Наукова-методична тема над якою працював вчитель: «Диференціація як одна із форм активізації і розумової діяльності учнів на уроках фізики та математики».
Автобіографічні дані30.06.2011 р. отримала повну вищу освіту за спеціальністю “Фізика” та здобула кваліфікацію фізика, викладача фізики та математики (диплом спеціаліста)05.06.2012 р. отримала повну вищу освіти за спеціальністю “Фізика” та здобула кваліфікацію фізика, викладача фізики (диплом магістра)
Актуальність обраної теми Загальновизнаним є той факт, що майбутнє будь-якої держави визначається тим, яка в ній буде створена система освіти. Вирішального значення для економічної ефективності і конкурентоспроможності країни, забезпечення її інтелектуального потенціалу і власного місця в сучасному світі набувають наукові, технічні знання, високі моральні якості особистості, її творчий потенціал, ініціатива, відчуття нового, здатність адаптуватися до умов, що швидко змінюються. Суспiльно-необхiдною стає диференціація навчання відповідно до здібностей учнів, урахування їх реальних можливостей, потреб, інтересів i нахилів. На практиці це виражається в різноманітних шляхах i формах індивідуалізації i диференціації, адаптації навчання до вікових та індивідуальних особливостей учнів.
В процесі роботи розв’язувались такі завдання: впровадження в практику роботи інтерактивних технологій навчання, як основи збереження психічного здоров’я і соціальної активності особистості; використання різних форм самостійної роботи учнів на уроках математики, впровадження диференційованого підходу на різних етапах уроку; підвищення інтелектуального рівня учнів, культури спілкування, почуття взаємодопомоги, логічного мислення.
Використання у практичній діяльності Для мене найважливішим є правильний, безболісний поділ дітей на групи. Практично роблю так: даю право дитині самовизначитися; робочі групи формую за результатами виконання певного завдання зростаючої складності; поділ учнів на групи здійснюю сама, не натякаючи на кмітливість, здібності їх, а даю назву підгрупам, які вони сприймають з піднесеним настроєм, як гру. Отже, поділ дітей на групи роблю мимовільно, відповідно до їх здібностей, умінь і навичок виконання завдань. Мої групи в класі змінні. Учні мають можливість в будь-який час перейти в іншу групу, відчуваючи свої сили при виконанні певних завдань. Таким чином я не втрачаю жодного учня, розвиваючи їх творчі здібності.
Використання у практичній діяльності Підбираючи завдання для кожної з груп, я розподіляю їх за певними ознаками: Зміст завдання даю однаковий, але для високого рівня: збільшую обсяг роботи; ускладнюю способи розв’язання завдань; зменшую час на виконання даного завдання. Даю спільне завдання для всіх груп, але для середнього рівня пропоную: зразок виконання завдань; пам’ятку, таблицю; схеми-опори, план розв’язання. Різні за складністю завдання різним групам. Підбираючи завдання для учнів, враховую: різну підготовку та фізичний стан кожної дитини; ступінь активності мислення учнів; самостійність їх суджень; уміння логічно аргументувати ті чи інші положення, тлумачення; уміння оцінити й узагальнити факти та явища.
Результати досвіду Дає можливість знизити навантаження на учнів і підвищити мотивацію навчання, прискорити розвиток дитини добором відповідного навчального матеріалу та організацією виконання учнями самостійної роботи, необхідної для засвоєння даного матеріалу. Кожен учень може повноцінно оволодівати змістом навчального матеріалу, гармонійно розвивався відповідно до своїх індивідуальних можливостей, схильностей, інтересів, формувався б як індивід з його специфічними особливостями. Дозволяє підтримувати позитивний контакт між вчителем і учнями. Дає позитивні результати участі дітей в інтелектуально-творчих заходах.
Професійні плани- приділяти належну увагу гуманізації навчально-виховного процесу і гуманізації змісту, сприяти розвитку інтересів і нахилів особистості; - забезпечувати на всіх ступенях навчання розвиваючий характер шкільної освіти і прикладну спрямованість, наступність у навчанні між різними ланками ступеневої системи шкільної освіти. - підвищувати свою науково-теоретичну та методичну підготовку; - вдосконалювати свою педагогічну майстерність; - надавати пріоритет методам активного навчання; - активізовувати роботу з обдарованими учнями; - вдосконалювати реалізацію на різних ступенях навчання рівневу і профільну диференціацію навчально-виховного процесу, основою якого є базовий зміст математичної освіти; - здійснювати цілісну систему формування особистості на основі досягнень фізики та математики, психолого-педагогічної науки, досвіду вітчизняних та зарубіжних учителів; - вивчати передовий педагогічний досвід; - урізноманітнювати систему роботи;