Мозк. У чи мозка?Шлунку чи шлунк. А?Пальцю чи пальц. Я?Наше тіло — єдина система, злагоджену роботу якої забезпечують органи тіла. Добре пам’ятати, що частини нашого тіла, зокрема зуб. А, пальц. Я, шлунк. А, суглоб. А, мають закінчення -А в родовому відмінку однини. Виняток — мозк. У. Власне, надважливість цього органу ще раз підкреслюється його винятковістю серед інших.
Правило, яке відображає чергування приголосних: ХШСКЧЦГЖЗВправа «Прогулянка від голови до ніг»Торкаємося вуха: ву. Хо-ву. Шко-у ву. Сі. Махаємо рукою: ру. Ка-ру. Чка-ру. Ці. Заземляємось: но. Га-ніЖці-но. Зі. Чергування може відбуватися і при доборі спільнокореневих слів: нога - підніжжя (ног-ніж), в якому щедро чергуються як голосні, так і приголосні звуки!
Плеч. Овий чи плеч. Евий суглоб? По-перше, у родовому відмінку буде суглоб. А, а не суглобу. По-друге, суглоб у нас все ж плеч. ОВий, бо основа цього слова (пле. Ч-) закінчується на шиплячий, ще й наголос падає на закінчення, тому сміливіше пишіть –Ов! Не забудьте взяти із собою кварц. ОВий годинник, бо він теж може допомогти пригадати це правило. Щоправда тут пишемо суфікс –Ов, бо основа слова (квар. Ц-) закінчується на твердий приголосний.
Душ. Ею чи душ. Ою?Як правильно відмінювати цей іменник в орудному відмінку: «душ. Ою» чи «душ. Ею»? Правильно, душ. Ею! Після шиплячих ж, ч, ш, дж та м’яких звуків пишемо закінчення –Ею. До речі, не забудьте добре поснідати перед тестом, наприклад каш. Ею! Так вашому мозк. У не доведеться зайвий раз відволікатися і думати про те, як правильно: каш. Ою чи каш. Ею?
М’яз, п’ята. Згадуємо, що після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї ставимо апостроф. Сподіваємося, що у святковий день іспиту ви також пам’ятатимете, що при збігові приголосних у коренях слів після б, п, в, м, ф апостроф не ставимо (тому й святковий, різдвяний, тьмяний, мавпячий та ін.). Тож із каш. Ею варто випити морквяного соку без апострофа. Не полінуйтеся виконати фонетичний розбір таких слів, як п’ята [п й а т а́] та м’яз [м й а́ з] , і ви побачите, що кількість букв і звуків у них не збігається, бо після апострофа букви я, ю, є позначають два звуки.
Скільки пальців на руках — стільки частин української мови. На руках у людини 10 пальців. Саме стільки є частин української мови.Іменник. Прикметник. Займенник. Числівник. Дієслово. Прислівник. Прийменник. Сполучник. Частка. Вигук. Традиційно в тесті ЗНО є завдання — на встановлення відповідності між словами та частинами мови, до яких вони належать.
Волосся. На ЗНО слово «волосся» стане в пригоді, якщо запам’ятати, що воно завжди вживається в однині. Якщо ж побачите завдання, де необхідно порахувати, чи збігається кількість букв і звуків у слові, пам’ятайте, що подвоєння в словах дають один звук: волосся — [в о л о́ с': а] 7 букв і 6 звуків. Пригадаймо, що буква «я» в транскрипції цього слова позначатиме один звук, а не два, як у слові «м’яз», адже стоїть після приголосного.
Нога та підніжжя. Зазвичай, завдання про спільнокореневі слова повторюється з року в рік і починається фразою «Вкажіть слово, яке є спільнокореневим до…» або «Вкажіть рядок, в якому всі слова спільнокореневі, КРІМ…»Укладачі тестів полюбляють наводити приклади з омонімічними коренями на зразок літо — літній — літечко — літати. У всіх цих словах корінь «літ», а зайвим є слово «літати», бо воно не є спільнокореневим, адже має інше значення, незважаючи на омонімічний корінь. А ось слова «нога» та «підніжжя» є спільнокореневими, хоч у них і відбулося чергування.
2, 3, 4 чобот. И чи чобот. А?Це одне з найпідступніших завдань на ЗНО. Можна, до речі, до каші й морквяного соку додати два апельсин. А чи апельсин. И, три банан. И чи банан. А?Правильно говорити банан. И, апельсин. И, тому що числівники 2, 3, 4 узгоджуються з іменниками в називному відмінку множини. А як сказати правильно: два учител. Я чи два учителІ? Тепер ви знаєте, що все ж учителІ. Наш Зиновій взутий у два чобот. И. Пригадаймо ще й фразеологізм «Два чоботи — пара», що характеризує подібних одне до одного людей, особливо стосовно недоліків. Числівники 5 і більше вимагають іншого узгодження: родового відмінка множини, тому писатимемо п’ять пальцІВ.
Дж. Инси, ч. Ипси чи джІнси й чІпси?У словах іншомовного походження після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (де-ти-з’їси-цю-чашу-жиру) перед приголосними, крім /й/ пишемо букву «и». Наш Зиновій Наумович, до речі, полюбляє їсти чипси і носити джинси з африкатом [{дж}и́нсие], який позначає у фонетичній транскрипції один звук.
Ремінчик. Коли чуєш слова «ремінчик», «промінчик», «камінчик», хочеться написати м’який знак після «н». Насправді варто пригадати, що після букви «н» перед шиплячими ж, ч, ш, дж м’який знак не пишемо. Інакше наш український (у цьому слові так само немає м’якого знака після «н» перед суфіксом -ськ) хлопець Зиновій Наумович дістане ремінчик. Жарт! У цього правила є винятки, які варто пам’ятати: Маньчжурія, женьшень, няньчити, бриньчати.