Презентація, "Свято українського вареника"

СЛАВА УКРАЇНСЬКИМ ВАРЕНИКАМ! ...Що у світі найсмачніше? Може, краби чи ікра? Може, ще щось, найдивніше? Є багато різних страв. Креми, соуси, салати, ще - рулети та супи... В українську теплу хату завітай, будь ласка, ти. Тільки в хаті українській покуштуєш диво з див: Ось півмісяці у мисці, а над ними в'ється дим, Бо гарячі - масло тане...Чи ж ви знаєте, що це? Це - вареники в сметані, Найсмачніші над усе!

Страву з тіста з різною начинкою готують в усьому світі. В Італії - це равіолі, у північній Росії - пельмені, на півдні й сході Росії – манти й пози, уПольщі- кнедлики, у Чехії – пироги, у Литві - цепеліни, а в Україні – це вареники. Саме слово "вареник походить від "варити", тому що правильно готувати вареники так: тонко розкатане тісто нарізається кружечками, квадратами, овалами, трикутниками, а потім, заповнені начинкою й зліплені по краях, вироби варять у киплячій воді.

З варениками пов'язують магічні дії, наприклад, дівчата ворожать на варениках на св. Андрія господарі заговорюють худобу, вареники як обов'язкову страву жінки несуть породіллі після пологів. Трипільці вірили що символом молодого Місяця та продовженням роду є вареник на різдвяному столі. Під час жнив прадавні українці їли вареники як ритуальну страву. Вареник не випадково за формою нагадує місяць у пору його першої чверті — коли вирішувалася доля врожаю. Така їжа мала надати женцям «місячної» наснаги. Під час перепочинку виконувалися жниварські пісні, наприклад така, що записана на Київщині: «Вже місяць спадає, а краю все немає… Ой, нумо, поспішімо, жнива вчасно завершімо! Недалечко до межі, варенички у діжі! Не барімося на лані — варенички у сметані!» На Андрія дівчата варили пироги (так у регіоні називають вареники) і викладали їх перед голодним котом, — чий пиріг кіт хапав першим, тій дівчині належало до весілля готуватися. Якщо кіт лише відкусив пирога і покинув, значить — на розлучення і самотність».

У повсякденному меню українського селянина вареники зустрічалися нечасто, вони були окрасою недільного й святкового столу. Вареники входили також до складу урочистих трапез (весілля, хрестини, поминки, гостини, храмові свята), їх варили на толоку й обжинки. Вареники були обов'язковою стравою, котру несли молодій дівчата-дружки на другий день весілля, а жінки — породіллі. При цьому примовляли: «Щоб повна була завжди, як вареник.» У цих випадках вареники символізували продовження роду. Часто замість "вареники" вживають іншу назву - "пироги". Так ось пироги, то ті самі вареники, відрізняються вони тільки назвою. Як кажуть: "От такі то пироги"

змішати замісити розкачати вирізати начинити защіпити закип’ятити зварити З’їж мене

Обчищену й промиту картоплю відварюють, протирають, змішують з підсмаженою дрібно посіченою цибулею, заправляють сіллю і меленим перцем. З тіста і заправленої картоплі роблять вареники, варять їх 5—6 хвилин у підсоленій киплячій воді, виймають на тарілку, поливають гарячою олією і подають до столу. Для начинки — 1кг картоплі, 2 цибулини, 4 ст. ложки олії, 4 горошини чорного перцю.

Сир для вареників беруть найсвіжіший, пропускають його крізь м'ясорубку або протирають крізь сито, додають сирі яйця, цукор, сіль, все добре змішують, після чого роблять вареники. Готові вареники кладуть гарячими на тарілку, поливають маслом і, коли потрібно, щоб були солодкими, посипають цукром, змішаним з товченою корицею, і окремо подають збиту сметану. Для начинки — 800 г сиру, 0.5 склянки цукру, 2 яйця.

По світу вареник рознесла наша діаспора, то хіба він не заслуговує на увічнення? На центральній площі містечка Глендон у канадській провінції Альберта поставлений пам'ятник... варенику. "Скам'янілий" кулінарний шедевр має висоту 9 метрів і важить 2700 кілограмів. Пам'ятник варенику встановлений у Глендоні неспроста. Справа в тім, що вареник - офіційний символ цього міста. Зовсім очевидно, що предки нинішніх глендонців боготворили вареники, прибувши в ці краї, швидше за все з просторів України. Відомо, що саме в Канаді історично склалася одна з найбільших у світі українських діаспор.

Гордість української кухні. Напередодні  Міжнародного дня туризму, 26 вересня 2006р.у Черкасах відкрили двохметровий пам’ятник „Українському варенику” . Розташований він прямо за спиною у кам'яного козака Мамая, який, як і всі інші, з'їсти цей монументальний твір кулінарного мистецтва не може. Хто ж його з'їсть - він же пам'ятник?!

Символом одного із закладів, який належить Михайлу Поплавському, є "пам'ятник варенику, що переміг кризу-2009". Пам'ятник варенику у м.Єйську (Росія)

Вареники-великомученики, Велику муку терпіли, В окропі кипіли, Сиром боки позапихані, Маслом очі позаливані, Я вас, вареники, величаю І в сметану вмочаю.

Обчищену й промиту картоплю відварюють, протирають, змішують з підсмаженою дрібно посіченою цибулею, заправляють сіллю і меленим перцем. З тіста і заправленої картоплі роблять вареники, варять їх 5—6 хвилин у підсоленій киплячій воді, виймають на тарілку, поливають гарячою олією і подають до столу. Для начинки — 1кг картоплі, 2 цибулини, 4 ст. ложки олії, 4 горошини чорного перцю.

Квашену капусту віджимають від соку, а свіжу обчищають, промивають і дрібно шаткують. Підготовлену капусту тушкують до готовності, додаючи половину жиру, томату, води або бульйону. Потім додають злегка підсмажену цибулю, корені, сіль, цукор, все змішують і знову підсмажують, щоб капустяна начинка трохи підсохла. Із тіста і заправленої капусти роблять вареники і варять їх. При подачі на стіл готові вареники поли­вають олією, змішаною з підсмаженою цибулею. Для начинки — 1кг капусти квашеної або свіжої, 2 ст. ложки жиру, 1 ст. ложку цукру, 4 горошини чорного перцю, 2 цибулини.

Гриби замочують до повної м'якості, варять у підсоленій воді, відкидають на сито, січуть ножем або пропускають крізь м'ясорубку, змішують з дрібно по січеною і підсмаженою на маслі цибулею. Готові вареники варять, відкидають на сито, дають обсохнути, перекладають у каструлю, обливають розігрітим маслом, ставлять в духовку на кілька хвилин і подають на стіл. Для начинки — 100 г сушених білих грибів, З цибулини, З ст. ложки вершкового масла.

М'ясо відокремлюють від кісток, нарізують дрібними шматочками і тушкують до готовності з невеликою кількістю води (на 1 кг м'яса—1 склянку води). Готове м'ясо пропускають крізь м'ясо рубку, змішують з дрібно посіченою цибулею, сіллю і меленим чорним перцем. Після цього м'ясо вдруге пропускають крізь м'ясорубку, добре вимішують і роблять вареники. Готові вареники подають гарячими і поливають розігрітим, вершковим маслом або підсмаженим шпиком із шкварками. Для начинки — 1кг м'яса, 2 цибулини, 4 горошини чорного перцю.

Полуниці промивають, перебирають, відривають плодоніжки, пересипають цукром і ставлять на 25-30 хвилин у холодне місце, потім відкидають на сито або друшляк і відціджують сік. До готових вареників подають відціджений полуничний сік або поливають сметаною. Таким же способом готують вареники з суницями або малиною. На 3 склянки пшеничного борошна — 0.75 склянки води, 1 яйце, 4 склянки полу ниць, 0.5 склянки цукру.

ВАРЕНИКИ З СИРОМ

В кожній хаті на Вкраїні Вареники варять нині. Білолиці, круглолиці, Із дорідної пшениці, Вас чекають у макітрі Вареники дуже ситні.

Щоб родила щедра нива, Щоб у хаті все, як слід, Щоб до віку був щасливий Український славний рід!