Презентація "Таміла Кібкало"

Таміла Олексіївна Кібкало(Одещина)

Я – не поет, а тільки літописець,мережу на листках події днів.І часто плачу з того, що я бачу. Від баченого боляче мені. ( ” Я – не поет…”)

Мені доля усміхнулась –запросила в гості музу. Я тепер вірші складаюдля малечі і для друзів. Як мої радіють очі,як вони від щастя сяють,коли віршики маленькіпершокласники читають. (“Мені доля усміхнулась…”)

Збірки

Мені у сні з’явились вірші,сумні, веселі і потішні. Я їх з любов’ю зустрічаю,зеленим  чаєм пригощаю. Радію з ними, мов дитя,бо в віршах тих і каяття,І дяка Богові за теправдиве слово золоте.(“Мені у сні з’явились вірші…”)

У 2002 році Таміла Олексіївна стала переможцем конкурсу «Жінка року», , у 2010 – визнана людиною року, як жінка, яка віддає частинку серця дітям.

НА МОРВОКЗАЛІАнсамблю «Кобзарська дума» присвячую. Вдень цей вересневий. Знов вернулось літо,Сонце припікало, як сковорода,А на морвокзаліПломеніли квіти,І поміст гойдала річкова вода. В залах продавали,В залах купували,Чулися розмови, не жаліли слів. А жінки співали,З вітром розмовляли,І летів за обрій той чудовий спів. Слухали їх верби,Береги і хвилі,Обіймало сонце із усіх сторін... Золоті таланти,Кобзарочки милі,За пісні чарівніМій земний уклін.

ВЕСНА НА ДУНАЇКвітує весела весна на Дунаї,У вербах зелених зозуля кує,А сонце сміється, і сміх його ллється. На квіти, на трави, на серце моє.І серце, мов пташка, весною радіє,Вбирає у себе ранкову красу. На крилах натхнення, на крилах надіїКрасу усім дітям у пісні несу.