Найяскравішими, найталановитішими виразниками раннього Італійського Відродження були Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарка і Джовані Боккаччо - знамениті поети Відродження, яких часто називають «трьома коронами поезії Відродження». Тільки їх зображують у лаврових вінках, як грецьких поетів - переможців Істмійських поетичних ігор.
Відродження. З середини ХІІІ ст. у Західній Європі почав формуватися новий етап розвитку культури — Відродження, або Ренесанс (від італ. rinascimento, франц. renaissance — відродження). Першим назву «Відродження» або, французькою мовою, «Ренесанс» застосував у 16 столітті італійський історик мистецтва Джорджо Вазарі. Він прагнув підкреслити факт повернення образотворчого мистецтва тієї доби до античних взірців. Поступово назву «Відродження» поширили на всю культурно-історичну добу та її мистецтво. Носіями гуманізму були насамперед городяни: вчені, поети, художники. У центрі їхньої уваги постала людина, усе людське. Письменники-гуманісти оспівували природу, але водночас описували тогочасне бурхливе життя, прекрасні й сильні людські почуття. Живописці продовжували створювати картини на біблійні сюжети, проте для зображення Ісуса Христа і святих їм позували звичайні люди. Дедалі більше з'являлося портретів сучасників: і вельможних правителів, і простих городян.
«Три корони поезії Відродження»Найяскравішими, найталановитішими виразниками раннього Італійського Відродження були Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарка і Джовані Боккаччо - знамениті поети Відродження, яких часто називають «трьома коронами поезії Відродження». Тільки їх зображують у лаврових вінках, як грецьких поетів - переможців Істмійських поетичних ігор. Тому увагу інших митців всіх часів після них привертала не тільки поетична творчість Геніїв, але й самі образи поетів. А також ті образи, які створила їхня уява.І тому саме цим образам у поезії Данте, Петрарки та Бокаччо, їх передачею художниками і скульпторами присвячено цю презентацію. Данте Аліг’єріФранческо Петрарка. Джованні Боккаччо
Данте і живопис. Музою Данте стала Беатріче Портінарі, його сусідка. Данте і Беатріче стали символами любовної пари такими як Петрарка і Лаура, Ромео і Джульєтта. Беатріче він присвятив більшість сонетів і канцон зі збірки «La Vita Nuova» (Нове життя) і вона є одним з головних персонажів «Божественної комедії». Хоч Данте і Беатріче були сусідами і бачились досить часто вони розмовляли всього двічі. За спогадами Данте вперше вони розмовляли коли йому було 9 років, на світській вечірці, куди його взяв зі собою батько, а вдруге аж через 9 років, коли вони випадково зустрілись на вулиці. Саме цю, другу зустріч відобразив на своїй картині художник Генрі Холідей.
«Божественна комедія» в живописі і в графіціЕпічна поема Данте Аліг'єрі «Божественна комедія» принесла поету світову славу. Її по праву вважають одним з найвизначніших творів у світовій літературі. У світі є кілька прославлених ілюстрацій до «Божественної комедії» Данте, унікальним в цьому відношенні є неповторний манускрипт, Сандро Боттічеллі (1445 -1510).
Хоч серія малюнків Боттічеллі залишилася незавершеною, її навіть в такому вигляді визнають вершиною мистецтва книжкової ілюстрації XV століття в Італії. У той час було заведено створювати ілюстрації до книг у форматі невеликих зображень, акцентуючи увагу на тексті, у Боттічеллі вони більш схожі на окремі картини. Художник був надзвичайно уважний до першоджерела і точно зобразив кожну сцену. Сьогодні багато ілюстрацій Боттічеллі втрачені, однак деякі можна побачити в музеях Берліну та Ватикану.
Наступним кого ми хочемо зазначити є Вільям Блейк (1757-1827). На відміну від Боттічеллі, Блейк не лише приділяє увагу до деталей поеми, а й висловлює власну точку зору. Хоч образи, створені Вільямом, іноді натякають на критичне ставлення до поеми, вони мають і безліч ознак, що свідчать про інтелектуальну симпатію художника до Данте.
Найбільш шедевральними ілюстраціями до поеми «Божественна комедія» є творіння Поля Гюстава Доре (1832-1883). Доре був відомим французьким художником і успіху досяг завдяки своїм ілюстраціям. У списку авторів, крім Гомера, Оссіана, Гете та інших, був також і Данте Аліг'єрі. Саме ілюстрації Доре найкраще передають надприродну атмосферу «Божественної комедії» і допомагають читачеві максимально зануритись в сюжет поеми. Г. Доре. Стікс
Героями окремих картин стали і другорядні герої «Божественної комедії». Як граф Уголіно делла Герардеска, заморений разом з його дітьми голодом політичними противниками, про якого згадує Данте як про одного з оповідників. Ежен Делакруа. Граф Уголіно делла Герардеска і його сини в башті
100 малюнків до поеми створив і Сальвадор Далі (1904-1989). Роботи були присвяченні до 700-го дня народження Данте Аліг'єрі. У сотнях ілюстрацій, крім образів снів і галюцинацій, характерних для стилю Далі, можна побачити вогкість і матеріальність загробного світу Данте. В акварельних малюнках на основі сюжетів поеми, художник також хотів передати всі емоції і почуття, які наштовхнули Данте до створення своєї «Божественної комедії». За оцінками дослідників творчості Сальвадора Далі, ілюстрації «Божественної комедії» - вершина графічного мистецтва геніального іспанського живописця.
Петрарка і живопис. Визначний поет, мислитель та громадський діяч Петрарка є засновником гуманізму і навіть сьогодні його сонетами захоплюються мільйони людей по всьому світі. Про кохану Петрарки Лауру нам відомо дуже мало. Поет розповів, що вони вперше зустрілись в церкві Санта-К'яра і що вже через 21 рік вона померла. Поет оспівував та ідеалізував Лауру ще десять років і присвятив їй відомі у всьому світі збірки сонетів і канцон. На картині Мері Спарталі Стілман ми бачимо першу з трьох зустрічей Петрарки і Лаури де Новес.
Бокаччо та його герої в живописіНародився Джованні Боккаччо в 1313 році у Флоренції або Чертальдо. Його батько був крамарем, мати — французькою аристократкою, невдовзі після народження Джованні вона померла. Дитинство Боккаччо провів у Флоренції, перші вірші написав у десять років. Боккаччо в 1327 році взявся вчити право, проте після шести років кинув навчання, не завершивши. Завів знайомства серед впливових придворних у Неаполі, зблизився з гуртком гуманістів, що існував при дворі короля Роберта Анжуйського. За непевними свідченнями, в 1336 році був закоханий у Марію, доньку короля Неаполя Роберта Анжуйського. Марія виявилася для Джованні музою, яку у своїх творах автор називав Фьяметтою. Особисте життя поета не склалося. Боккаччо в своїй кімнаті. Pietro Benvenuti, 1825
Декамерон в художніх образах. Франц Ксавер Винтерхальтер. Декамерон«Декамерон» — безсмертний твір Джованні Боккаччо, збірка зі ста новел, що розповідають про непрості любовні стосунки представників різних верств суспільства епохи раннього італійського Ренесансу. «Декамерон» був написаний ще в середині XIV століття, але тема романтичної та трагічної сторін кохання в ньому була розкрита настільки глибоко, що досі ця книга надихає творців на її нові і нові переосмислення.