Types of Questions
´ Interrogative sentence (питальне речення) - речення, що використовується для того, щоб поставити певне питання. Для питань в англійській мові характерний непрямий поряд слів, а також питальна інтонація. В кінці питальних речень ставиться знак питання.
• Do you compose music? – Ти пишеш музику?
• What are Lilly and Ann doing here? – Що вони тут роблять?
• Who gave you this book? – Хто дав тобі цю книгу?
´ В англійській мові за характером питання виділяють загальні, спеціальні, альтернативні та розділові питання. Також інколи окремо виділяють заперечні питання.
´ Загальні питання
´ General question (загальне питання) – питання, на яке можна відповісти «так» або ж «ні». Загальне питання формується за допомогоюінверсії (непрямого порядку слів): допоміжні дієслова та
більшість модальних (can, could, may, might, must, should, ought) дієслів ставляться перед підметом на початок речення.
• May I stay? – Чи можна мені залишитися?
• Did you go to Mark’s party yesterday? – Ти вчора ходив на вечірку Марка?
´ Вибір допоміжного дієслова залежить від граматичного часу в реченні. • Are Kate and Jack working now? – Кейт та Джек працюють зараз? (Present Continuous)
´ Якщо присудок в реченні виражений дієсловами to be або to have в формі Present Simple або Past Simple, то ці дієслова ставляться перед підметом без використання інших допоміжних дієслів. В сучасній англійській мові для дієслова to have частіше використовується допоміжне дієслово do.
• Was Alice at the party yesterday? – Еліс вчора була на вечірці?
´ Загальні питання можуть бути в заперечній формі, коли частка not ставиться одразу ж після допоміжного дієслова. Такі питання виражають сумнів або подив.
• Don’t you know this rule? – Чи ти не знаєш це правило?
• Hasn’t Mike met Paul before? – Невже Майк не зустрічав до цього моменту Пола?
• Aren’t children supposed to be at school? – Чи діти не повинні бути в школі?
´ Иноді загальні питання використовуються в якості риторичних, тобто таких питань, на які немає відповідей або ж вони не важливі. Такі питання виражають певні емоції мовця. Українською мовою риторичні питання часто перекладаються за допомогою слів хіба, невже, чи (в англійській мові немає точних еквівалентів до таких слів).
• Could it be true? – Хіба це може бути правдою?
• Can you really understand my feelings? – Чи можеш ти справді зрозуміти мої почуття?
´ Спеціальні питання
´ Special question (спеціальне питання) – вид питання, який використовується для отримання додаткової конкретної інформації, з'ясування певного факту або обставини. На спеціальні питання не можна дати відповідь тільки «так» або «ні».
• How can I buy books on the Internet? – Як я можу купити книги в Інтернеті?
´ Спеціальні питання завжди починаються з певного питального слова, що вказує на те, яка саме інформація необхідна. Після питального слова вживається такий самий порядок слів, що й в загальному питанні.
• Where has Janice been? – Де була Дженіс?
´ Однак якщо питальне слово є підметом в реченні або ж означенням до підмета, то в таких питаннях використовується тільки прямий порядок слів (так як питальне слово завжди стоїть на першому місці).
• What is in your hand? – Що у тебе в руці?
´ Якщо питання відноситься до прийменникового додатку або обставини з прийменником, то часто прийменник виноситься в кінець речення.
• What are you talking about? – Про що ти говориш?
´ Альтернативні питання
´ Alternative question (альтернативне питання) – питання, яке дає вибір між декількома варіантами. Частини альтернативного питання
з'єднуються сполучником or (або, чи), перша частина питання вимовляється
з висхідною інтонацією, а друга - з низхідною. В таких питаннях використовується непрямий порядок слів, як і в загальному питанні.
• Do you want some coffee, tea or just water? – Ти хочеш каву, чай чи просто воду?
• Do Mark and Daniel live in New York or in Washington? – Марк та Деніел живуть в Нью-Йорку чи Вашингтоні?
• Will you buy this little black dress or those blue jeans? – Ти купиш цю маленьку чорну сукню чи ті сині джинси?
´ Розділові питання
´ Disjunctive question (розділове питання) – особливий вид питань, що складається з розповідного речення (стверджувального або ж заперечного) та короткого загального питання. В питальній частині використовується те ж допоміжне або модальне дієслово, що й в розповідній частині, або ж те, що необхідно використовувати для утворення питання для головної частини. Такі питання потребують відповіді «так» або ж «ні».
´ Якщо розділове питання починається зі стверджувальної частини, то питальна частина буде обов'язково в заперечній формі.
• Claus can swim, can’t he? – Клаус вміє плавати, чи не так?
• You play the piano, don’t you? – Ти граєш на роялі, правда?
´ Якщо розділове питання починається з розповідної частини в заперечній формі, то питальна частина буде стояти обов'язково в стверджувальній формі.
• Kate isn’t sad, is she? – Кейт не сумна, чи не так?
´ В питальній частині такого питання в якості підмета завжди використовуються займенники, що дублюють підмет головної розповідної частини.
• Mum is mad, isn’t she? – Мама розлючена, так?
´ Заперечні питання
´ Negative question (заперечне питання) - питання, часто загальне, що починається з дієслова в заперечній формі (після модального або допоміжного дієслова вживається заперечна частка not).
Смислове дієслово to be не потребує допоміжних дієслів, а дієслово to have може утворювати такі питання як самостійно, так і за допомогою допоміжного дієслова do.
• Haven't you a friend in England? – Хіба в тебе немає друга в Англії?
´ Заперечні питання можуть бути двох форм: скороченої та повної форми.
´ Повна форма використовується в формальному мовленні. В повній формі заперечного питання частка not завжди ставиться після підмета, а не перед ним.
• Am I not right? – Чи я не правий?
´ Скорочена форма використовується в повсякденному мовленні та вважається більш поширеною. В скорочених заперечних питаннях використовуються скорочені форми допоміжних або модальних слів з часткою not. Якщо підмет виражається займенником I, то в питанні використовується допоміжне aren't (так як не існує скороченої форми для am not).
• Won't you go with us? – Чи ти не підеш з нами?
• Doesn't he know Kate? – Чи він не знає Кейт?
´ Заперечні питання часто вживаються для вираження ввічливої пропозиції або запрошення. В такому значенні питання часто починаються з Won't you...?, Wouldn't you...?, Why don't you...? тощо.
• Won't you both have dinner with us? – Може, ви вдвох пообідаєте з нами? (Чи не пообідаєте ви вдвох з нами?)
´ Як вже було зазначено, заперечні питання можуть означати сумнів та подив або вживатися у двох протилежних значеннях: 1) для підтвердження вже відомої мовцю стверджувальної інформації, 2) для підтвердження заперечної інформації. Значення заперечних питань можна зрозуміти з контексту і від цього значення будуть залежати й відповіді на питання. Для того, щоб не заплутатися у відповідях (коли відповідати «так», а коли «ні» на заперечне питання), у відповіді слід використовувати те саме допоміжне або модальне дієслово, що й в питанні, а не тільки відповідь «yes» чи «no».
• Aren't you cold? – (Чи) ти не змерз?
• Yes, I am. – Так, змерз.
• No, I'm not. – Ні, не змерз.
• Haven't you already done all your work? – Хіба ти ще не виконав всю свою роботу?
• Yes, I have. – Так, виконав.
• No, I haven't. – Ні, не виконав.
´ Відповіді на питання
´ Питальне речення та відповідь на нього завжди взаємопов'язані: форма відповіді визначається самим питанням та його видом. В відповіді використовується той же граматичний час, що й в питанні.
´ Якщо, це загальне або розділове питання, то вони потребують стверджувальної або заперечної відповіді («так» або ж «ні»). Часто в короткій відповіді використовується тільки допоміжне або модальне дієслово без смислового.
• Did you like this book? – Тобі сподобалася ця книга?
• Yes, I did. – Так, сподобалась.
• Do you read newspapers? – Ти читаєш газети?
• Yeah, I do. – Угу, читаю.
• Are you hungry? – Ти голодний?
• No, I’m not. – Ні, не голодний.