичне мислення як основа демократичного навчання // Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 49-52. Векслер С.І. Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання. – К.: Рад. школа, 1971. Лабенко Розвиток критичного мислення в середніх загальноосвітніх закладах // Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 68-71. Секіріна В. Формування критичного мислення на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література. – 2006. – № 43. – С.7-12.