Презентація "Тліючий розряд"

Тліючий розряд. Пiдготувала учениця 9 класу Бабичівської гімназії Воронцова Ольга

Тліючий розряд - один з видів стаціонарного самостійного електричного розряду в газах. Для одержання тліючого розряду зручно використати скляну трубку довжини десь півметра, що містить два металевих електроди. Подивимось, що буде відбуватися в трубці. Приєднаємо електроди до джерела постійного струму з напругою в кілька тисяч вольтів і будемо відкачувати повітря із трубки. При атмосферному тиску газ усередині трубки залишається темним, тому що дана напруга недостатня для того, щоб пробити довгий газовий проміжок. Цей вид розряду зручно спостерігати, якщо відстань між електродами трубки близько 0,5 м, а різниця потенціалів - біля тисячі вольтів. Виявляється, що при нормальному атмосферному тиску в трубці розряду немає. При зменшенні тиску газу приблизно до 40-50 мм рт. ст. у трубці спостерігається вузький світловий шнур; при тиску близько 0,5мм. рт. ст. розряд суцільно заповнює трубку, причому позитивний стовп в аноді розбивається на ряд шарів - страт. При тиску близько 0,02 мм. рт. ст. світіння в трубці пропадає, але яскраво починає світитися скло проти катода. Виникає електричний розряд. Самостійний розряд, що виникає в газі при зниженому тиску, називають тліючій.

Лічильник Гейгера-Мюллера. В лічильниках Гейгера-Мюллера використовується режим самостійного газового розряду, який досягається тим, що до його електродів прикладається напруга, вища ніж у пропорційному лічильнику. Механізмом, який підтримує самостійний розряд, тут є фотоіонізація, яка забезпечує швидкий розвиток розряду.

використання. Прилади тліючого розряду раніше широко використовувались в радіоелектроніці та в техніці сильних струмів. На сьогодні область застосування їх значно звузилась, за винятком хіба що реклами та газових лічильників заряджених частинок. В інших застосуваннях їх замінили більш функціональні напівпровідникові прилади. Замість індикаторних приладів – неонових газорозрядних лампочок використовуються напівпровідникові світлодіоди. Раніше газонаповнені прилади стабіловольти використовувались для стабілізації напруги, тепер цю функцію значно ефективніше виконують напівпровідникові прилади – стабілітрони.

Такі лампи не лише дають дуже приємне «природне» освітлення, а й значно (в 3-4 рази) економічніше лампочок розжарювання. Газосвітові лампи застосовуються також для декоративних цілей. У цих випадках їм додають обриси літер, різних фігур і т. д. і наповнюютьгазом з гарним кольором світіння (неоном, що дає оранжево-червоне світіння, або аргоном з синювато - зеленим світлом).

полярне сяйво. Мало в природі явищ, які можна порівняти з красою полярного сяйва . Полярні сяйва виникають, коли протони і електрони, що вириваються з поверхні Сонця, досягають верхніх розріджених шарів атмосфери землі. Тут вони, як і в газорозрядній трубці, стикаються з атомами і молекулами повітря, головним чином азоту і кисню, і змушують їх світитися.ppt_xxshearppt_x

1. Фізика: підручник для 9-го класу                                                        Автор: Бар’яхтар , Довгий , Божинова , Кірюхіна. Видавництво: Ранок, 20172.Інтернет - ресурси