Презентація "Угорські королі династії Арпади"

КОРОЛІ УГОРЩИНИ (ДИНАСТІЯ АРПАДИ)

Стйфан I — останній угорський князь (997—1000) і перший король Угорщини (1000/1001—1038). Представник династії Арпадів. Національний герой Угорщини. Прізвисько — Свят́ий. Запровадив у країні християнство, видав збірник законів. Стефан заснував щонайменше одне архієпископство, шість єпископств та три бенедиктинські монастирі, завдяки чому церква в Угорщині розвивалася незалежно від архієпископів Священної Римської імперії. Він заохочував розповсюдження християнства, застосовуючи суворі покарання за ігнорування християнських звичаїв. Його система місцевої адміністрації базувалася на графствах, організованих навколо фортець і під управлінням королівських чиновників.

Петро Орсеоло або Петро Венеціанець — другий король Угорщини, син молодшої сестри Стефана I Святого і венеціанського дожа Оттона Орсеоло (сина дожа П'єтро II) . Спочатку Петро продовжував політику свого дядька, спрямовану на зміцнення держави і посилення християнської релігії. Він заснував ряд монастирів, з його ім'ям пов'язано підставу Будайського приходу, єпископства в Ваці і будівництво базиліки в місті Печ. Угорські хроніки підкреслюють, що Петро вважав за краще товариство німців, «які ревли як дикі звірі», і італійців, «які щебетали, як ластівки»,, що зробило його непопулярним серед своїх підданих.

Самуїл Аба— нащадок угорських родових ватажків, проголошений під час антифеодального повстання 1041 року королем Угорщини. Був одружений із сестрою короля Стефана I Святого. Спираючись на селянство, намагався відновити общинну власність на землю. Стратив багато представників знаті.

Андрій I — угорський король (1046-1060) із династії Арпадів. У 1031-1046 роках Андрій І, переслідуваний королем Стефаном I Святим, разом із братами Левентом і Белою I перебував у Київській державі.

Бе́ла I — угорський король з династії Арпадів, молодший брат короля Андрія I. За час свого короткого (три роки) правління Бела I провів ряд успішних реформ. Встановивши законодавче регулювання міри, ваги та монетної системи, Бела, таким чином, став першим упорядником торгових відносин у середньовічній Угорщині. Також він заклав парламентського представництва, вперше запросивши на збори в Секешфехерварі (Штульвейссенбурге) не все дворянство країни, а лише по два представники від кожного комітату.

Соломон (Шаламон) I (1052 — 1087) — король Угорщини у 1063–1074 роках. Онук Великого князя Київського Ярослава Мудрого та його другої дружини Інґіґерди. Протягом 1083—1085 років Соломон намагався повернути собі престол. У 1083 році він узяв участь у змові проти короля Ласло І, але заколот не вдався — і Соломон утік до печенігів, де одружився з дочкою хана

Геза I — угорський король з династії Арпадів. Старший син короля Бели I. Правління Гези було недовгим і неспокійним. Практично всі його зусилля були спрямовані на подальше поширення в Угорщині християнства і на боротьбу з двоюрідним братом Шаламоном, що не залишає надії повернути собі відібраний престол. Причому перше вдавалося Гезі набагато краще за друге. Йому приписують зведення собору в Ваці і глибоку, щиру особисту побожність, за яку він був прозваний Благочестивим.

Владислав I або Ласло І — король Угорщини з династії Арпадів з 27 квітня 1077 по 29 липня 1095 року, відомий також як Ласло І Святий. Один з найвідоміших королів Угорщини. Упродовж 1091—1095 років — фактичний правитель більшої частини Хорватії. Тесть Ярослава Святополковича.

Коломан І — король Угорщини з 1095 року та Хорватії з 1097 року. Походив з династії Арпадів. Син Ґези I та графині Софії Луз. На початку володарювання вимушений був вести війну за владу із своїм братом Алмошем, яка завершилася на користь Коломана. Зміцнив королівську владу. Створив письмовий звід угорських законів у 1100 та 1115 роках. Перший закріпив правило застосування Божого суду (випробування водою). Другий — регулював суперечки поміж християнами та юдеями.

Стефан II — угорський король (1116— 1 березня 1131) з династії Арпадів. Стефан II ратував за продовження облоги, але його наближені наполягли на поверненні до Угорщини, пригрозивши позбавити влади короля в разі відмови. У 1126 році засліплений герцог Альмош, спираючись на своїх прихильників з числа мадярської знаті, в черговий раз спробував захопити угорський трон і, зазнавши чергової невдачі, втік до Візантії. Назрівала війна з візантійцями, і Стефану довелося, нарешті, замирився з чехами, а заодно і з німцями.

Бела II Сліпий — угорський король з династії Арпадів (1131—1141). Син угорського прицна Алмоша та руської князівни Предслави Святополківни. Під початком Белоша угорське військо знову приєднало до території королівства частину Далмації (1136) і захопило Боснію (1137), герцогом якої був призначений малолітній королівський син Ласло. У 1139 році тридцятитисячне угорське військо взяло участь у міжусобній війні руських князів. Угорці облягали Чернігів у складі армії Київського князя Ярополка, сина Мономаха. Чернігівський князь Всеволод Ольгович змушений був просити миру.

Ге́за ІІ — угорський король між 1141 та 1161 роками з династії Арпадів. Онук руської князівни Предслави Святополківни, правнук Великого князя Київського Святополка ІІ, прапраправнук Великого князя Київського Ярослава Мудрого. Одружений з дочкою Великого князя Київського Мстислава Володимировича Єфросинією. У 1146 році зупинив брата попереднього короля Іштвана ІІ, який хотів заволодіти Угорщиною та спирався на німців.

Ласло II — король Угорщини з династії Арпадів. Як молодший син короля Бели II, він міг отримати трон тільки за допомогою Візантійської імперії в боротьбі зі своїм племінником королем Стефаном III після смерті свого старшого брата, короля Гези II. Хоча більшість угорської знаті визнало його, ґрунтуючись на давній — ще дохристиянської — традиції, згідно з якою старший чоловік в роду мав переважне право на владу в обхід синів померлого правителя, глава Католицької церкви Угорщини архієпископ Лукаш не визнав законність його правління.