Суржик - специфічна форма побутування мови в Україні. Цей термін запозичений із сільськогосподарської лексики. У «Словнику української мови» слово суржик зафіксоване з двома значеннями: «1. Суміш зерна: пшениці й жита, жита і ячменю, ячменю й вівса і под.; борошно з такої суміші. 2. (перен., розм.) Елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова»
Русизми-варваризми різних рівнів: Лексичні: ад, бабочка, бутилка, брезгувати, видворити, внушити; Фонетичні: карніз, блєф, магазин; Морфологічні: бабушка, замітити, гардеробщиця, украшати, доломаний; Граматичні: не дай Бог, перепись, подпись, вечером, по місцям; Кальки типу міроприємство.
Метр у стрибку - низька людина Метр з кепкою у стрибку - низька людина Метр двадцять у шляпі - низька людина Переносний телеграфний стовп - низька людина Плуг восьмикорпусний - людина з повільною реакцією Пливучий по хвилях - людина з повільною реакцією Шнурки в стакані - батьки вдома Крутити ноги - тікати Не при кухні - не в курсі справи