Презентація " Традиції мого регіону"

Підопригора М. В. - вчитель трудового навчання Журжинецька філія комунального опорного закладу «Лисянський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 1-гімназія-дошкільний навчальний заклад» Лисянської районної ради Черкаської областіТрадиції мого регіону с. Журжинці Лисянського району Черкаської області

Заголовокпідзаголовок

підзаголовок. Традиції нашого села передусім пов’язані з традиційним світоглядом, який складався протягом багатьох століть і зберіг чимало ознак християнських та дохристиянських вірувань. Обряди поділяють на два основних типи: сімейні та календарні. Сімейна обрядовість освячувала перехідні або етапні моменти в житті людини, а календарна – у житті природи або трудовій діяльності людей. Кожне традиційне свято і кожний обряд тісно пов'язувалися з народними віруваннями та повір'ями.

Заголовокпідзаголовок. Календарні свята й обряди. Календарна обрядовість поділяється на чотири основних цикли: зимовий, весняний, літній та осінній. Кожний цикл обрядовості приурочувався, з одного боку, до природних явищ, і з іншого – до відповідних їм видів сільськогосподарської діяльності.

Зимовий цикл народної календарної обрядовості українців починається з Коляди, що відзначається напередодні Різдва (7 січня) і закінчується Водохрещею (19 січня). Загалом зимовий цикл включає такі свята: Коляду (або Свят-вечір); Свято народження сонця (або Різдво Христове); Старий Новий рік (Маланки або св. Василія Великого), Водохрещу (або Богоявлення), Стрітення та Обрітення. Зимовий цикл

Заголовокпідзаголовок. Новий Рік (1 січня) Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях. Люди у нашому селі святкують його різними способами одні йдуть на святкування до місцевого Будинку культури, а інші до церкви на службу.

Заголовокпідзаголовок. День святого Гната (2 січня) Головна ознака цього дня — забій свиней, призначених до різдвяного столу. У нас існує прислів'я: «Браття, завтра Ігнаття. Хто має свині, най ріже нині». Люди вірили, що, якщо зарізати свиню в інший час, м'ясо зіпсується.

Заголовокпідзаголовок Вечір напередодні Різдва (Коляда, Свят-вечір) називався ще багатою кутею. До нього ретельно готувалися: розтоплювали піч 12 полінами, що висушувалися 12 днів, пекли й варили 12 ритуальних страв, головні з яких – різдвяна кутя (страва з пшениці, меду, маку та горіхів) та узвар (компот із сухофруктів). Під вечір до хати вносили дідуха – обжинкового снопа. Вважалося, що він, як і всі інші хатні речі, набуває чудодійної сили і приносить щастя та успішну працю. По вечері дітей виряджали до родичів і близьких з дарунками й кутею, аби поминути душі померлих.

Заголовок Ще одною особливістю нашої місцевості є Вертеп. Хлопці та дівчата передягаються та ходять від хати до хати прославляючи Бога.

Заголовокпідзаголовок. Меланки (13 січня)За тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем), - Щедрий Вечір. Це - залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем - це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір, або свято Меланки. У нашому селі його святкують особливо, а саме поки дівчата щедрують, хлопці тим часом знімають “фірточки”, тим дівчатам, яких не пускають часто гуляти.

Заголовокпідзаголовок 14 січня українці святкують кілька свят. Перше - свято на честь Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Також Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям.

Заголовокпідзаголовок. Голодна кутя (18 січня )Тікай, кутя, із покуття, а узвар — іди на базар,Паляниці, лишайтеся на полиці, а «дідух» — на теплий дух,Щоб покинути кожух!

Заголовок Ось і добігають кінця тривалі зимові свята українців. Напередодні Водохреща - 18 січня за новим стилем - святкуємо «Голодну кутю» або другий Свят-Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви — смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.

Заголовокпідзаголовок. Святий понеділок Перший понеділок після Водохрища називається «різдвяним», або «святим». У цей день їдять пісні страви, хоч у празники не дотримувалися постів - ні в середу, ні в п'ятницю. Але горілку пити можна і в "святий" понеділок. У народі існує відносно цього приказка: «Святий понеділку, не сварись на мене, що я п'ю горілку».

Час летить так швидко, що й озирнутися ми не встигли, як пройшли новорічні свята і пора проводжати зиму. А це означає, що прийшов час одного з найулюбленіших свят дітей і дорослих - Масляної 

Заголовокпідзаголовок

Заголовокпідзаголовок Кожен день Масляної має свою назву і традиції, яких дотримуються жителі нашого села. Понеділок Масляної називається "зустріч". В цей день зазвичай розкачують крижані гірки. Вважається, що чим далі котяться сани, тим краще буде врожай. Вівторок сирного тижня отримав назву "загравання", коли зазвичай влаштовують веселі ігри в галасливій компанії і пригощають млинцями за веселощі. Середа, третій день Масляної, звуть "лакомка". Господині в цей день готують багато смачних страв, запрошують гостей відповісти страви, і в першу чергу млинці.

Заголовокпідзаголовок. Святковий четвер називається "разгуляй". За традицією, в цей день люди допомагають сонцю прогнати зиму. Для цього стосуються на санях довкола території поселення за годинниковою стрілкою, тобто "по сонечку". У п'ятницю, "тещині вечори, зяті їдуть на млинці до тещ, які повинні вшановувати зятя смачними млинцями. Субота називається "зовичні посиденьки". В цей ходять в гості до рідних і близьким, проводячи вечір в галасливій компанії за поїданням млинців. Останній день Масляної - називається "прощена неділя", коли прийнято просити пробачення у знайомих і рідних за образи. Також спалюють опудало - символ зими з проханнями, щоб швидше прийшла весна.

Головним весняним святом у народі завжди вважався Великдень – свято, котре пізніше християнська церква встановила як Воскресіння Христове. Весняний цикл

Заголовокпідзаголовок Воно досить органічно поєднувало давні язичницькі ритуали та церковні обряди. Великдень – це цілий обрядовий цикл, який включає такі основні компоненти: Страсний тиждень, що у свою чергу поділявся на Вербну неділю і Чистий четвер; Великдень (Паска) та Світлий (Великодній) тиждень, до якого входили радуниця (шанування предків) і Світлий (Волочильний) понеділок. У Вербну неділю освячували в церкві лозини верби, якими потім шмагали домочадців та худобу. На Великдень освячуються заздалегідь приготовані паски (святковий хліб) та писанки (великодні яйця).

Найрізноманітнішим є літній обрядовий цикл, котрий тривав від русалій (кінець травня) аж до Головосіки (початок вересня). Він включає такі свята: русалії, Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів день (святих Петра та Павла), Маковія, Іллів день, Пантелеймона Цілителя, Спаса, а також нині призабуті свята – богів Лада, Ярила, Громові свята та ін. Літній цикл

Заголовокпідзаголовок. Зелені свята (Трійця)Люди прикрашають у цей день оселі зелення, йдуть до церкви, щоб посятити зілля, яке буде захищати родину від нечистої сили.

Заголовокпідзаголовок. Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало, або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.

Заголовокпідзаголовок. Але не забувають у нас і просвято Маковея та Спаса, коли освячують мед, мак, яблука, груші та виноград.

Розпочинається осінній цикл із свята Семена, котре колись збігалося з новим церковним роком, і включає такі свята та обряди: Семена, Покрови, св. Димитрія, Кузьми та Дем'яна, Введення, Катерини, св. Георгія, Андрія, св. Варвари та св. Миколи. Осінній цикл

Заголовокпідзаголовок21 вересня Різдво Пресвятої Богородиці У нашому селі храмовий день, люди ретельно готуються до його святкування.

Заголовокпідзаголовок. Сьомого грудня - день великомучениці Катерини, у народі "Катерини", свято дівочої долі. У цей день перед образами цієї святої дівчата ставлять свічки, а потім під вечір ворожать на свою долю. Перед сходом сонця дівчина йде в садок і зрізує гілочку вишні. В хаті дівчина ту гілочку ставить у пляшку з водою і чекає свята Меланки. Якщо до Меланки вишня зацвіте – добрий знак, засохне гілочка без цвіту – кепська ознака. Дівчата так це тлумачать: є цвіт на гілочці – буде весілля, нема – восени доведеться Покрову благати: “Свята мати, Покрівонько, покрий мою голівоньку”.

Заголовокпідзаголовок13 грудня Святого Андрія. Хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".

Традицій у нашому селі дуже багато, люди дотримуються їх ,бо без історії не має майбутнього.

Дякую за увагу!