Презентація "Тарас ШЕВЧЕНКО. «Кавказ» Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Продовження теми національно-визвольної боротьби"

Про матеріал
Мета: з`ясувати суспільно-політично позицію Т.Шевченка, продовжувати розвивати вміння розглядати художній текст у єдності форми і змісту з історичним контекстом; виховувати почуття національної гідності та повагу до борців за свободу свого народу.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Двадцять друге лютого. Класна робота. Тарас ШЕВЧЕНКО. «Кавказ» Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Продовження теми національно-визвольної боротьби

Номер слайду 2

Епіграф{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Борітеся-поборете!Вам Бог помагає!За вас правда, за вас славаІ воля святая! Т. Шевченко

Номер слайду 3

Кавказька війна та її причини. Російський царат постійно проводив жорстоку колонізаторську політику. У 1817-1864 роках на Кавказі йшла війна, кінцевим результатом якої було входження його до складу Росії. Особливо загострилася ця боротьба в Північному Дагестані і Чечні, де її з 1834 очолив сміливий воєначальник Шаміль. Визвольний рух гірських народів набув релігійної оболонки. Однак, незважаючи на це, не можна, не відзначити антиколоніального і антифеодального змісту руху горців Чечні і Дагестану, які вели справедливу визвольну боротьбу проти царського колоніалізму і хансько-бекського володарювання. Приєднання цих народів було проведено насильницькими методами, властивими царату. Тривала героїчна боротьба Кавказьких народів проти царських військ принесла горцям найбільшу славу.

Номер слайду 4

Чому поему «Кавказ» Т. Шевченко присвятив Якову де Бальмену? Де Бальмен Яків Петрович (1813-1845) – граф, офіцер, художник-аматор. З роду офранцужених шотландців, які наприкінці XVII - на початку XVIII ст. переселились у Росію і дослужились до дворянського звання, мали маєток на Полтавщині. Яків де Бальмен захоплювався літературою, писав повісті з великою пошаною ставився до Шевченка, з яким познайомився 1843р. в селі Мойсівка. Художник-офіцер разом з М. Башиловим ілюстрував рукописний "Кобзар", що мав поширюватися серед слов`янських народів. Загинув у бою на Кавказі.

Номер слайду 5

Історія написання твору Поет пише поему "Кавказ" 18 листопада 1845р. в Переяславі. Безпосереднім поштовхом до написання твору стала загибель під час Даргинського походу царських Військ Якова де Бальмена – друга Тараса Шевченка. У смерті де Бальмена поет звинувачує не горців, а царат, який вів війну проти кавказьких народів. Т. Шевченко радів, що серед народів Російської імперії знайшовся хоч один, який протягом багатьох років захищав свою волю, мужньо вів боротьбу проти війська та завдавав йому поразки за поразкою. Горці, на жаль, не перемогли, та якщо об’єднаються всі народи, самодержавство впаде.

Номер слайду 6

Історія написання твору{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Фольклорист і письменник Олександр Афанасьєв-Чужбинський, який повернувся з Кавказу, розповів Т. Шевченку про найменші подробиці побуту горців. Захоплений їхньою мужністю, палаючи гнівом не до тих, хто вбив його друга, а до хижих колонізаторів, які змусили де Бальмена воювати за імперські інтереси, Тарас Григорович написав поему "Кавказ", в якій піднімає питання про право на щастя всіх поневолених народів.

Номер слайду 7

Поема "Кавказ" не призначалася для друку, але поширювалася в рукописних списках. У час перебування на Україні Шевченка читав поему селянам. У грудні 1846р. поет передав твір через М. Савича, який їхав за кордон, А. Міцкевичу. Вперше поема опублікована за кордоном у збірці "Новые стихотворения Пушкина и Шевченки".

Номер слайду 8

Прослухаймо поему

Номер слайду 9

Ідейно-художній аналіз твору{F5 AB1 C69-6 EDB-4 FF4-983 F-18 BD219 EF322}Рід літератури. Ліро-епос. Жанрсатирична поема з елементами лірики та героїки («…це огниста інвектива проти темного царства…» (І. Франко)Темазображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й дворянської моралі.Ідеяспівчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу; заклик до об'єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога - російського царату. Основна думка«Борітеся – поборете!»

Номер слайду 10

Композиція{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Експозиціяромантичне зображення величних Кавказьких гір; розповідь давньогрецького міфу про Прометея. Зав’язкароздуми автора над стражданнями, приниженням народу від жорстоких гнобителів та засудження бездіяльності людей у зв’язку з цим. Кульмінаціямонолог-звернення колонізатора до горця. Розв’язка інтимний реквієм по загиблому другові Якову де Бальмену, вбивця якого царизм, а зовсім не горці.

Номер слайду 11

Віршовий розмір: значна частина сатири написана чотиристопним ямбом. Примітки Мова поеми наповнена гіперболами, використаними у градації риторичними питаннями й окликами. Сатирична метафора “війна – царське полювання” розгортається в сарказмі й іронії панегірика царю-”батюшке” та його “хортам, і гончим, і псарям”. Шевченко протиставляє цареві справжніх славних героїв, борців за волю. Так на контрасті створюється напружена поезія: від сарказму – до лірики, від іронії – до уславлення. Поетика твору підпорядкована завданню втиснути у невеличкий обсяг величезну картину життя в російській імперії, цілий калейдоскоп образів і роздумів. Тому мова твору афористична і лаконічна.

Номер слайду 12

Образи-символи. Прометей{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Міфологічний Прометей – це борець за свободу і захисник людей. У символічному образі Прометея Шевченко показав незламність, титанізм народів, які борються проти царату. Прометей — це народ. Безсмертя Прометея — безсмертя народу; це узагальнений символ нескореності народу, невмирущості його прагнень до свободи, волі, державної незалежності.

Номер слайду 13

Образи-символи. Орел{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Образ Орла — символ російського самодержавства, що веде загарбницьку війну. Даремні намагання хижого птаха побороти силу волі й прагнення до життя. Важливо, що «орел», який є у міфі і якого Т. Шевченко показав у поемі, набув додаткового і, головне, актуального символічного значення: орел (щоправда, двоголовий) був гербом як царської, так і сучасної Росії.

Номер слайду 14

Образи-символи. Тюрма, Сибір Тюрма, Сибір — символи колоніальної політики Російської імперії, яка для всіх інакодумців мала місце на каторзі, на засланні, а для національних меншин не було створено належних умов культурно-освітнього розвитку. Саме за це Росію називали і називають «тюрмою народів».

Номер слайду 15

Рефлексія - Кому присвячена поема? - Які історичні події покладені в основу твору? - Через що Т. Шевченко вважає винним у смерті друга самодержавство? - Яка основна думка твору?

Номер слайду 16

Висновок Як справедливо вважають дослідники, поема “Кавказ” стала першим у світовій літературі антиколоніальним твором. У цій поемі йдеться про неможливість знищити душу народу, його прагнення до волі. Вислів “не вмирає душа наша” вказує на солідарність самого поета і українського народу з волелюбними кавказцями.

Номер слайду 17

Домашнє завдання. Опрацювати с. 209-217, знати зміст поеми, вміти виразно читати, записати композицію твору. Повторити «De Libertate» Григорія Сковороди.

pptx
Додано
22 лютого
Переглядів
1440
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку