Презентація "Тарас Шевченко і російська культура ХІХ сторіччя"
Тарас Шевченко и русская культура 2-й половины ХІХ – начала ХХ столетия: портрет эпохи. Камерно-вокальные произведения М.П. Мусоргского, П. И. Чайковского и С.В. Рахманинова на слова Т.Г. Шевченко. Творческая работа ученицы 7 класса Дебальцевской школы искусств Рапцун Ольги. Преподаватель – Панасенко И.А. г. Дебальцево 2014
И мертвым, и живым, и неродженным землякам моим, в Украине и не в Украине мое дружественное послание
Сближение Тараса Шевченко с революционно-демократическими деятелями Петербурга – Чернышевским, Добролюбовым, Некрасовым, Салтыковым- Щедриным. Активное участие в художественной и общественной жизни столицы .
Тарас Шевченко – одна з наиболее значимых и авторитетных личностей в демократических кругах петербуржской интеллигенции в 60-е гг ХІХ ст. Он был знаком с многими выдающимися деятелями культуры того времени: М. И. Глинкой, С. С. Гулаком-Артемовским, А.С. Даргомыжским, М. А. Балакиревым, В. В. Стасовым, М. П. Мусоргским, И. Петровым и др. М. А. Балакирев М.И. Глинка С.С. Гулак-Артемовский
«Светлый образ Тараса Григорьевича, с его самоотверженной любовью к народу, к своей родине, которые свято сохранил чувства под бесконечным гнетом всяких моральных униженний, не мог не вызывать к себе горячего сочувствия людей... Этим и объясняется то огромное влияние Шевченко в кругах тодашней молодежи.» - писал в письме художник и скульптор М. И. Микешин, автор памятника «Тысячелетие России».
Вдохновенная, искренняя, исполненная сердечного тепла и любви к людям поэзия Т. Шевченко привлекла внимание выдаюшихся русских композиторов. М. П. Мусоргский П. И. Чайковский С.В. Рахманинов
Революционный пафос поэмы «Гайдамаки», политическая злободневность, прославление могучих сил народа привлекли внимание передовой русской общественности, вдохновили композитора Модеста Мусоргского на создание двух романсов – «Гопак» и «На Днепре».
Любовь к простым людям, сочувствие к судьбе крестьян, ненависть к крепостничеству объединяло двух выдающихся деятелей искусства 19 в. - Тараса Шевченко и Модеста Мусоргского.
Романс «Гопак». Образ могучей всепобеждающей народной силы раскрыт через песенно-танцевальную стихию. Мусоргский трактует стихотворение «Ой, гоп, гопака» как драматический монолог селянки, которая пытается забыть свое горе в танцях и в вине. Особенности романса: литературно-поэтический текст, вокальная партия, фортепианное сопровождение, ритмические особенности, структура.
Сюжет, особенности мелодии, использование украинской народноїй песни «Чайка» Две редакции романса «На Днепре» . Вторая редакция – 1879 года. Романс «На Днепре» написан на текст шестого раздела поэмы «Гайдамаки».
Живое, вдохновенное творчество Шевченко сподвигило П.И. Чайковского на создание двух оригинальных произведений для голоса и фортепиано – романса «Вечер» и дуэта «В огороде возле броду».
«Вечер» – в переводе Л. Мея – красочная картина украинской природы и быта крестьян. Вокальные произведения Чайковского на слова Шевченко - образцы окрыленной, приподнятой и благородной пейзажной лирики. Дуэт «В огороде возле броду» (в переводе И. Суркова) посвящен любимой племяннице композитора, Т.Л. Давыдовой. Дуэт написан летом 1880 г., во время пребывания композитора в г. Каменке.
Романсы-монологи С.В. Рахманинова «Полюбила я на печаль свою», «Дума», «Я опять одинок» - воплощение горьких раздумий о человеческих судьбах.
Романс «Полюбила я на печаль свою» написан в характере народной песни. Особенности романса : Романс «Дума» написан в характере свободного монолога. Содержание романса : отображение трагической судьбы человека в условиях крепостничества. Романсы С.В. Рахманинова на стихи Шевченко в переводе А. Плещеева. - куплетно-вариационная форма, - интонационная близость к плачам и причинаниям
Романс «Я опять одинок» в свободном переводе И. Бунина раскрывает глубокие личные чувства одиночества и тяжелой печали. Жанр произведения – драматический монолог.
Шевченко – выразитель идей целой эпохи, бесспорный авторитет в кругах молодежи и передовой интеллигенции. Шевченко и Мусоргский. Социальные темы. Изображение тяжелой жизни народа, народного бунта, изобличение несправедливости. Шевченко и Чайковский. Пейзажная лирика. Красота украинской природы. Шевченко и Рахманинов. Романсы-монологи, раздумья и переживания о трагической судьбе человека.
Чрезвычайное влияние личности и творчества Тараса Шевченко на молодежь и демократическую интеллигенцию во второй половине ХІХ в. Автор бессмертного «Кобзаря» - бесспорный борец за интересы простого народа, выразитель идей целой эпохи, нескольких поколений. Памятник Т.Шевченко в г.Минске
Библиография и ресурсы Интернета: 1. Белинский В. Собрание сочинений. В 9 томах. Т 5. Статьи, рецензии и заметки. Апрель 1842 – ноябрь 1843.: М., Художественная литература. – 1979. 2. Добролюбов М. Литературная критика.: М., ГИХЛ. – 1961. 3. Стасов. В. Избранные статьи о М. П. Мусоргском.: М.. Музгиз. – 1952. 4. Майбурова К. Романсы Чайковского и Рахманинова на слова Шевченко. – в сб. «Шевченко и музыка»: К., Мистецтво. – 1966. 5. Ефремова Л. Мусоргский и Шевченко. – в сю. «Шевченко и музыка»: К., Мистецтво. – 1966. 6. Шевченко Т. Кобзар.: К., Дніпро. – 1976. 7.http://images.yandex.ua/yandsearch?text 8. https://vk.com/event35445458 9. http://vospitatel.ucoz.ua/load/taras_shevchenko_i_muzyka/4-1-0-106 10.http://vpleer.ru/music/
Дополнения. Варианты первого слайда
Тарас Шевченко и русска я культура 2-й половины 19 - начала 20 столетия: портрет эпохи. Камерно-вокальные произведения М.П. Мусоргского, П. И. Чайковского и С. В. Рахманинова на слова Т.Г. Шевченко. Творческая работа ученицы 7 класса Дебальцевской школи исусств Рапцун Ольги. Преподаватель – Панасенко И. А. г. Дебальцево 2014
Тарас Шевченко и русска я культура 2-ї половины 19 – начала 20 столетия: портрет эпохи. Камерно-вокальные произведения М.П.Мусоргского, П. И. Чайковского и С. В. Рахманинова на слова Т.Г. Шевченко. Творческая работа ученицы 7 класса Дебальцевской школы искусств Рапцун Ольги. Преподаватель – Панасенко И. А. г. Дебальцево, 2014
Тарас Шевченко і російська культура 2-ї половини ХІХ - початку ХХ століття: портрет епохи. Камерно-вокальні твори М.П. Мусоргського, П. І. Чайковського та С.В. Рахманінова на слова Т.Г. Шевченка. Творча робота учениці 7 класу Дебальцівської школи мистецтв Рапцун Ольги. Викладач – Панасенко І. О. м. Дебальцеве 2014
І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм, в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє
Зближення Тараса Шевченка з революційно-демократичними діячами Петербурга – Чернишевським, Добролюбовим, Некрасовим, Салтиковим- Щедріним. Активна участь у художньому та громадському житті столиці.
Тарас Шевченко – одна з найбільш впливових і авторитетних постатей у демократичних колах петербурзької інтелігенції у 60-ті роки ХІХ сторіччя. Він спілкувався з багатьма видатними діячами культури того часу: М. І. Глінкою, С. С. Гулаком-Артемовським, О.С. Даргомижським, М. О. Балакірєвим, В. В. Стасовим, М. П. Мусоргським, Й. Петровим та ін. М. О. Балакірєв М.І. Глінка С.С. Гулак-Артемовський
«Світлий образ Тараса Григоровича, з його самовідданою любов’ю до народу, до своєї батьківщини, що свято зберіг ці високі почуття під безконечним гнітом усяких моральних принижень, не міг не викликати до себе гарячого співчуття людей... Цим і пояснюється той величезний вплив Шевченка в колі тодішньої молоді.» - писав у листі художник і скульптор М. Й. Мікешин, автор пам'ятника «Тисячоліття Росії».
Натхненна, щира, сповнена сердечної теплоти та любові до людей поезія Т. Шевченка привернула увагу видатних російських композиторів. М. П. Мусоргський П. І. Чайковський С.В. Рахманінов
Любов до простих людей, співчуття до долі кріпаків, ненависть до кріпосництва поєднувало двох видатних діячів мистецтва - Тараса Шевченка і Модеста Мусоргського.
Революційний пафос поеми «Гайдамаки», політична злободенність, прославлення могутніх сил народу привернули увагу передової російської громадськості, надихнули композитора Модеста Мусоргського на створення двох романсів – «Гопак» і «Дніпро».
Романс «Гопак». Образ могутньої всеперемагаючої народної сили, розкритий через пісенно-танцювальну стихію. Мусоргський трактує вірш «Ой, гоп, гопака» як драматичний монолог селянки, яка намагається забути своє горе у танцях та у вині. Особливості романсу: літературно-поетичний текст, вокальна партія, фортепіанний супровід, ритмічні особливості, структура.
Сюжет, особливості мелодії використання української народної пісні «Чайка» Дві редакції романсу «На Дніпрі» . Друга редакція – 1879 року. Романс «На Дніпрі» написано на текст шостого розділу поеми «Гайдамаки».
Жива, натхненна творчість Великого Кобзаря надихнула П.І. Чайковського на створення двох оригінальних творів для голосу з фортепіано – романсу «Вечір» та дуету «В огороде возле броду».
«Вечір» – у перекладі Л. Мея – мальовнича картина української природи та побуту селян. Вокальні твори Чайковського на слова Шевченка - зразки окриленої, піднесеної й шляхетної пейзажної лірики. Дует «В огороде возле броду» (переклад І. Суркова) присвячений улюбленій племінниці композитора, Т.Л. Давидовій. Дует створено улітку 1880 р., під час перебування композитора у м. Кам’янці.
Романси-монологи С.В. Рахманінова «Полюбила я на печаль свою», «Дума», «Я опять одинок» - втілення гірких роздумів про людську долю.
Романс «Полюбила я на печаль свою» написано в характері народної пісні. Особливості романсу : Романс «Дума» має характер вільного монологу. Зміст романсу – відображення трагічної долі людини в умовах кріпосництва. Романси С.В.Рахманінова на вірші Шевченка у перекладі О. Плєщєєва. - куплетно-варіаційна форма, - інтонаційна близькість до плачів та голосінь
Романс «Я опять одинок» за вільним перекладом І. Буніна розкриває глибокі особисті відчуття самотності та глибокого суму. Жанр твору – драматичний монолог.
Шевченко – виразник ідей цілої епохи, безперечний авторитет у колах молоді та передової інтелігенції. Шевченко і Мусоргський. Соціальні теми. Показ тяжкого життя народу, народного бунту, викривання несправедливості. Шевченко і Чайковський. Пейзажна лірика. Краса українського краю. Шевченко і Рахманінов. Романси-монологи, роздуми та переживання про трагічну долю людини.
Надзвичайна впливовість особистості та творчості Тараса Шевченка на молодь та демократичну інтелігенцію у другій половині ХІХ сторіччя. Автор безсмертного «Кобзаря» - безперечний борець за інтереси простого народу, виразник ідей цілої епохи, кількох поколінь. Пам’ятник Шевченкові у м. Мінську
Бібліографія та ресурси Інтернету: 1. Бєлінський В. Зібрання творів. У 9 томах. Т 5. Статті, рецензії та нотатки. Квітень 1842 – листопад1843.: М., Художественная література. – 1979. 2. Добролюбов М. Литературная критика.: М., ГИХЛ. – 1961. 3. Стасов. В. Вибрані статті про М. П. Мусоргського.: М.. Музгиз. – 1952. 4. Майбурова К. Романси Чайковського і Рахманінова на слова Шевченка. – у зб. «Шевченко і музика»: К., Мистецтво. – 1966. 5. Єфремова Л. Мусоргський і Шевченко. – у зб. «Шевченко і музика»: К., Мистецтво. – 1966. 6. Шевченко Т. Кобзар.: К., Дніпро. – 1976. 7.http://images.yandex.ua/yandsearch?text 8. https://vk.com/event35445458 9. http://vospitatel.ucoz.ua/load/taras_shevchenko_i_muzyka/4-1-0-106 10.http://vpleer.ru/music/
Доповнення. Варіанти першого слайду
Тарас Шевченко і російська культура 2-ї половини 19 - початку 20 століття: портрет епохи. Камерно-вокальні твори М.П.Мусоргського, П. І. Чайковського та С. В. Рахманінова на слова Т.Г. Шевченка. Творча робота учениці 7 класу Дебальцівської школи мистецтв Рапцун Ольги. Викладач – Панасенко І. О. м. Дебальцеве 2014
Тарас Шевченко і російська культура 2-ї половини 19 - початку 20 століття: портрет епохи. Камерно-вокальні твори М.П.Мусоргського, П. І. Чайковського та С. В. Рахманінова на слова Т.Г. Шевченка. Творча робота учениці 7 класу Дебальцівської школи мистецтв Рапцун Ольги. Викладач – Панасенко І. О. м. Дебальцеве, 2014
про публікацію авторської розробки
Додати розробку