Подорожуючи по африканській пустелі, Пер Гюнт попадає до вождя арабських кочівників – бедуїнів. Дочка вождя, Анітра, хоче в танці причарувати Пера своєю красою. В цьому номері композитор використовує лише струнно-смичкову групу, зазначивши в партитурі, що можна використовувати лише 9 солістів: 2 перші скрипки, 2 другі, 2 альти, 2 віолончелі і 1 контрабас. До струнних інструментів доданий один ударний – трикутник. Ілюзія звучання багатьох інструментів виникає тому, що Гріг використовує різні прийоми звукодобування:
В музичній нотації бемо́ль (фр. bemol, дослівно - «бе» м'яке) — це знак альтерації, який позначає пониження ноти, що стоїть справа від нього на один півтон. Діє́з (фр. dièse від дав.-гр. δίεσις — «дієса», «півтон») — у музичній нотації це знак альтерації, який позначає підвищення ноти, що стоїть справа від нього, на один півтон.