Для вивчення рел г ї та
м фолог ї не має власне
ск фських писемних пам’яток, оск льки ск фи не мали
власної писемност . Проте св дчення з ц єї теми
збереглися в античних автор в (Геродота
насамперед). Питання рел г йних уявлень та
м фолог ї ск ф в знайшло широке висв тлення у
багатьох працях в тчизняних
та заруб жних досл дник в.
Рел г йно-культов пам’ятки ск ф в – кургани, виступають основними джерелами вивчення соц ально-
економ чного, пол тичного,
по-новому висв тлити рел г йн
уявлення ск ф в, адже рел г йно- м фолог чн уявлення цього
народу мали значний вплив на
формування рел г йних уявлень нших народ в українц в у тому числ .
Рел г я є важливим джерелом для в дтворення культури та стор ї ск фського сусп льства. Кожне божество древн х рел г й мало якусь певну функц ю, важливу для сусп льства в ц лому, тобто як би регулювала в дносини м ж людиною природою, людиною та сусп льством.
Головн з цих функц й – управл ння, родюч сть, захист. До того ж сам мена божеств, що вшановували ск фи, їх к льк сть, старшинство – все це характеризує р вень розвитку сусп льства, а також показує, де, коли та з яких джерел склалася його культура.
Гестя - Табт
(скфською мовою),
Зевс - Папей, Гея - Ап – очолювали пантеон вищих
скфських божеств.
уособлювалася у скфв з стихєю вогню та води, а
також вважалася праматр’ю скфв.
Храм в ск фи не будували,
але мали особлив священн м сця, де вершили свої
рел г йн обряди поклон ння Сонцю, вогню.
Вони зводили чисельн святилища та тотеми
(наприклад кам'ян баби), де проводили свята, збори, приносили жертви.
Тойжертву, хто приносить, стоячи Пот м в н накидає ззаду, тягне за тваринипетлю поворотомна шию
пот мк нецьна кидає землю мотузки жертву. При цьому вогню не петлюпалиц, душить, засунутої його в .
запалюють не
починають посвяти чи лит .
П д час пад ння тварини П сля того, як жертва жрець волає до бога, задушена, обдирають якому приносить шк ру та приступають жертву. до вар ння м'яса.
Одн єю з особливостей є те, що свиней вони не приносять у жертву взагал не хочуть розводити цих тварин у своїй країн .
(Тому, що свин не пристосован до умов кочового господарства)
Поява ск ф в їх в йськов походи послужили ґрунтом для численних м ф в про кентавр в:
лют воїни, нап влюди-нап вкон .
Ск фи принесли в стародавн й св т с дло. Ск фськ воїни з дитинства навчалися верхов й їзд могли керувати конем одними ногами, зв льняючи руки для бою!
Ск фи, про яких Геродот пов домляє, що вс вони «к нн лучники» (по-грецьки –
«г ппотоксоти») «воюють верхом», сходилися з противником на в дстань постр лу з лука обсипали ворога хмарою стр л.
Коли ск ф вбиває першого ворога, в н п'є кров.
Голови вс х убитих ним у бою ск фський воїн приносить царев . Адже т льки той, хто прин с голову ворога, отримує свою частку видобутку, а накше — н .
Щор чно кожен правитель у своєму окруз готує посудину для зм шування вина. З ц єї судини п'ють лише т , хто вбив ворога. Т ж, кому ще не довелося вбити ворога, не можуть пити вина з ц єї посудини, а повинн сид ти осторонь, як зганьблен . Для ск ф в це найганебн ше. Навпаки, вс м тим, хто вбив багато ворог в, п дносять по два кубки, т випивають їх разом.
Гробниц цар в перебувають у Геррах. Коли у ск ф в вмирає цар, то там виривають велику чотирикутну яму. П сля
намагаються зробити його якомога вище
Коли ж помирають ус нш ск фи, найближч родич
кладуть т ло на в зок возять по вс й окруз до друз в. Вс
друз приймають пок йника влаштовують
супроводжуючим частування,
причому п дносять пок йнику скуштувати тих самих страв, що й ншим.
Дякую за