Презентація "Таємнича наука - історія" до уроку історії у 5 класі за підручником Г.Хлібовської

Підготувала Шинкарук О. М. Липинський ліцей. Таємнича наука-історія. За підручником «Вступ до історії Українита громадянської освіти» Ганни Хлібовської, 5 клас

Історія вивчає події від появи первіснихлюдей до сьогодення. Те, що відбувалося вчора, – це вже теж історія. Слово «історія» має грецьке походження йдослівно означає «оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле».!!! Історія – це наука про життя людей у минулому. Вона вивчає події від появи первісних людей до сьогодення.

Прадавній переказ розповідає, що колись у далеких століттях Стародавньої Греції у верховного бога Зевса і богині пам’яті Мнемосіни народилося дев’ять дочок – дев’ять муз, котрі проживали на горі Парнас. Кожній із них доручили певне мистецтво, яке вона повинна була особливо пильнувати. Одну із них, що стала покровителькою історії, назвали Кліо. Своє ім’я вона отрималавід старогрецького слова «Клеос», що означало велику пошану для людини

Чому потрібно знати історію?Знати історію своєї Батьківщини. Щоб переймати досвід минулих поколінь. Не допускати помилок, зроблених у минулому. Висловіть свої думки…

Що?Де?Коли?ЯК?Чому?Які наслідки? Що змінилось?Коли ми вивчаємо якусь історичну подію, то відповідаємо на ці запитання.

Професія «історик» й «історикиня»«Батьком історії» вважають давньогрецького історика Геродота. Він уперше склав докладний опис відомого на той час світу. А основою для цього стали нотатки з його подорожей, куди він записував усе побачене на власні очі та почуті розповіді. «Батьком української історії» сучасні науковці називають Нестора-літописця, автора літопису «Повість минулих літ».

Олександра Єфименко (1848 – 1918) опублікувала понад сто історичних досліджень. Боролася заправа жінок в Україні. Була переконана: хоча українцівтратили Наталія Полонська-Василенко (1884 – 1973) ще з дитинства захоплювалась історією, адже її батько був військовим істориком Києва. Середню освіту здобула в жіночій гімназії в Києві. Фах історикині отримала за підсумками навчання на Київських Вищих жіночих курсах та Київському університеті Святого Володимира. Написала понад двісті наукових праць з історії та археології. Особливо її цікавила історія Півдня України та Запорозької Січі. Задля їхнього дослідження працювала в архівах Києва, Одеси, Сімферополя, Москви. Головною працею її життя стала двотомна «Історія України».свою свободу, вони мають право на своюмову, культуру, звичаї, побут. Дослідниця науководовела, що українська історія бере свій початок відчасів Київської держави. Викладала історію Українина Вищих жіночих курсах у Петербурзі. Булаучасницею наукових товариств Москви, Петербургата Києва. І хоча Олександра Єфименко не малавищої освіти, Харківський університет у 1910 роціприсвоїв їй ступінь почесного доктора історії.

Дмитро Яворницький (1855 – 1940) народився в сім’ї священника. Змалку любив читати, особливо припав йому до серця образ козака Тараса Бульби з книги Миколи Гоголя. Мабуть, саме тоді він вирішив дослідити історію українського козацтва. Під час навчання в Харківському університеті читав лекції з історії козацтва, які збирали повні зали слухачів. Свою залюбленість козацтвом передавав усім оточуючим. Саме він надихнув художника Іллю Рєпіна написати картину «Козаки пишуть листа турецькому султану». Брав участь в археологічних розкопках козацьких поховань. Написав півтори тисячі наукових праць, зокрема «Історію запорозьких козаків».

Михайло Грушевський (1866 – 1934) народився у давньому українському місті Холм. Батьки виховали в сина «тепле прив’язання» до української пісні, мови, історії. Це й визначило вибір майбутньої професії — Михайло закінчив історикофілологічний факультет Київського університету Святого Володимира. Його наставник і викладач Володимир Антонович порекомендував здібного випускника для викладання у Львівському університеті. Протягом свого життя написав понад дві тисячі історичних праць, серед яких й «Історія України-Руси» в десяти томах.

Наталія Полонська-Василенко (1884 – 1973) ще з дитинства захоплювалась історією, адже її батько був військовим істориком Києва. Середню освіту здобула в жіночій гімназії в Києві. Фах історикині отримала за підсумками навчання на Київських Вищих жіночих курсах та Київському університеті Святого Володимира. Написала понад двісті наукових праць з історії та археології. Особливо її цікавила історія Півдня України та Запорозької Січі. Задля їхнього дослідження працювала в архівах Києва, Одеси, Сімферополя, Москви. Головною працею її життя стала двотомна «Історія України».

Скористайтеся порадами із 3 пункту параграфа та створіть родинне дерево власноруч. Це може бути малюнок, аплікація, фотоколаж, дерево з бісеру чи те, що підкаже вам ваша фантазія. Успіхів!