Матеріали для діалектологічної практики " Діалектологічні говірки"

[Ну йак приход'ат' свати' /перев'йа'зуйут' і моулоуди'к приеходе /два свати приеход'ат' /пеиреив'йазуйут' рушниеками моулоуди'к/ жеин'іх хусткоуйу пеиреив'йазуйе моулоуду на сватанні /ну с'ідайут' за ст'іл пеиреигово'ри веидут'/ коули майе бути веис'і'л′а чие  буде веис'і'л′а /во'бшчем балака'йут′ м′іж соубойу сва'ти вс′о було і хлоупец′ д′івчин′і м′іх в′ідмовити неи хоче таі неи прийіде /в рахнах було таке /було було /ну один хлоупеи'ц′ тут у нас ў рахна'х/ мав ўже жеини'тис′а і до ти'шден′ до веис'іл′а/ бу'ло веис'іл′а назначеине вс′о і в′ін йійі лиешив /і неи схоут′ів ну це ж васил′/ цеі і в′ін неи  схоут′ів йійі і так не в′ідбулос′:а веис'і'л′а і н'ічого не в'ідбулос':а /свата'н:а було а веис'і'л′а неи було// д′івча'чийі веч′ір/ йакі тоуд′і вечоура були сходилис:а /на вулиц:у ці шо тод′і клуб був клубу неи було тоуд′і  /сп′іва'ли танц:ува'ли бос′і /бо неи було шо ўзутис:а н′:е ну да аш пил′ ішла/ йак танц′:ували гармо'шкойу грайут′ а/ ми танц:уйемо аш пил′ іде ]

2.Як і коли здійснюють запрошення на весілля ?Хто це робить?Як це відбувається? Хто це робить?Як це відбувається?З якими словами запрошують?Описати детально обряд.

[ну йак це хто робиў /ну жеин′і'х і н′іве'ста  пеикли калач′і/ зс качалами хоуди'ли /запрос:ували на веис'і'л′а /і жеин′іх просиў тоже зс калачом н′іве'сту/ а н′іве'ста  просила жеин′і'ха зс калачоу'м неи теипер йак зс откри'тками /а зс калачоум хл′і'бом  //хл′ібом просили мама йі тато на хл′іб на с′:іл′ на веис′ілл:а і йа прошу /і н′івеста   так каже/ а йак ўже н′іве'ста  іде до жеин′іха просили ма'ма йі тато і йа прос′:у на веис'і'л′а а ма'му за ма'му та'та за та'ту /а там ўже жеин′іха за чолов′і'ка]

3.Детально описати традиційний одяг нареченої та нареченого,подати назви усії деталей одягу,взуття ,головних уборів і прикрас.

[ну пла'т′:а сва'д′ібне/ в т′і вр:емена' йакі т′і пла'т′:а були/ ўзут:а' тоуже йаке ма'ли таке і вд′івали/ ну хло'пеиц′ жеин′іх шчоб був ў коуст:ум′і /шчоб був жеин′іх  ў коуст:ум′і /букетиеки ч′іпл:али /н′івеста  ч′іпл:ала вел′:а'н/ коулис′  вел′:ани були /теипер хвати кажут′ /а коулис′ вел′:ан і в′іно'чок на гоулоув′і /герлента називалас′:а лйенту ч′іпл′:али/ ну да лйенту  ч′іпл′:али /до тут букет був на гоулоув′і /і до бу'кета лйе'нту ч′іпл′:а'ли/ бо теи'пер н′іхто' ш не ч′іпл:айе і в′іно'чок і хвата /а ўзут:а тоже хто йаке маў //хто ў ботах /хто ў ту'хвл:ах/ хто йаке маў ў чобо'тах/ ну а шож тод′і таке було]

4.Які страви готувались на весілля?Як пекли коровай ?Хто випікав коровай і які якості повину бути їм притаманні :їх вік ,здоров’я ,сімейний стан ,щастя в подружньому житті ,наявність дітей тощо?Описати детально ,як відбувається обряд випікання короваю)?

[ йакі страви тод′і були/ хоулоуде'ц′ /ог′і'рки годз′:а/ і хоулоудец′ ў деиреивйа'них ноучо'вках роубили/ деиреивйан′і ноучовки коулис′ були /таі хл′іб пеикли туди хоулоудец′ залили тоуд′і /р′і'зали і клали/ в′ін′ігре'т /пеичен′:а' /ну то то ше лучше було цеі але треба було його оце так′і страви були /а б′іл′ше страв тод′і не гоутовили /капусту туши'ли// розслу'чена ж′і'нка пеикти коуроува'і неи могла т′іл′ки шчо в пар′і і жиевут′ у пар′і жиевут′ от йа з т'от'ойу /вал:ойу і гал:ойу л′іпили коуроува'і ну ў па'р′і ў па'р′і ну а йак же ш сходилис′:а /хто ў чеитвер а хто ў пйатниц:у /но ў чеитвер пеикли коровайі/ бо ў суботу дуже зайін:ат′і сходилис′:а л:уди/ сп′іва'ли /роуби'ли вс′о гоулоуби/ вс′о роубили ши'шки на коуроуваі/ а потом ўже ўс′і йак ўже виробиели /вимиели руки в йедній мисц′і і виенесли на дв′ір/ і сп′івали п′існ:у таку:

на т′і'к во'ду но'сили но'сили

Шей го'спода просили просили

Роди нам пшеини'чен′ку

а дал′і так було /вилиели воду п′ід де'реиво липу шчоб дереиво харашо росло/ а тод′і  ўже бат′ки і там н′ів′еста  і жеин′іх і запрошуйут′ до столу/ до столу ну тод′і тоже шо там таке дуже вариели/ теипер ўже /а тод′і в′ін′ігрет/ хоулоудец′ таке робили жаркойе /хто маў мн′:а'со тоǐ робиў жарко'йе /хто не маў тоǐ неи  робиў /капу'сту тушили]

5.Як відбувається весільне гуляння та забави ?Чи відомі в місцевій фольклорній традиції весільні пісні грубого змісту чи еротичного характеру?

[ну йак гул′:али /му'зика грала танц′:ува'ли ўс:і /а ну да йак же ш йак хоудив жеин′іх викупл′:аў н′ів′е'сту і зс хл′і'бом с′іл′:у ўстр′ічали /його ў ворот′:ах неи доупускали поки в′ін неи поукладе гроуш′і /йак а тод′і ўже поклаў гроуш′і /бат′ки ўже завод′:ат′ до ха'ти /в′ін садовит′ на коужух садовили н′ів′е'сту/ і тоуд′і засп′івали п′існ:у саму пеиршу :

оі даі мен′і мойа мати ма'сла

бо я тобі коуровиц′:у пасла

шоб ко'су ру'су масти'ти

шчоб в′і'ночок прие'мастити

оце таку перву п′існ′:у сп′івали]

6.Які подарунки гості приносять молодим ,як і коли їх дарують ,які привітання і побажання при цьому висловлюють?

[ну шо тоуд′і висловлува'ли /бажа'ли шча'с′т′:а /здоро'вл′:а /бла'гополуч′:а ў сі'мйі/ а хто шо мав шо мав /хто гро'ш′і оі шо тоді давали/ простиен′і набори ну таке шо тод′і хто шо маў/ але х′іба то грош′і були в′іта'ли ўс′:і а/ йак же ш сам′і переид бат′ка'ми а тод′і ўже  старша дру'шка і ста'ршиǐ буйа'рин тоже поуздовл′:али і дарува'ли тод′і ўс′:і ]

 

7.Що означало ,якщо під час весілля йшов дощ?Записати інші прикмети на весіллі.

[ну хто йакі приекме'ти т′і кажут′ шчо будут′ бага'т′і /а т′і кажут′ шчо не дуже буду'т′ жити /йак іде до'шч але н′іхто не знайе йак воно //т′і кажут′ так а т′і ка'жут′ шчо не так т′і ка'жут′ шчо йак коуроваі неи  ўдасц′:а /то погано будут′ жи'ти н/у це пра'ктика йе /йакшо коуроуваі не ўдасц′:а так само йі до'шч]

8.Як виявлявся в минулому обряд першої шлюбної ночі?

[ну йак моулоуд′і отд′ел′но /моулоудих ложили отд′ел′но /але ш де ш отд′ел′но тод′і ш не дуже в отд′ел′ну комнату положили/ і якшо на простин′і йе чеи рвоне значиет′ д′івчина була]

9.Якими обрядовими діями та співами супроводжується весільна процесія ?Чи відомий звичай переймати молодих?

[ну сп′іва'ли тоу'д′і вс′аких п′ісен′/ жеин′іх зс н′іве'стойу до поурога дойішли і сп′іва'йут′ п′існ′:у:

         здоров′і шоб ви були

        шоб ви нас неи забули

           за неин′:ку за тата

      шоб була родина багата

10.Обряд підготовки нареченої до шлюбу.Хто це робив,як це відбувалося?

[неи було такойі п′ідгоутоўки неи було шо там сватан′:а посваталиес′ таі вс′о]

11.Що таке гильце ? З чого його робили?Як його використовували на весіллі?Що з ним робили після весілля?

[це робиели зс й'олк'и чи з со'сни /і укв'і'тчували його на веирх клали і жието і калиена ну укв'ітчува'ли а тод'і ішов жеин'іх з цем до моулоудойі /а і оставл':аў там тод'і ўже ве'чеир′і давали коуроува'ǐ і кв'і'тку і зс коу роу ваǐа і гиел'ц:а давалие моулоудим// і розр′ізалие свати /і по куску давали ўс'ім/ хто буў на веис'іл':і коуроува'ǐ давалие /а на ц':у тар'і'лку клалие грош'і]

12.Які учасники беруть участь у весільному обряді?

[свати /буйа'риен /дру'шка в осноувному свати/ і вс'о сп'іваǐут' давали на ст'іл /подавали гор'іл'ку  за стоулами свати/ а друшка с буйариеном /друшка за н′іве'стойу/ а буйариен за жеин′іхо'м]

13.Хто такий дружба ?Скільки учасників весілля має таку назву?У яких родинних чи ін.стосунках вони перебувають з нареченим або нареченою?Їх функції в обряді.)

[ну були так′і родие'ч′і шо брали за дружбу чи за буйа'риена або друз′і йакі дружиели]

14.Хто така дружка? Скільки учасників весілля має таку назву?У яких родинних чи ін.стосунках вони перебувають з нареченим або нареченою?Їх функції в обряді.)

[ну вона повиен′а за н′івестойу поумоугти ўд′іти ўд′івала ну ходили на веис′іл:а

Приеглаша'ли/ а потом ўже букетики ч′іпл′:ала /вона купл′:ала ўс′ім хто на веис′іл:і ц′:ому був /і жеин′іх ч′іпл′аў н′івест′і буке'тик /а н′івеста жеин′іхов′і ч′іпл′:ала]

15.Хто така світилка?

[це св′іти'лка в′ід жеин′іха/ старша св′іти'лка то вона йійі була така хвункц′ійа /шо вечеир′і йак с′ідайут′ веичеир′:ати ўже йак моулоуду поукри'ли /то ўже йак с′ідайут′ то вона повин′:а засв′ітити св′ічку оце така йійі хву'нкц′ійа була]

16.Хто такий боярин/староста?Скільки учасників весілля має таку назву ?У яких родинних чи ін.стосунках вони перебувають нареченим або нареченою?Що вони роблять на весіллі?

[буйа'риен /а шо в′ін робив танц′:уваў коу роу ваǐ розсдавав за жеин′іхом диевиўс′:а /так само свати вони за столом диеви'лис′ гор′ілку п/одавали хл′іб диевилис′ за столом/ танц′ува'ли /сп′іва'ли ну таке а йак коу роу ваǐ ўже розсдали

то тар′ілки били]

17.Хто такий сват (сваха)? Скільки учасників весілля має таку назву ?У яких родинних чи ін.стосунках вони перебувають нареченим або нареченою?Що вони роблять на весіллі?

[сваха старша сваха в′ід жеин′іха /ста'рша сва'ха в′ід н′ів′ести ну вони тоже старша то вона тоже диевилас′ за столом і орган′ізовувала /там старша сваха так само йак ]

18.Де сидять молоді за весільним столом.Особливості місця,на яке саджають молодих за весільним столом.

[По самому цеинтр′і стола]

19.Які дії або предмети на весіллі вказували на цнотливість нареченої чи її втрату до весілля?Чи існував звичай показувати шлюбну сорочку нареченої?

[н′іхто неи караў а там же ш свати це в′ід й′ого кричат′ сп′івайут′ шчоб показа'ти/ а так н′іхто там неи караў неи дуже поука'зували може дес′ цеі а ў нас н′е було такого]

20.Як відбувається обряд роздягання молодої?Хто знімає вінок та велін ,пов′язує на голову хустку тощо?

[ста'рша сваха покриевайут′ в′ід н′ого і в′ід нейі а покрие вайе гоулоуву або сва'ха в′ід нейі або мама в′ід н′ого //йак ўже вони хт′ат′ йак вони договорилис′:а/ це таке ну част′іше мами над′івайут′ п/окрили н′ів′еста тод′і виеходит′ прието'птувати /дайе старш′ійі друшц′і вел′ан і в′інок /і ідут′ ўс′і на дв′ір танц′:уйут′ приетоптуйут′ /н′ів′еста ўсередиен′і беируц′:а ўс′і в круг /кидайе хустинку шоб хтос′ за'муж виішоў /хто ўперед за'муж вийіде /а старша друшка так і танц′уйе з вел′:аном і в′іночок /а потом вс′ім дру'шкам і св′іти'лкам дайут′ л′енти /старша друшка над′івайе в′іно'к /а н′ів′ еста л′е'нти дару'йе]

21.Скільки днів святкували весілля?Які традиції були в останній день весілля(як його називали)?

[ганч′і'рки прали ўже ў остан′іǐ деин′ /кухарку купали тачкойу/ до р′ічки воузили /а св′:аткували чти'ри дн′і /ран′ше веис′іл′:а /чтири дн′і в чеитвер начали коуроуваǐ пеикти і ў чеитвер к′інчали// ну це теипер не тей/ а маму твойу замуж то /шо тоже ше прийіжа'ли за мнойу /то то ше в сереиду /йа не хт′іла іти/ вже йі н′ічо/ а вони кажут′ тачкойу прийідут′ оце таке було ран′іше /вс′і вд′івалис′:а //до жен′іха до н′ів′е'сти/ ідуть сп′іва'йут′ /ўже в к′інц′і вечеир′і жеин′іх ўзувайе т′ошчу в чоботи і танцуйут′]

22.Записати пісні ,які виконували учасники обряду протягом усього весілля ,віднесені до конкретної частини обряду.

русуйу косу чеисали

 оі коси коси ви мої

 доўго служили ви меин′і                 3 рази   

теипер служит′ неи  будеите

 п′ід б′ілиі вел′ін п′ідеите  

ти до б′іл′ш неи п′ідеиш дружок       3 рази   п′ід б′ілиі вел′ін шчеі хустку     б′іл′ш неи п′ідеиш ти за друшку       3 рази   

    гор′іла сосна палала п′ід нейу д′івка стойала                      3 рази     

 шче ми сп′івали се ж бо йа не була

се ж бо йа не йіхала

се ж бо йа не йішла

се ж бо йа не д′:акувала

д′акуйу тоб′і нене

шчо старалас′:а дл′:а меине

б′іл′ше неи будеиш неи будеиш     2 рази

се ж бо йа не йіхала

се ж бо йа не йішла

 се ж бо йа не д′:акувала

д′а'куйу тоб′і татов′і йа

д′а'куйу тоб′і тато

шо поста'вив меині хату

б′і'л′ш не будеиш неи будеиш        2 рази

 се ж бо йа не йіхала

 се ж бо йа не йішла

се ж бо йа не д′:акувала

д′акуйу тоб′і брате

шо пускав хлопц′ів до хати

б′іл′ш неи будеиш неи будеиш        2 рази

 се ж бо йа не йіхала

 се ж бо йа не йішла

се ж бо йа не д′:акувала вишн′і 

д′акуйу тоб′і вишне

 шчо стойали хлопц′:і лишн′і         2 рази

 се ж бо йа не йіхала

 се ж бо йа не йішла

се ж бо йа не д′:акувала пород′акуйу вам пороги      

шчо оббивали хлопц′і ноги

б′іл′ш неи будут′ неи будут′           2 рази      

 Записано в с.Рахни Гайсинського р-ну

    Вінницької обл.від Гончар Олени Іванівни,   1946 року .н.,освіта -7 кл.  Головченко К.С

 

 

 

 

 

 

 

 

 ТЕРМІНОЛОГІЯ ОБРЯДІВ І ВІРУВАНЬ,ПОВ’ЯЗАНИХ З ХЛІБОМ

                                                     Повсякденний хліб

1.Як називався і як виглядав хліб,який пекли в будні для щоденного вживання?

[кру'глоуйі хво'рми пеикли' х'л′іб /так й′ого і робили х'л′іб у пеи'ч′і /мололи зеирно' на жо'рнах /і пеикли х'л′іб ]

2.Якої він був форми?

[круглоуйі хворми пеикли х'л′іб]

3.Як називався хліб у якого кірка відстає?Що при цьому кажуть?Як над господинею жартують ,що такий хліб спекла?

[х'л′іб пеикли зсвечора /розсчиен′:али а ў д′і'шц′і /розсчиен′:али /в′ін сходиев ц′ілу н′іч/ рано вставали м′ісили /й′ого виробл′:али у хво'рми /а тоуд′і сажа'ли й′ого ў

п ′і'чку/ кла'ли й′ого на лоупа'ту /на таку шоб ў п′іч й′ого поставити]

4.Як називався перший відрізаний шматок цілого хліба?

[ц′ілушка]

5.Що робили з черствим хлібом?

[чеирствим й′ого тоуд′і неи було чеирствого бо тоуд′і ми були жа'дн′і хл′іба ми й′ого вс′о зйіда'ли було ў нас тоуд′і суха'р′ів н′ічого]

6.Якщо хліб пригорить, що говорили?Що з нього потім робили?

[н′іколи в′ін неи приегорав ]

7.Як треба було ділити хліб-різати або ламати ?Хто ріже хліб у сім′ї?

[хто хот′ів йiсти тойі з′йів]

8.Як ріжуть хліб?

[ламайут′]

9.Які існували ворожіння з хлібом?

[боже доупоумоужи' зсроубити га'рниǐ х′л′іб коулис′ йа тоуже пеикла х'л′іб так само йак ўже приейішли ў хату жиети то ўже бо йак йа приейішла до свеикру'хи йа зам′іс′увала пеикла ў свеикрухи т′іл′ки шчо тоуд′і п′еикли а ўже йак с′уди приейішли то хоудила на роуботу на бур′:аки розсчиен′:али т′іки шо неи на дрожд′ах а на т′іст′і і ўставала ўдосв′іта в пйат′ часов чи чтири пока на роубоуту йіти на бур′:аки йа ўже напеичу хл′іб і хл′ібеин′:а одне у сумку і баночку смеита'ни і приейіжайем на бур′:аки і йа угошчайу свойіх друз′ів і д′:а'кували вони меин′і за х'л′іб і шче казали коули ти це ўсе роубиш а так от це вс′о а теипер ўже неи роубл′:у]

10.Чи знаєте ви легенду про те ,що перш колос починався від самої землі?

[да пеирше казали шчо колоус поучинаўс′а в′ід зеимл′і шчо гоуспод′ розсгн′і'ваўс′а і хоут′ів в′ідрізати колоус ўсен′кийі соуба'ки і коути приеплака'ли і гоуспод′ лиешиў цуі коулоусочок це ми йімо коути і соубаки хл′іб йакийі гоуспод′ залиешиў дл′а ниех]

Народне ставлення до хліба

11.Чи можна залишати недоїдений хліб?

[тоуд′і доц′:а в′ін неи залиешаўс′а з′ідали й′ого всен′кийі]

12.Чи можна було починати другий шматок хліба,не доївши першого?Що в таких випадках говорять?

[н′і]

13.Чи можна залишати на столі крихти ?Що з ними робили?

[кри'шки зсм′італи тейі киедали ку'рам чи порос′а'т′:і ў в′ідерце в′ідава'ли]

14.Що робити ,якщо хліб впав на підлогу?Чи можна його підняти?

[пеиреихреиститис′:а таі п′ідн′ати тойі х'л′іб]

15.Чи можна класти хліб на голий стіл?

[х'л′іб і теипер неи можшна на гоулиǐ ст′іл класти але ǐе л′:уди шо ўсе одно ста'вл′ат′]

16.Чи можна брати хліб у позику?Чи можна віддавати борг хлібом?

[ма'ма мойа пеикла хл′іб і носиели на базар проудава'ли зароубл′:али гро'ш′і йаку неибуд′ коп′ǐіку на шос′ друг′і поутре'би]

17.Чи можна сміятися над хлібом?

[йак цеи можшна х′іба можшна см′ійатис′:а над х'л′ібом коулис′ і теипер так само гр′іх веиликиǐ см′ійа'тис′:а над хл′ібом і неи  т′іл′ки надт  хл′ібом а йі над ус′ім над л′удиноǐу над диетиноǐу над гонукоǐу неи можшна см′ійа'тис′:а бо то веили'киǐ гр′іх]

18.Чи можна їсти хліб на ходу?

[ну якшо неи мала коли то йі мусиела б′ігхла на роуботу вз′ала кусо'чок х'л′іба ў ру'ку та йіла]

19.Чи дають хліб з собою в дорогу?

[йак був то дава'ли а йак неи було то н′і]

20.Які існують заборони при печенні хліба?

[а хто заборон′ав сам′і пеикли цеи теипер цеи теипер вс′о купл′ане а тоуд′і  вс′о сам′і роубили]

21.В який час доби печуть хліб?

[ўс′ігда пеикли рано доц′а хл′іб йаж тоубі кажу розсчиен′:али і м′ісили  х'л′іб]

22.Що потрібно зробити ,щоб хліб удався?

[йакиі хл′іб йе такийі]

23.Чи залишали тісто в діжці?

[н′і н′іколи]

24 Чи запікали в хліб якісь предмети?

[н′і]

25.Поки печеться хліб у печі ,чи можна сваритися ,лаятися ,мести хату?

[йак поуста'вила хл′іб у п′іч то шо хоч то і роби]

26.Під час похорону ,куди кладуть хліб?

[п′ідт час поу'хоуроуну хл′іб на ст′іл кладут′ і на труну кладут′ і йак ідут′ на кла'дб′ішче неисут′ труну то кладут′ зс рушниеком кри'шку]

27.Що роблять з хлібом при освяченні нового будинку?

[лоумайут′ хл′іб і розсдайут′ л′удам л′уди д′:акуйут′ за кусочок хл′іба]

28.Чи корисно їсти окраєць?

[да кажут′ шчо дуже кориесно йісти ц′іл′ушеи'чку хл′іба цеи дуже вкусноі дуже кориесно]

29.Чому недобре доїдати чужі огризки хліба?

[неи можшна було дойідати бо це неи до доубра]

30.Що значить сон ,коли печеш хліб?

[кажут′ шчо це неи до доубра до жал′:у пеичал′і]

                 Пироги та млинці

31.Як називають відкриті пироги на шарі прісного тіста з начинкою?

[неи знайу]

32.Чи печуть невеликі пиріжки з сиром ,кашею з загнутими краями?

[пеичут′ хто майе здоро'вл′:а то пеичут′ то пеичут′ вс′:ак′і пиеріжшки' от йа теипер неи пеичу бо здоро'вл′:а неи майе]

33.Як називаються пироги з горохового борошна?

[гоуроухоувиǐ пиер′іжо'к]

34.Чи пекли спеціальні хліби в свято?

[б′ілийі хл′іб пеикли алеи тоуд′і так було йак теипер воно йе неи знайу]

35.Які робили  млинці,з якого борошна?Як вони називалися?

[був хл′іб жи'тн′іǐ ізс жи'та і пеикли х'л′іб кукуруз′:а'ниǐ ізс кукуру'зи моулоли ізс кукурузи теипер так неи пеичут′ йа неи знайу а коулис′ пеикли ўс′акий хл′іб і йачм′і'н′:ийі так само мололи йачм′ін′ і сійали борошно і пеикли х'л′іб бо коулис′ вс′акі хл′іби йіли]

36.Які пекли види пирогів?

[ пеикли пиероги зс р′ізсними на'чиенками]

                              Обрядові хліби до календарних свят

37.Які хліби ,і на які свята печуть?

[хл′іб пеичут′ на каждиǐ ден′ а на св′:а'то пеичут′ па'ски на па'ску пеичут′ па'ски коуроува'ǐ в пеич′і  пеикли а теипер неи знайу чи пеичут′ чи неи пеичут′ сходиелис′:а л′:уди на коуроува'ǐ сп′івали веичер′али а на р′іздво роубили васи'л′]

38.З яким калачем діти носили вечерю?

[йак′і спеикли так′і ноусили бра'ли три кала'ч′і і неисли до бабус′ів свойіх до хресних так йак теипер так і тоуд′і ]

39.Які пиріжки печуть на Святий вечір?

[на св′атвеч′ір пеичут′ неи пиеріжшки а пеичут′ пампушки назиевайут′ розсчин′ан′:і на дрожах і кладуц′:а на чару і пеичуц′:а пиеріжшки]

40.Які страви з тіста готують на Масницю?

[нал′існики хто йак може так і готуйе хто майе зс чого то і  робе а хто неи майе то неи робит′]

41.Як називають коржі,що випікають у перший день Великого посту?

[ то треба було вес′ п′і'ст постити але хто йак може хто м′ігх по'стив а хто неи м′ігх постити то йів корж′і]

42.Чому великодню здобу називають бабами ,бабками ?Якого дня випікають паски?Скільки пасок печуть у кожній родині?

[хто мігх то і ск′іл′ки п′ік хто п′ік дв′і па'ски ну хто п′ік пйат′ хто п′ік дес′:ат′ а йак веилика сімйа то пеикли б′іл′ше йак мален′ка то пеикли менше йа теипер хот′ і сама але ўсеодно пеичу багато бо треба й′ого на кла'дб′ішче ǐіти таǐ розсдати]

43.Чи випікають у вашій місцевості манзарі?

[йа ц′:ого неи знайу]

44.Яка страва є традиційною на Маковія у вашій місцевості?

[на макове'йа пеичут′ ко'рж′і трут′ мак і тоуд′і ломл′ат′ корж туди в ту мак′ітру і тоуд′і ласуйут′ дуже воно вкусне]

45.Чи випікають спеціальні хліби на зажинки ,обжинки ,свято урожаю?

[пеичут′ коуроува'ǐі і пеичут′ йак робл′ат′ обжинки т′іки то дитино воно коулис′ було теипер й′ого так неи робл′ат′ неи знайу коулис′ ішли л′уди на жнива жали пшени'ц′і жали вс′о а тоуд′і роубили ўже плеили в′інок голов′і колгоспу  пеикли коуроува'ǐ а до н′ого з п′існ′ами і тоуд′і в′ін давав йім грош′і д′акував йім і вгошчав йіх а теипер йа неи знайу шо воно там робиец′:а вс′о по іншому]

46.Чи є у вашому селі звичай випікати на празник велику кількість пиріжків?

[ ну неима в нашому сеил′і такого]

47.Який вигляд має калита у вашому селі?

[заразс тойі калити' н′іхто неи робит′ може в школ′і неи знайу ]

48.Чи випікали калиту на свято Андрія у кожній хаті чи лише в молодіжному середовищі?

[коули'с′ то виеп′ікали  в кожн′іǐ й хат′і в коц′уб′і то казали йіду йіду калиту кусати ]

49.Як відбувалося кусання калити?

[казали йіду йіду калиту кусати а другиǐ  а йа буду по мо'рдǐ і плеисати а в′ін каже а йа кусн′у а тоǐ каже а йа креисну  а та миǐка із сажойу зроблена йак куснув тоǐі калити а вǐін йак мазну'в тойу по морд′і то ўсенкиǐ замурзаниǐ коулис′ так роби'ли а теипер неи знайу чи вони так робл′а'т′]

50.Чи кладуть у калиту начинку?

[калиту укв′ітчували цукерка'ми таǐ там таке було пеикли такиǐ корж назиевали й′ого і клали на ст′іл]

51.Якими візерунками прикрашають поверхню калити?

[хто йаками м′ігх т′і цуке'рки клали а ў тих н′ічого неи було так роубили ]

52.Чи пекли у вас балабушки на Андрія?

[ ну да йак до теǐі калити йа неи знайу колис′ пеикли пеикли ]

                                    Обрядові хліби до родинних свят

53.Чи печуть у вас хрести?

[н′і ]

54.Який хліб беруть на сватання?З якого борошна він повинен бути ?Що з ним роблять?

[ кожеин пови'нен роубити коулис′ на сватан′:а хл′іб пшеиничниǐ робили хл′іб а теипер й′ого б′іл′ше стара'йуц′:а зробити шчоб гарниǐ був чи купити]

55.Скажіть ,які калачі використовуються для запрошення на весілля?

[пеичут калач′і так′і доўг′і дуже добр′і дуже бага'то бо роди'ни дуже багато пеичут′ багато хл′іба і дивл′ац′:а шчоб були вони ўсі гарн′і і розск′і′шн′і ]

56.Чи залишають калач запрошеним ,чи лише кладуть на столі ,а потім забирають з собою?

[н′е приенос′ат′ калач прос′ат′ кладут′ на ст′іл а брати неи беирут′ зс соубойу залиешайут′ хаз′:аǐінов′і дому]

57.Чи носить молода при собі протягом всього весілля калач чи якийсь інший хлібобулочний виріб?

[йак іде дес′ на друге сеило то беире калач′і та і там просит′ а йак у свому сеил′і то ўсеровно беирут′ тод′і ў сумку а тод′і брали хустинку завйазували так носили калач′і отак носили]

58.Коли і як виготовляють весільні гуски?

[ну риехтува'ли ўсе тод′і і хоулоуде'ц′ і мн′:а'со і коутл′е'ти шо хто мав то риехтува'в]

59.Коли починають випікати коровай у молодого й молодої?Хто виробляє і пече коровай?

[ у моулоудо'йі пеикли і у йійі друз′ів а у моулоудо'го друз′і пеикли]

60.Скільки короваїв випікають у молодої й в молодого?

[пеикли коуроуваǐ пеикли ше калач один коуроува'ǐі пеикли]

61.Чи печуть коровай хрещені батьки?

[пеикли коуроуваǐ неи було тод′і кан′ешно хреишчен′і бат′ки пеикли коуроуваǐі приеносили сам′і бат′ки пеикли дл′а свого сина чи дл′а своǐі дон′ки доц′і коуроуваǐ давали м′ісила хресна мама і там ше хто коуроуваǐ а ўс′і стойали коло столу і ўс′і робили шчоб укв′ітчати цеі коуроуваǐі мали шче роубили гоулуба з гоулубко'йу шчоб моулоуд′і жили н′іколи не сварилис′]

62.З якого тіста прикрашають коровай?Що символізують ці прикраси?

[зс ц′ого самого т′іста з йакого зам′ісили коуроуваǐ зс ц′ого  т′іста приекраша'ли коуроуваǐ роубили гоулуба з гоулубкойу шчоб моулоуд′і жили н′іколи не сварилис′ те робило цв′іточки а те робило листочки шчоб неи пропало]

63.Чим відрізняється коровай молодого від короваю молодої?

[кон′ешно в′ідр′ізн′авс′:а бо т′і так зробили а т′і так зробили т′і зробили гарно а ті шче крашче]

64.Які обрядові дії виконують з короваєм під час весілля?

[р′ізали коуроуваǐ і ўс′ім розсдавали ]

65.Короваєм молодої пригощають свою родину чи родину сватів?

[моулоудойі свойіх приегошчайут′моулоудиǐ ў сеибе свойіх угошчайут′ а сам′іǐ сп′ідт в′ідавали музикантам]

66.Чи роблять у вашій місцевості прикраси до весільного короваю у вигляді гілочок ,обплетених тістом,що втикають у коровай сторч?

[вс′о робл′ат′ сам′і ті шчо робл′ат′ коуроуваǐ неи пеичут′ у тому сеил′і н′ічого ]

67.Які хліби печуть на похорон під час поминальних днів?

[пеичут′ хл′іб і хочут′ шчоб в′ін був сами ǐ наǐкрашчиǐ ]

    Записано в с.Рахни Гайсинського р-ну     Вінницької обл.від Присяжнюк Людмили Олексіївни, 1936 року .н.,освіта -4 кл.  Головченко К.С

                                   

 

 

 

 

 

                                                        

 

          

         

 Великодні свята

1.Як святкують великодні свята у вашому селі?Як виготовляють паски у вашому селі ?

[ну веилико'дне св′:а то /наǐб′іл′ше св′:ато у нас в украйі'ні/ ми й′ого дуже шану'йемо/ і ц′іну'йемо/ тоу'му переи'д веиликодни'ми св′:а'тами/ ми пости'мо остан′іǐ /передоста'н′:іǐ паски ро'биемо краша'нки/ і розмал′овуйе'мо йіх а паски' /йа робл′у по стари'ному реицепту /беи'ру дв'іна'тц′ат′ жовтк′ів /зсбивайу ізс стака'ном цу'кру /са'хару /а тоуд′і добавл′а'йу ше два стака'ни са'хару /і ро'бл′у окремо опару /п′ів л′ітру моулоука' //стака'н муки стака'н ставл′у на зо дві зо три годи'ни /шчоб забродило/ тод′і вилива'йут′у опару /розсвод′у др′іж′і /кидайу п′ів к′ілограми маргари'ну /п′ів л′ітру смеита'ни// а теипер уже із′ум добаўл′айут′/ ван′іл′ а/ ран′іше ц′ого неи  було/ і зам′іс′уйу й′ого ўсе це т′істо /і п′ідтходит′ /пот′ім беиру хворми/ і у трет′у частину киедайу хворму /шчоб т′істо п′ід′іǐішло /коули воно п′ід′іǐде /зсмашчуйу й′ого зсверху жоувтко'м /і пеиреихрест′уйу/ ў п′іч і ставл′у /виеходе йакшо сеиредн′е пасоучок дес′ двіна'тц′:ат′ па'соучок /ран′іше ў кожн′іǐ родин′і веилеикдеин′/ пеичуц′:а па'ск/и якшчо веили'ка родина веисит′ по пасочк′і /і шеǐ шоб коумус′ дати зо дві па'сочки зо три то багато пеикли /багато па'сок/ а коули була голодо'вка то мойа ма'ма розска'зувала /шчо вони зс свойейу ма'мойу пеикли' із жи'тн′оǐі муки'/  і кроухма'лу добавл′а'ли /і чучут′ ц'укру отак′і робили па'сочки /бо неи було зс чого пеикти /і були жадн′і кри'хт′і хліба отак′і були па'ски]

 

2.Які страви робили на Великдень?

[ на веилеи'кдеин′ зап′іка'ли коўба'су дома'шн′у мн′а'со зап′іка'йемо руле'т робиемо котле'ти гоулубпц′і' хоулоудец′ отак ми св′аткуйемо на веилеи'кдеин′ іде'мо в це'ркву а там у церкв′і ўсе воно осв′ачуйец′:а сир зап′ікайемо приехо'димо з це'ркви і почиенайемо пробувати тому шо ц′ілиǐ п′іст

                                                 

 

 

 

Різдвяні свята

1.Які страви готують у вашому селі на різдвяні свята [ в се'ил′і р′іздв′а'н′і св′а'та почиена'йут′ пе'реид св′а'тами/ св′а'твеч′ір/ на св′а'твеч′ір гоутуйут′ п′існ′і страви/ ну варат′ холод′ат′ рибу /холод′ану холодили/ пампушки' пеи'чут′ /ва'рат′ кут′у' по'т′ім пеичут′  пиеріжшки'  /в′ідва'руйут′ го'рох /ка'пусн′ак /повин′:о було бути варе'ник′ів/ узва'ру повино бути /двіна'тц′ат′ стра'в /ну пот′ім начиенайец′а на другиǐ деин′/ у нас почиенайец′а р′іздво'/ на р′іздво готовиемо ми стра'ви ўже неи п′існ′і /хоулоуде'ц′  /гоулубпц′і /котл′е'ти/ пеичу'ц′а пиеріжшки'  /робиец′а колоту'ха /або ішче нал′і'сники /пеичут′ на р′іздво обовйазково калач /калач′і ідут′ до хреишчених зс калачами/ неисут′ веичер′:у до бат′ків /до д′ідус′і'в /і бабус′і'в /калач′і/ цукерки /і пот′ім с′іда'йут′ вони коули приенос′ат′ веиче'р′:у /а т′і в′ідайут′ йім ўзам′ін /так само  /і с′ідайут′ вони ўже за ст′і'л/ робл′ат′ домашн′у коувбасу' /хто л′убит′ кровйа'нку /са'л′т′ісон /так св′аткуйут′ у нас р′іздв′а'н′і св′ата]

2.Чи існують у вашому селі обряди пов′язані з різдвяними святами?Чи знаєте ви хто така Меланка?

[бува'йе в основному /ну б′іл′ш′іст′ вд′івайуц′а чоулоув′ік на меила'нки/  ўд′іва'йе хустину / а то і ж′інки' ўд′івайуц′а хустие'нки/ воуни дуже ч′іпл′айут хво'рму /виевертайут′ коужуха /і ідут′ на меиланки шчеидрувати поуп′ід хати/ і сп′івайут /оǐ меи'ланка приеǐшла /моужшна  шчеидрува'ти /чи неи моужшна шчеидрува'ти /коули приеходили обовйазскоуво воуни про'с′ат′ /на стоул′і стоуйав х'л′іб/ шчоб зеирно  водилос′а /шчоб худоба водилас′а/ л′уди д′акуйут′ /хто приеносит′ цукерки/ пр′ан′іки/ печиво /а то дайут′ вони д′іт′ам гро'ш′і /і д′іт′ам /за те шчо йіхн′у осел′у приев′іта'ли ]

3. Чи водять у вашому селі козу на різдвяні свята?

[да беирут′ / виевертайут′ коужуха'// роубл′ат′ з′і'рку  і сп′іва'йут′ п′існ′у /ну йак ми ше були ў моулоудост′і/ тоуд′і част′іше хоудили /а зара  ўже б′іл′ш ўже д′іти/ трохи забеизспечеин′іш′і /о а стар′і' ми  ўже неи можеимо /а д′іти ўже порозǐіжалиес′а /таǐ так′і д′іла доц′а]

4.Які у вашому селі існують прикмети на різдвяні свята?

[ ну йак′і ў нас тради'ц′ǐі /ход′ат′ /шчеидру'йут′ /поус′іва'йт′ церкву ход′ат′ отак′і у нас тради'ц′ǐі ]

5.Які існують заборони під час різдвяних свят?

[п′ід час р′іздв′а'них св′ат потр′і'бно хоудити цего/ з р′іздво'м в′ітати/ казати буд′те здоу'ров′і /а неи можшна ходити цего лайа'тис′а /неи мо'жшна хоудити /один одного в′іта'ти з р′іздво'м а хоудити один до одного в гост′і/ бажа'ти здоро'вл′а ўрожа'йу/ доуста'тку в коужн′іǐ роуди'н′і /о отак на р′іздв′а'н′і св′ата 'хоуди'ли]

6.Які пісні у вашому селі співають на різдвяні свята?

 шчеидри'к шчеидри'к шчеи'др′івочка

   прие'лет′іла ласт′і'вочка

   ста'ла воуна шчеи'бетати

   гоуспода'р′у ви'клиекати

   ви'ǐди ви'ǐди гоуспода'р′у

   по'дивис′:а на коу'шару

  чи ўс′і в′і'вц′і породиелис′

  чи йа'гн′атка породие'лис′

  добрие'веич′ір

   Записано в с.Рахни Гайсинського р-ну Вінницької обл. від Значківської Галини Іванівни 1945 року .н.,освіта -7 кл. Головченко К.С

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Словник діалектів в алфавітному порядку:

балакати-говорити;

боярин-дружба;

боти-теплі зимові чобітки;

благополуччя-достаток;

боярин-друг нареченого,найкращий товариш;

вбирати-одягати;

вдоволь-досхочу;

ви́діти-бачити;

вначалі-спочатку;

вообще-взагалі;

время-час;

всігда-завжди;

вспіти-встигнути;

вдівали-одягали;

велян-головне вбрання нареченої ,фата;

всьо-все;

герлєнта-стрічка;

гармошка-те саме ,що гармонька;

діла-справи;

жаркойе- страва з картоплі з м’ясом та овочами;

женіх-наречений;

здоровля-здоров’я;

зараз-негайно,в той самий момент;

йедин-один;

кришки-крихти;

коцюба-знаряддя;

кресну-добувати;

ліпили-робили;

морда-в значенні обличчя;

нівєста-наречена;

плаття-сукня;

пирішок-пиріжок;

плесати-виготовляти що-небудь плетінням;

стакан-склянка;

сходилися-зійтися;

типер-нині;

угощаю-пригощати;

украшали-прикрашали;

харашо-добре;

хворми-форми;

чтири-чотири;

шо ж –що ж;

 

 

Висновок:

Село Рахни Гайсинського району Вінницької області за просторовим членуванням одиниць української мови належить до південно-західного наріччя, подільського діалекту

      Фонетичні ознаки:

повне або часткове нерозрізнення голосних [е] [и]: сеилі, сие'лом;

ненаголошене [о] зближується [у]: соу'б’і;

Твердість у південноподільських говірках кінцевого ц хлóпеиц, м’íс’ац’; твердість [р] перед голосними: бура'к’іў, ра'дочком;

вживається вставне [н] після [м] на місці [j]: мн’асо;

звукосполука [ст] переходить у [с'ц']: дас’ц’, ш’іс’ц’;

дзвінкі приголосні в кінці слів зберігають свою дзвінкість: д’ід;

приголосний [т] у формах 3-ої особи дієслів теперішнього часу і у формі 2-ої особи множини наказового способу звичайно твердий: жи'вут, йі'д’ат, виши'вайут;

фонетично видозмінені числівник jіден: йід'на,йедин;

Наявність протетичних в та г перед голосними:г'орати;

Стягнення подвоєнних приголосних:житт':а.

 

Морфологічні ознаки:

   1.іменники середнього роду на -а, як ІІ, так і ІV відмін в орудному  відмінку мають закінчення ом:сім'ом                                   

 2.немає чергування приголосних: ход’у ,нос’у;

 3.трапляються складні форми минулого часу: ходилис’мо;

4.закінчення -и у формі родового відмінка однини іменників ІІІ   відміни н'ів'ести.

  5.Твердість приголосного т у дієсловах 3-ї особи однини і множини  теперішнього часу і 2-ї особи множини наказового способу  рóбит, нóсит, рóбл’ат, нóс’ат,л’іпл’ат’,м’іс’ат’.

Синтаксичні ознаки:

 Поширення словосполучень типу п’ісл’а (пóсл’а), об’íду , п’ісл’а (пóсл’а), веичер’і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                    

                                

1