Презентація "Теоретична риторика"

ТЕОРЕТИЧНА РИТОРИКА

ІНВЕНЦІЯ –це добір матеріалу до виступу

На цьому етапі оратор повинен визначити свою стратегію, сформувати задум промови, розгорнути її тему через підбір відповідного матеріалу.

Оратору завжди слід пам'ятати, що промову він виголошує слухачам. Інколи те, що важливе й цікаве для самого оратора, може бути абсолютно нецікавим і неважливим для аудиторії. Щоб уникнути подібних неприємних ситуацій, розпочинати підготовку до промови потрібно із визначення стратегії. Для цього оратору слід дати відповіді на такі запитання:o Для чого я буду говорити? (В чому полягає моя мета?);o Кому я буду говорити?o Що є найважливішим у моїй промові? (Що повинні з'ясувати слухачі?).

ДИСПОЗИЦІЯ - це РОЗТАШУВАННЯ ТЕКСТУ ПРОМОВИ

СКЛАДОВІ ДИСПОЗИЦІЇ:1. ВСТУП2. ОСНОВНА ЧАСТИНА3. ВИСНОВОК

ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ – ЦЕ ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВИСТУПУ, ВИБІР СЮЖЕТУ (МОДЕЛІ) ДЛЯ ТЕКСТУ ВИСТУПУ

ПІД ЧАС ВИКЛАДУ ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ МАЄ ПОЧУТТЯ МІРИ, ТОБТО НЕ ПОВИННО БУТИ ЗАЙВИХ ПОДРОБИЦЬ І ПРИ ЦЬОМУ АУДИТОРІЯ МАЄ БУТИ ДОСТАТНЬО ПОІНФОРМОВАНА

ЕЛОКУЦІЯ – ЦЕ РОЗДІЛ РИТОРИКИ, ЯКИЙ ВИВЧАЄ ВИРАЗНІСТЬ ОРАТОРСЬКОЇ ПРОМОВИ

КРИТЕРІЇ ЕЛОКУЦІЇ:-ПРАВИЛЬНІСТЬ-ЯСНІСТЬ-КРАСА-ДОРЕЧННІСТЬ

ЕЛОКВЕНЦІЯ – ЦЕ СЕРЦЕВИНА КРАСНОМОВСТВА, РОЗДІЛ, ЯКИЙ ДОПУСКАЄ ВИКОРИСТАННЯ ХУДОЖНІХ ЗАСОБІВ

ПРИКРАСИТИ ПРОМОВУ МОЖНА (І НАВІТЬ ТРЕБА!) ЗА ДОПОМОГОЮ ЕПІТЕТІВ, МЕТАФОР, ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ, КРИЛАТИХ ВИСЛОВІВ

МЕМОРІЯ –розділ риторики, призначення якого — допомогти оратору запам'ятати зміст промови так, щоб не розгубити не тільки фактичну інформацію, а й образність, цікаві подробиці.

І ОСЬ НАРЕШТІ - АКЦІЯВИГОЛОШЕННЯ ПРОМОВИ. Треба говорити голосно, щоб тебе почули. Треба говорити тихо, щоб тебе послухали.

Невдале виголошення промови може звести попередню роботу нанівець, ніби ілюструючи суть українського прислів'я: "Вміла готувати, та не вміла подавати". Трибуна, кафедра чи стіл для виступу — безжальні, промовець за ними "оголений" більше, ніж на пляжі.

Перед початком виступу промовця охоплює хвилювання, збентеження або навіть страх, тому бажано знати напам'ять перші вислови, рухи і жести, щоб не розгубитися перед аудиторією

Великого значення набуває самоконтроль оратора і його вміння „на ходу” коригувати свої дії, не чекаючи остаточного провалу промови, мобілізувати свої сили, активізувати увагу слухачів, достойно завершити акцію

Оратор має зовнішньо добре виглядати, справляти приємне враження не тільки змістом промови, а й дикцією, силою звучання голосу, тоном, умінням тримати паузу, мімікою, жестами.

Після виступу, виголошення промови настає етап релаксації тобто спадає фізичне й інтелектуально-психологічне напруження.

Гарний оратор обов’язково використає цей стан, щоб „по свіжих слідах” ще раз пережити виступ, проаналізувати його, виділивши вдалі й невдалі місця, знайти їм пояснення, зробити собі застереження на майбутнє, чого не слід казати.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!