Презентація "Суть та умови застосування елементів особистісно-орієнтованих технологій навчання" має на меті поділитися досвідом використання на уроках ріізноманітних елементів особистісно-орієнтованих технологій навчання, що дозволить підвищити мотивацію учнів до навчання та самоосвіти
Підготували: Викладач І категорії Сидорко О. М. Викладач ІI категорії Лесик А. Ю. Суть та умови застосування елементів особистісно-орієнтованих технологій навчання»(комунікативна гра, апелювання досвіду, бліц-опитування, інтелектуальна розминка, гра «так чи ні», завдання масивами )КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ БУДІВНИЦТВА І ДИЗАЙНУ
Особистісно орієнтоване навчання – це навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність. Це визнання учня головною фігурою всього освітнього процесу. Орієнтація навчання на особистість передбачає створення оптимальних умов використання різних джерел наукової інформації для кожного учня при опануванні знань. Сутність особистісно-орієтованого навчання
Психолого-педагогічні підходи до підготовки учнів у традиційній та особистісно-орієнтованій технологіях навчання{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Традиційна технологія. Особистісно-орієнтована технологія. Освіта — процес передавання знань, формування умінь і навичок учня. Освіта — процес формування неповторної, гармонійно розвиненої особистості учня Учень — об'єкт навчання, виховання та управлінської діяльностіУчень — суб'єкт самоосвіти, самопізнання та самовиховання Викладач виконує інформаційну, виховну роль. Викладач виконує консультативну роль, активізує процес самоосвіти і самовиховання учнів. Управлінська діяльність у навчальному закладі орієнтована на підвищення рівня успішності учнів, поліпшення їхньої поведінки. Управлінська діяльність у навчальному закладі орієнтована на забезпечення особистісного розвитку учнів і педагогів
Прикладом такої комунікативної гри може бути «Брейн-ринг», де учні, поділені на команди, висловлюють свою точку зору щодо того чи іншого питання. Така форма дозволяє учням розширити свій кругозір, відстояти свою точку зору, перевірити загальний рівень знань, кмітливість, ерудицію, логіку. Суть методу «робота в командах»
Під час такого уроку вибудовуються рівноправні відносини на уроці; дружелюбна обстановка і взаємоповага, взаємозацікавлення сторін. В своїй діяльності ми домоглися такої організації навчального процесу, коли переважають прийоми співтворчості, співробітництва та маємо гуманістичну парадигму, яка апелює до особистісного розвитку кожного учня, орієнтується на індивідуалізацію і диференціацію навчання, використовує програми розвитку, застосовує прийоми розвитку творчого мислення і сприяє самоактуалізації учнів у цьому процесі. Метод «Апелювання досвіду»
Бліц-опитування – метод контролю рівня знань учнів у процесі навчання; педагогічний прийом перевірки рівня навчальної діяльності учнів, який характеризується постановкою викладачем питань до учня, який повинен дати чітку коротку відповідь по сутті запитання. За допомогою такого методу викладач може за короткий термін опитати усіх учнів та визначити рівень їхніх навчальних досягнень. Метод «Бліц-опитування».
Даний метод застосовується, як правило, для приведення учасників в активне “стартове” становище шляхом актуалізації вихідних знань, обміну думками і виробленням загальної позиції. Разом з тим керівник має можливість визначити рівень підготовленості учасників до активної роботи по подальшому наростанню знань. Метод «Інтелектуальна розминка».
Будь-який з рівнів завдання викладач може задавати масивом, тобто пропонує велику кількість вправ, питань, завдань, з яких учень може виконати стільки, скільки вважатиме за потрібне, або не менше певної кількості. Важливий психологічний ефект: самостійний вибір завдання дає додаткову можливість самореалізації, адже відомо, як цього не вистачає учням в умовах нашої освіти, особливо в юнацькому віці. А навчальний предмет, в свою чергу, стає їм цікавішим. З масиву завдань учень вибирає рівень складності. Він відстежує рівень своєї компетентності. Переваги: 1) узгодженість можливостей учня та рівня завдань; з першого погляду оцінювання складності завдання; 2) діти вирішують різні завдання, у них з'являється додаткова можливість обмінятися рішеннями; 3) вибираючи свої завдання, учень читає інші, його навчальний кругозір стає ширшим, він знає набагато більше завдань, ніж йому пропонують. Метод «Завдання масивами»