23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Поради вчителю ЗНЗ при роботі в інклюзивному класі (за індивідуальною формою) з дитиною, що має ментальні порушення

Про матеріал

У статті розкрито особливості психічних процесів дитини з ментальними порушеннями та надано рекомендації вчителю загальноосвітнього навчального закладу щодо роботи з такою дитиною в інклюзивному класі або за індивідуальною формою навчання. Ці загальні рекомендації стануть в нагоді вчителю при плануванні навчально-виховної та корекційної роботи з учнями 1 – 9 класів на уроках української мови та літератури, літературного читання (за навчальними програмами для 1-9 (10) класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей).

Перегляд файлу

 

 

Поради вчителю ЗНЗ при роботі в інклюзивному класі (за індивідуальною формою)                         з дитиною, що має ментальні порушення

Активне входження України в єв­роінтеграційний простір посилило увагу до якості і доступності освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Кожна дитина, незалежно від стану здоров’я, наявності фізичних і інтелектуальних порушень має право на одержання освіти.

Актуальною стала потреба у створенні належних умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі. Саме ці заклади повинні стати центрами адаптації дитини до оточення.

Процес навчання – це спільна діяльність вчителя і учнів, яка спрямована на засвоєння учнем під керівництвом вчителя знань, умінь і навичок, формування якостей, необхідних для успішного самостійного життя.

Педагог є найважливішою ланкою в організації інклюзивного навчання.

В інклюзивні класи приходять і діти з ментальними порушеннями розвитку.

Ментальні порушення розвитку – це категорія, що охоплює широкий спектр порушень: гіперактивність, затримка психічного розвитку, межові незворотні по­рушення психічного розвитку, незворотні порушення (внаслідок травматичних чи шкідливих факторів) розумово­го (ще вживають термін «інтелектуального») розвитку (діагноз F 70), діти з розладами аутичного спектру, діти з синдромом Дауна та деякими іншими генетичними хворобами.

Специфіка навчання дитини з ментальними порушеннями розвитку є його чітка корекційна спрямованість. Корекція психофізичних порушень  учнів здійснюється в  процесі всієї роботи школи.

Корекційна спрямованість становить сутність всього навчально-виховного процесу в інклюзивному класі. Навчання «особливої» дитини не може будуватись з надією на її спонтанний розвиток. За словами Л. С. Виготського, «Навчання тільки тоді добре, коли воно створює у дитини зону найближчого розвитку. Один крок у навчанні може означати сто кроків у розвитку» [1].

Для дитини з особливими освітніми потребами навчання, виховання і корекція – це єдність, яка втрачає сенс при роз’єднанні. Окремої програми корекції для таких дітей не існує, вона проводиться на матеріалі всіх навчальних предметів.

Навчання дитини з особливими освітніми потребами  в інклюзивному класі реалізує подвійну мету:

  •     формування певного обсягу знань, умінь і навичок дитини;
  •     корекція психофізичних порушень, всебічний особистісний розвиток учня.

Процес навчання та виховання дитини з інтелектуальними порушеннями в інклюзивному класі (або при навчанні за індивідуальною формою) ускладняється певними особливостями її психофізичного розвитку, окремими суб’єктивними факторами, й неврахування яких може призвести до погіршення структури дефекту.

Ментальні порушення виникають внаслідок органічного ураження кори головного мозку. Це виражається в порушенні:

  •     пізнавальних процесів (сприйняття, увага, мислення, пам'ять, мова, уява, відчуття);
  •     системи особистісних відносин (емоційно-вольова сфера, мотиви, потреби, ціннісні орієнтації та ін.);
  •     системи різноманітних практичних та розумових дій, які забезпечують розвиток здібностей до продуктивної та творчої діяльності.

Детальніше розглянемо особливості психофізичного розвитку дитини з ментальними порушеннями.

  1. Одним із найважливіших засобів взаємодії дитини з дорослими або з однолітками є спілкування. Проте часто у дітей  з порушенням психофізичного розвитку ускладнено розуміння мовлення, внаслідок чого вони не завжди сприймають вербальну інформацію, розуміють зміст зверненого мовлення. Дитина і сама часто має певні мовленнєві порушення, тому може соромитися власного нечіткого мовлення.

Рекомендації вчителю: Під час уроку, в позаурочній діяльності використовувати чистомовки, обов’язково вправляти мовленнєві помилки при усному мовлені, підтримувати діалог, спонукати до спілкування.

  1. Повільно формуються у таких дітей відчуття і сприйняття. Те що інші діти сприймають відразу, ці діти – послідовно. Вони складно сприймають простір і час. Це ускладнює орієнтування в навколишньому середовищі. Тому дитині важко підбирати прикметники для опису предмета, а тим саме доповнювати непоширене речення означеннями, однорідними членами.

Рекомендації вчителю: Пропонувати завдання на визначення кольору предмета, його розміру (вчити порівнювати більше – менше, вище – нижче, ширше – вужче та подібне); вчити розрізняти пору року та називати їхні суттєві ознаки, період лоби. Бо навіть учні старших класів часто плутаються в цих ознаках.

  1. Увага є базовим психічним процесом, від якої залежать результати і якість функціонування всієї пізнавальної системи. Рівень уваги цих дітей дуже низький. Унаслідок  низького рівня розвитку уваги учні не усвідомлюють багато того, про що їм повідомляють, не можуть утримувати інформацію, не охоплюють достатній обсяг матеріалу. 50% школярів не можуть користуватися словесною інструкцією. Однак Л.С. Виготський вважав, що порушення уваги є функцією, якої слід навчати  [2, с.112 ].

Рекомендації вчителю: Використовувати словесну інструкцію в поетапному (розчленованому) вигляді і мову (спочатку розповідає вчитель, а потім – дитина) як фактор, що організовує навчальну діяльність.

  1. Навчання більшою мірою спирається на процеси пам’яті (вербальну, зорову, моторну та ін.). Пам'ять полягає у фіксації, збереженні та відтворенні інформації.  Обсяг зорового та вербального матеріалу, який запам’ятовує дитина з порушеннями розумового розвитку малий, ще менший – абстрактного. Усе нове діти засвоюють повільно і швидко забувають, а головне, не завжди вміють скористуватися набутими знаннями. Міцність запам’ятовування матеріалу низька. Відтворюючи його, вони багато пропускають, переставляють місцями елементи, порушують їх логіку, привносять нові елементи, ґрунтуючись на випадкових асоціаціях і власному життєвому досвіду. Діти запам’ятовують лише те, що привертає їхню увагу. У текстах виділяють емоційно насичені фрагменти. Важко заучують навчальний матеріал, вірші. Прагнучи запам’ятати, не вникають у суть матеріалу [3, с. 98 ]. 

Рекомендації вчителю: 1. На уроках розвитку мовлення для переказу використовувати невеликі тексти з чітким розгортанням подій (без зайвої другорядної інформації), тексти з однією сюжетною лінією. 2. Переказувати текст доречно за серією малюнків (особливо у 1 – 6 класах), поданим планом, питаннями, що спонукають до розповіді. 3. Для вивчення віршів використовувати мнемотаблиці. Тексти для вивчення обирати нескладні, зрозумілі і обов’язково мотивувати дитину до вивчення. 4. Навчальний матеріал треба подавати невеликими «дозами», багаторазово повторювати основні теоретичні відомості. Доречним буде уповільнений та спрощений процес навчання. Завершувати кожний етап уроку висновками та повторенням теоретичного матеріалу. 5. Закріплення вивченого матеріалу проводити на великій кількості тренувальних вправ.

  1. Мислення – це процес опосередкованого й узагальненого  відображення в мозку людини предметів дійсності в їхніх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях. У дитини з порушеннями розумового розвитку рівень мислення низький, що пояснюється нерозвиненістю основного інструменту мислення – мови. Через особливості сприйняття в дитини надзвичайно малий запас уявлень.

У дитини недостатньо сформовані такі операції мислення, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. Зниження рівня узагальнення проявляється встановленням конкретних зв’язків між предметами, нерозумінням умовності образу при тлумаченні метафори, прислів’я, фразеологізму. При порівнянні предметів дітям легше встановити різницю, ніж схожість [3, с. 99 ].  У мисленні дитини відсутній орієнтовний етап, вона може виробляти план дій для виконання завдання, не передбачаючи результат [3, с. 77 ].   

Рекомендації вчителю:

1. Для засвоєння навчального матеріалу подавати його в наочно-практичних, діяльнісних умовах. Застосовувати зрозумілу яскраву наочність (предметні картинки, рахунковий матеріал,  малюнок-схему, опорні схеми, інфографіку. Для учнів 7 – 10 класів можливо використання ментальних карт, але за умови, що вони досить прості та керівна роль у їх складанні належить вчителю).

2. Здійснювати індивідуальний і диференційований підхід. Іноді, краще зменшити (оптимізувати) обсяг завдань та їхню кількість для більш ґрунтовного  його опрацювання. Складність має бути доступною. Із-за недостатнього розвитку навичок самостійної роботи з боку вчителя потрібен постійний контроль за виконанням ними навчального завдання, інакше дитина  втрачає увагу, а значить, і напрям діяльності. Давати дітям індивідуальні картки із завданням відповідної складності. Можна давати перфокарти, в які треба вставити відповідну орфограму, числову відповідь тощо (бо найчастіше такі діти мають недостатні навички письма і тому немає потреби переписувати завдання в зошит).

3. Для виконання дитиною певного завдання, вчитель повторює декілька разів інструкції щодо його виконання, бо має переконатися, як і наскільки точно учень зрозумів, що від нього вимагають. З цією метою вчитель просить дитину повторити, що зараз вона буде робити, і лише після цього дозволити виконати завдання. У разі потреби слід надати учневі додаткові роз’яснення щодо його виконання.

  1. Вольова сфера дитини характеризується відсутністю ініціативи, невмінням керувати своїми діями. Для неї характерні несамостійність, невміння долати перешкоди.

Емоційна сфера виявляє ряд особливостей. Дитина може відчувати тільки задоволення, або навпаки, бути до всього байдужою, з легкістю переживати серйозні ситуації, швидко змінювати настрій з веселого на сумний та навпаки. Так, в стані втоми діти реагують на дрібниці роздратуванням,  невмотивованим спалахом підвищеного настрою чи агресії.

Рекомендації вчителю:   Спиратися на більш розвинені здібності дитини. Давати завдання, з якими вона напевно впорається, стимулювати навчальну діяльність, заохочувати навіть незначні успіхи.

І головне, на що хочеться звернути увагу при роботі з «особливою»  дитиною, треба виробляти у неї зацікавлене і позитивне ставлення до навчальної діяльності, уміти підтримувати в учня впевненість у власних можливостях, виховання прагнення до пізнавальної діяльності. Вчителю треба вміти запобігати різким змінам у поведінці та психічному стані дитини, вчитися адекватно реагувати на них.

Отже, проведення корекційно-розвиткової роботи з урахуванням особливостей психофізичного розвитку учня з інтелектуальними порушеннями під час навчально-виховного процесу в інклюзивному класі під силу творчому, небайдужому до «особливої» дитини  вчителю.

Розглянемо на прикладі конспектів уроків особливості використання методичних прийомів, корекційно-розвиткових вправ з розвитку мовлення при роботі з учнями з порушеннями розумового розвитку на уроках української мови (навчання грамоти) та української літератури (Додатки А, Б)

 

  1. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Под. ред. В. В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1991. – 479 с.
  2. Логопедия: учеб. для студ. дефекотологич. фак. пед. высших учеб. заведений / под.ред.Л.С.Волковой.: 5-е изд.перераб. и доп.] - М.: ВЛАДОС, 2007. – 703с.
  3. Рубинштейн С.Я. Психология умственно отсталого школьника /  С.Я. Рубинштейн - М. Педагогика 1986. - 190с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А.

Урок  української мови (навчання грамоти) в 1 класі*

*(за програмою «Українська мова»: для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей. Укладач: Висоцька А.М., кандидат педагогічних наук, ст.наук.співробітник лабораторії олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, Київ – 2014)

Підручник.  Вавіна Л.С. Буквар: для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей.- К.: «Інкунабула», 2013. – 208 с. (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. Лист МОН України від 28.02.2013 № 1/11 – 4591)

Тема уроку. Звук [ш], позначення його буквою Ш. Автоматизація вимови звука [ш] у словах.

Мета уроку. Формувати в учнів уміння правильно артикулювати звук [ш] у словах, автоматизувати вимову звука [ш] ізольовано, в складах, в словах; навички звуко-буквеного аналізу слова; визначати місце звука [ш] у словах (початок, середина, кінець слова). Ознайомити учнів з друкованою буквою Ш, ш.

Розвивати фонематичний слух, зв’язне усне мовлення, уміння складати речення

Виховувати інтерес до вивчення мовлення як засобу спілкування, культуру спілкування.

Коригувати мовне дихання, слухову увагу, довготривалу  пам'ять, наочно-дійове мислення.

Словникова робота. Ознайомити  учнів з лексичним значенням слова: вітрила, шерхочу;

                                      уточнити лексичне значення слів: швачка, сукня, шовкова спідниця

Обладнання. Набірне полотно з буквами, картки для читання складів, музичний супровід, предметні малюнки (вітрила, швачка, сукня, шовкова спідниця, шуба, шапка та ін)

Тип уроку. Вивчення нового матеріалу

ПЛАН УРОКУ

І. Загальнокорегуючий етап.

1. Організаційна підготовка. (Формування готовності до діяльності: організація робочого місця, підбір до уроку предметів шкільного приладдя).

2.  Психо-емоційне налаштування учнів на навчальну діяльність

Сядьте, діти, всі гарненько,

Руки покладіть рівненько,

Голову вище підніміть,

Свої плечі розведіть.

Мені, діти, усміхніться,

Веселіше подивіться.

  1. Артикуляційна хвилинка

З чого нам урок почати?

Чистомовку розказати.

Пригадайте, друзі, вмить, 

Як пшениченька шумить? - Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш.

Як шумлять у птаха крила? - Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш.

В морі синьому вітрила? - Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш.

Вітер з гаєм розмовляє? -  Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш.

Поміж листячком гуляє? - Ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш.

  • Який це звук? (приголосний)
  • Послухайте ще раз чистомовку і назвіть слова зі звуком [ш].
  1. Артикуляція звука [ш]

Ша – ша – ща – наша Маша в ліс пішла.

Шу – шу – шу – нове слово я пишу.

Шу – шу – шу – листям я шерхочу.

Шу – шу – шу – ягід насушу.

Ши – ши – ши – листа мені напиши.

Аша – аша –аща – смачна каша наша.

Словникова робота. Ше́рхати - Видавати шерех, шелест; шелестіти, шарудіти.

  1. Логопедична зарядка на диференціацію звуків [ш] - [с].

Язик угору.   Ша – ша – ша  - наша Даша в ліс пішла.

Язик донизу.   Са – са – са – укусила ніс оса.

Язик угору.   Ши – ши – ши – Дашу  в лісі ми знайшли.

Язик донизу.   Си – си – си – бережись ти від оси.

  • Які слова зі звуком [ш] запам’ятали?
  1. Вправи на розвиток мовленнєвого дихання
  •                 Підготовча вправа.

Початкове положення  - стоячи. Виконання  - закрити очі, зробити глибокий вдих і затримати дихання наскільки можливо. Виконати 2 –3 рази.

  •                 Вправа "Повітряна кулька".

Початкове положення – стоячи. Поклавши руки на нижню частину ребер, видихнути повітря з грудної клітки  ротом, щоб вона втягнулася. Потім повільно вдихнути через ніс, а видихати -  ротом. При виконанні вправи обов'язково треба стежити, щоб живіт і плечі залишалися нерухомими. Вправу виконати  3 – 5  разів.

  •           Вправу "Обдуваємо плечі".

Початкове положення - стоячи, ноги на ширині плечей, руки опущені вздовж тіла, голова прямо.

  1.      Вдихнути, потім повернути голову ліворуч, зробити видих через губи,
  2.      голова прямо - "вдих",
  3.      повернути голову праворуч – "видих", 
  4.      голова прямо - "вдих",
  5.      голову опускаємо до підборіддя - "видих",
  6.      голова прямо - "вдих", 
  7.      голову піднімаємо вгору - "видих",
  8.      голова прямо - "вдих".

Виконуємо вправу 3 - 5 разів.

ІІ. Основний етап.

  1. Ознайомлення з друкованою буквою Ш.

Учитель повідомляє, що приголосний [ш] позначають на письмі великою і малою буквою Ш, ш.

Учитель показує послідовність  написання букви Ш.

Учні розглядають букви, порівнюють їхні форми та розмір, зіставляють із буквами Е, П.

  •          На що схожа буква Ш?
  1. Читання складів з буквою Ш.       Ша – аш,     шу – уш,     шо – ош,    ши – иш.
  •          Який звук позначає буква Ш ?
  1. Збагачення активного словника учнів.
  •     Який одяг потрібен людині взимку? (Шапка, шарф, шуба)
  •     Кого ловить кішка? (Мишку)
  •     Що шиє швачка? (Штани, шорти, сукню, пальто та ін.)
  1. Робота за підручником (стор. 46 – 47)
  1.      Аналіз звукових моделей  слів.
  2.      Читання складів, слів, речень.
  3.      Доповнення пропущеними словами речення за змістом.
  •          Про кого розповідається в реченнях?
  1. Вправи на попередження втоми очей (Виконати 2 – 3 рази)

Очі щоб відпочивали

Дивимось ми вліво – вправо.

Потім блимаєм очима.

І знову ними вправо - вліво.

  1. Вправи з розвитку усного мовлення.

Змінити речення за зразком.

Я пошила шовкову спідницю.

Ти  пошила шовкову спідницю.

Вона пошила шовкову спідницю.

Він пошив шовкову спідницю.

Вони  пошили шовкову спідницю.

ІІІ. Заключний етап.

  1. Підведення підсумків. Вправа «Мікрофон»
  • Яку букву вивчали на уроці?  Який звук вона позначає на письмі?
  • На що схожа буква Ш?
  • Які нові слова запам’ятали? Як назвати одним словом – шуба, шапка, шарф, штани?
  • Про кого читали речення?
  • Пригадайте чистомовку.
  1. Приведення в порядок робочих місць.

 

Додаток Б.

Урок  української літератури в 5 класі*

*(за програмою «Українська література»: для 5 класу спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей. Укладач: Висоцька А.М., кандидат педагогічних наук, ст.наук.співробітник лабораторії олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, Київ – 2014)

Підручник.  Кравець Н.П., Дмітрієва М.В. Українська література для 5 класу спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей.- К.: «Інкунабула», 2016. – 288 с. (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. Наказ МОН України від 26.09.2016 № 1148)

Тема уроку. Тихо осінь ходить гаєм  (вірш К.Перелісної «Золота осінь»)

Мета уроку.

Ознайомити учнів зі змістом та художніми особливостями поезії К.Перелісної «Золота осінь».

Поглибити знання учнів про ознаки осені, засобами її поетами, художниками, композиторами.

Формувати в учнів уміння  виразно читати та розуміти зміст прочитаного, давати відповіді граматично правильними реченнями

Розвивати  спостережливість, художньо-образне мислення, мовленнєві навички, збагачувати активний словниковий запас

Виховувати естетичне сприйняття природи, культуру спілкування.

Коригувати довільну увагу; вербальну, зорову пам'ять; емоційну сферу

 Словникова робота. Ознайомити  учнів з лексичним значенням слова:  пейзаж та використовувати у власному мовленні засвоєні слова;

                                      уточнити лексичне значення слів: 

Обладнання. Комп’ютерна презентація,  картки для читання складів, музичний супровід, букет осіннього листя,  репродукції картин та фото осінніх пейзажів, предметні малюнки (

Тип уроку. Вивчення нового матеріалу

 

ПЛАН УРОКУ

І. Підготовча частина уроку.

1. Організаційна підготовка.  

2.  Нервово-психічна підготовка учнів до уроку

1. Слухання та обговорення аудіозапису музичного твору П.І.Чайковського  «Жовтень» з альбому «Пори року»

- Яка за настроєм мелодія?

- Які настрій у вас вона викликала?

2. Мистецька хвилинка.

Люди здавна милувалися красою осені і намагалися передати свої почуття мелодією, словом, у творах живопису, відобразити у фотографії. Зробимо і ми віртуальну подорож у осінній парк (Слайди   )

Пейзаж — це опис природи, будь-якого простору зовнішнього світу.

  •     Які кольори переважають у роботах майстрів?
  •     Чи однаковий  настрій робіт?
  •     Заплющить очі, уявіть що ви йдете тихим парком. Над вами лагідне небо і яскраве сонечко. Під ногами шурхотить опале листя.
  • Частинку цієї краси я принесла вам у букеті. Роздивиться його.

(Роздати дітям заздалегідь зібране листя. Вони його розглядають, відчувають його запах)

  • Яке листя за кольором, розміром, запахом?

ІІ. Основний етап.

  1. Повідомлення теми уроку.

Люди по різному сприймають осінь. Художники пишуть картини із зображенням осінніх пейзажів, композитори створюють «осінні мелодії», а поети, надихаючись красою осінньої природи складають вірші.

В осені виділяють три періоди: рання, золота, пізня.

Сьогодні ми ознайомимося з віршем К,Перелісної «Золота осінь»

  1. Сприйняття і усвідомлення нового матеріалу
  1. Первинне сприйняття вірша. (Читання вірша вчителем)
  • З яким почуттям автор говорить про осінь?
  • Якою ходою йде осінь по землі?
  1. Вправи для розвитку читацьких навичок

Завдання. Прочитайте спочатку виділені слова, а тоді виразно й швидко увесь вірш.

В парках і садочках

на доріжки й трави

падають листочки

буро-золотаві.

Де не глянь, навколо

килим кольористий,

віти напівголі,

небо синє чисте.

Метушні немає,

тиша й прохолода.

Осінь золотая

Тихо-ніжно ходить.

Словникова робота:

буро-золотаві – темно-червоного й жовтого кольору

кольористий -. те саме, що барви́стий. 

Метушня  - шум, гамір, пов'язані з цією дією. 

Як розумієте словосполучення: «осінь золотая», «килим кольористий»?

  1. Дихальна гімнастика  «Передай звуками» (для очищення легенів)
  • Ви, напевне, були у лісі і чули різні звуки. Давайте спробуємо їх відтворити.

Передайте різні звуки:  

а) свист вітру: «с – с – с»;

б) писк комара: «з – з – з »; 

в) каркання ворони: «кар – кар – кар»;

г) дзижчання бджоли: «дж – дж – дж»;   

д) тупіт коня (цокання язиком)

3. Опрацювання вірша К. Перелісної «Золота осінь». 

Читання вірша учнями (читають «люнцюжком», вибіркове читання)

  • Які листочки падають на доріжки  і трави?
  • Який місяць осені описаний у вірші?
  • Доведіть словами із вірша, що автор описала саме жовтень.
  • Доведіть, що про осінь автор пише як про живу істоту.
  • Прочитайте, що з описаного можна побачити, що – почути,  а що – відчути.

       ІІІ. Заключний етап.

Підведення підсумків.

Зараз осінь. Які ознаки осені ви помітили в природі?

  • Які роботи восени виконують люди на городах, у полі?
  • Який одяг носити ви зараз на вулиці?
  • Так, сонце ще  яскраво сяє на небосхилі, але воно вже не таке спекотне,  як улітку. Небо часто похмуре. І дощі вже прохолодні. Опадає листя.
  • Дорогою до школи я назбирала для вас букет з листячка. (Роздати дітям, щоб вони його роздивилася, відчули на запах.
  • - Яке воно

Приведення в порядок робочих

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Кучер Наталія
Пов’язані теми
Педагогіка, Методичні рекомендації
Інкл
Додано
31 липня 2018
Переглядів
495
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку