Презентація "Україна на початку Другої світової війни, 1939 - 1941 рр"

Історія України, 10 клас. УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ1939 – 1941 рр.

Хронологічна послідовність подій17 вересня 1939 р. - Український фронт маршала С. Тимошенка увійшов на територію Південно-Східної Польщі (Західної України)22 вересня 1939 р. - Червона армія увійшла до Львова.22 вересня 1939 р. - спільний радянсько-німецький парад у Бресті.28 вересня 1939 р. - підписання радянсько-німецького договору про дружбу і кордони.22 жовтня 1939 р. - вибори до Народних Зборів Західної України.26 - 28 жовтня 1939 р. - робота Народних Зборів Західної України у Львові. Прийняли Декларацію про державну владу на Західній Україні.4 грудня 1939 р. - було утворено 6 областей на території Західної України у складі УРСР. Квітень – травень 1940 р. - у Катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше – під Харковом та інших місцях було розстріляно 15 тисяч польських офіцерів.

ПРИЧИНИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИВерсальсько – Вашингтонська система загострила міжнародні відносини. Нерівномірність економічного і політичного розвитку провідних країн світу. Світова економічна криза 1929 – 1932 рр.(«Велика депресія»), яка ще більше поглибила суперечності між великими країнами. Прагнення агресивних держав до нового поділу світу, загарбання колоній, джерел сировини та ринків збуту. Політика «умиротворення» агресора з боку правлячих кіл Великобританії та Франції у поєднанні з американською політикою ізоляціонізму

Корінний перелом: від контрнаступу радянських військ під Сталінградом до звільнення України. Розширення нацистської агресії: від нападу Німеччини на СРСР до початку контрнаступу радянських військ під Сталінградом. Періодизація війни. Початок Другої світової війни: від нападу Німеччини на Польщу до агресії проти СРСРІІІ. 1 вересня 1939 р. - 22 червня 1941 р.І ПЕРІОДІІ ПЕРІОД22 червня 1941 р. – 18 листопада 1942 р.19 листопада 1942 р. - 28 жовтня 1944 р.ІІІ ПЕРІОД

«Українське питання»«українська карта»Німеччина«життєвий простір на сході»Польща«загроза більшовизму»1933 - 1934 рр. між Німеччиною та Польщею відбулися переговори про спільний похід проти більшовизму. Румунія«загроза більшовизму»Чехословаччина«розмінна монета»А. Гітлер підтримав становлення Карпатської України, що вкрай занепокоїло Польщу і СРСРСРСРПрагнули завалодіти західноукраїнськими землями. Україна в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни

Україна в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Назрівання Другої світової війни загострило всі ті проблемні питання, що не були вирішені після Першої світової. Одним з таких питань було українське. Українці були єдиним великим народом в Європі, котрий, за підсумками Першої світової війни і повоєнного устрою світу, був позбавлений власної державності та був розділений між СРСР (у складі якого існувало формальне державне утворення Українська Радянська Соціалістична Республіка), Польщею, Румунією і Чехословаччиною. Коли Гітлер під гаслом об’єднання всіх німців в одній державі («один народ, один рейх, один фюрер!») висунув територіальні претензії до Чехословаччини, знову постало «українське питання». На цей раз воно мало сприяти розвалу Чехословаччини, засобом тиску на Польщу та СРСР, розмінною монетою в грі з Угорщиною. Зрештою, «українська карта» зіграла на користь Німеччини. Карпатська Україна була здана Угорщині, яка стала союзником ІІІ рейху. Карикатура з британської Daily Mail (1 травня 1941 року). Сталін каже Молотову, котрий сидить із книгою Гітлера: "Годі вже читати той шматок про Україну"

Радянсько-німецький договір 23 серпня 1939 р. «Пакт Молотова - Ріббентропа»Напередодні Другої світової війни СРСР опинився в центрі міжнародної політики. Прихильності СРСР домагалися як Англія з Францією, так і Німеччина. Перед радянським керівництвом постала проблема остаточного вибору орієнтира. На думку Сталіна, союз з Англією та Францією, у кращому разі, міг принести напружені відносини з Німеччиною (головний торговельний партнер СРСР), а в гіршому - війну з нею. Союз же із ІІІ рейхом залишав би СРСР на певний час осторонь світового конфлікту і давав можливість втрутитись у нього в зручний момент. Гітлер був згоден на це, аби тільки вивести СРСР із гри та розв’язати собі руки для агресії проти Польщі, а згодом і проти країн Заходу.

Радянсько-німецький договір 23 серпня 1939 р. «Пакт Молотова - Ріббентропа»Німеччинаміністр закордонних справ Німеччини Й. Ріббентроп. СРСРНарком закордонних справ СРСР В. Молотов. Пакт про ненапад1 Таємний протокол2 Сферою інтересів СРСР стала Фінляндія, Естонія, Латвія та Бессарабія. Поділ Польщі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян /Західна Україна/Сферою інтересів Німеччини стала Литва. Поділ Польщі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян

Радянсько-німецькі договори 1939 року. Підписання Договору про ненапад між Німеччиною та СРСР. м. Москва. 23.08.1939р. Поділ європейського пирога. Сталіна забули запросити. 1939 р. Окремою частиною радянсько-німецького договору став таємний протокол, який увійшов в історію як «Пакт Ріббентропа-Молотова». Він передбачав розмежування сфер впливу обох держав у Європі. Німеччина визнавала сферою інтересів СРСР Фінляндію, Естонію, Латвію та Бессарабію, а Литву зарахувала до сфери свого впливу. Пакт також передбачав поділ Польщі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян. Таким чином, таємний протокол стосувався українських земель, що входили до складу Польщі та Румунії.

{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Зміст договору. Зміст таємного протоколу. Значення Утримання від агресивних дій щодо один одного;У разі нападу третьої держави на СРСР або Німеччину не підтримувати агресора у жодній формі;Термін дії угоди – 10 років. Розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян;Радянська сторона підкреслює свою зацікавленість у Бессарабії, на що Німеччина не мала претензій. Переважна частина західноукраїнських земель потрапила у сферу впливу СРСР;1 вересня 1939 р. з нападу Німеччини на Польщу розпочинається Друга світова війна;17 вересня 1939 р. Червона армія перетнула кордони Польщі і зайняла територію Західної України. Радянсько-німецькі договори 1939 року. Домовленості між СРСР та Німеччиною розв’язали руки останній для агресії проти Польщі і тим самим поклали початок Другій світовій війні.

Провокація31 серпня 1939р. - група переодягнених есесівців увірвалась на територію польської радіостанції у м. Гляйнвіц. Вони зробили кілька пострілів біля мікрофона і зачитали ламаною польською мовою текст:«Прийшов час війни Польщі проти Німеччини...»Привід до Другої світової війни1 вересня 1939 р. о 4 годині 45 хвилин Німеччина здійснила напад на Польщу. Упродовж першого тижня війни організований опір польської армії було зломлено, незважаючи на всі її зусилля. Давалася взнаки військово-технічна відсталість країни та несприятлива загальна стратегічна обстановка. Польща війну програла.

Німецькі війська перетнули лінію, вказану в таємному протоколі, і просунулися далі на схід, підійшовши до Львова, Бреста, та почали розглядати питання створення в Галичині Української держави, спираючись на ОУН. Початок Другої світової війни12 вересня 1939 р. високопоставлені керівники Німеччини Ріббентроп, Канаріс, Кейтель провели засідання, на якому йшлося про можливість створення західноукраїнської держави. Мельник настільки повірив у це повідомлення, що навіть почав готувати список членів майбутнього уряду. Тим часом структури ОУН, що діяли на території Польщі, організували серію повстань, щоб захопити міста Галичини і проголосити відновлення української держави. 10 вересня у Дрогобичі, Стрию, Бориславі та інших містах відбулися збройні виступи боївок ОУН проти польської адміністрації, однак вони виявилися безуспішними. Наступне повстання було призначене на 18 вересня, але вступ Червоної армії в Галичину зірвав ці плани.

17 вересня 1939 р. - радянські війська перейшли радянсько-польський кордон згідно таємного протоколу. Український фронт очолив С. Тимошенко. 22 вересня радянські війська увійшли до Львова під гаслом «Допоможемо братньому українському народові захиститися від фашизму!».18 вересня 1939 р. польський уряд виїхав до Румунії, наказавши фронтовому командуванню не вступати у військові сутички з Червоною армією. 22 вересня радянські війська увійшли до Львова. Польські полонені були відправлені до спеціальних таборів, де протягом квітня-травня 1940 р. лише поблизу Катині було страчено 3 897 польських офіцерів. Вступ Червоної армії на територію Західної України

Оскільки 17 вересня радянські війська вступили на територію Західної України, частково реалізувавши статті таємного додаткового протоколу, відбулися деякі зміни в розподілі інтересів, які 28 вересня 1939 р. були зафіксовані в «Договорі про дружбу і державний кордон» між Німеччиною і СРСР. Таким чином, під контролем СРСР залишалися польська частина Західної України, Західної Білорусі, а також передбачалося загарбання Бессарабії, Литви, Латвії, Естонії. Внаслідок поділу Польщі до СРСР одійшло 51,4 % її території та 37,1 % населення (12 млн осіб). Вступ Червоної армії на територію Західної України

Вступ Червоної армії на територію Західної України. У полон до Червоної армії потрапило 452 500 польських солдатів та офіцерів. Більшу їх частину відпустили, а 125,4 тис. опинились у таборах (в основному офіцери). Доля їх склалася трагічно. У квітні-травні 1940 р. в катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше - в Путивлі, Козельці, Старобільську понад 22 тис. осіб було розстріляно. Наступ Червоної армії був спрямований на Львів. Такої ж мети дотримувались і німецькі війська, які 18 вересня оточили його з трьох сторін і намагалися захопити. Між радянськими і німецькими військами під с. Винники навіть відбувся бій. Зрештою, після переговорів, німецькі частини відвели від міста, а 22 вересня 1939 р. Львів зайняла радянська армія. Польський гарнізон опору червоноармійцям не чинив. Того ж дня у Бресті, Гродно, Пінську, Перемишлі відбулися спільні паради радянських і німецьких військ на честь перемоги над Польщею.

Вступ Червоної армії на територію Західної України. Для врегулювання питань кордону в Москві розпочались переговори між Німеччиною та СРСР, які завершились підписанням 28 вересня 1939 р. «Договору про дружбу і державні кордони» та двох таємних протоколів до нього. За цим договором було остаточно поділено сфери впливу між двома державами у Східній Європі й встановлено спільний радянсько-німецький кордон. Він проходив по «лінії Керзона». За договором у сферу німецького впливу потрапили частково полонізовані українські етнічні землі - Холмщина, Підляшшя, частина Полісся, Посяння, Лемківщина, на яких проживали майже півмільйона українців. Ця обставина свідчить про те, що у своїх діях Сталін керувався не прагненням врятувати «єдинокровних братів», а суто власними стратегічними інтересами.

Зміст радянсько-німецького договору 28 вересня 1939 року. Кордон між державами пройшов по «лінії Керзона». Переважна більшість території Західної України увійшла до складу СРСР. Лемківщина, Посяння, Холмщина і Підляшшя (майже 16 тис. кв. км. З 1,2 млн. населення) опинилися в зоні німецької окупації. На карті-додатку до тексту протоколу Й. Сталін поставив підпис (довжина 58 см). Спільний радянсько-німецький військовий парад в Бресті 22 вересня 1939 року

Входження Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР і УРСРРадянський Союз ніколи не визнавав приєднання Бессарабії до Румунії. Початок Другої світової війни створив сприятливі умови для розв’язання «бессарабського питання» на користь СРСР. Румунське керівництво намагалося знайти підтримку з боку Німеччини. Та остання, будучи зайнятою війною на Заході, заявила, що «проблема Бессарабії Німеччину не цікавить - це справа самої Румунії».26 червня 1940 р. румунському послу вручили ноту з ультимативною вимогою передати СРСР Бессарабію та Північну Буковину. Румунія мусила поступитися.28 червня 1940 р. радянські війська встановили свій контроль над зазначеними територіями. Але Північна Буковина не згадувалась у жодній домовленості між СРСР і Німеччиною. Також ця територія ніколи не входила до складу Російської імперії, на відміну від Бессарабії. Тому дії Москви у Північній Буковині були сприйняті Берліном дуже негативно, і це прискорило наближення війни з Радянським Союзом. У середині липня 1940 р. німецький генеральний штаб почав розробку плану «Барбаросса» - плану нападу на СРСР.

Входження Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР і УРСРПарад радянських військ у Кишиневі 4 липня 1940 року © Румунський національний архів. Буковина у складі Української РСР станом на 1 листопада 1940 року з «Кишенькового атласу СРСР» © Головне управління геодезії і картографії при РНК СРСР, 1940 рік

Оперативний план Бессарабсько - Буковинського походу ЧА в 1940 році02 серпня 1940 року Верховна Рада СРСР вирішила включити Північну Буковину і Південну Бессарабію до складу УРСР, а з решти Бессарабії і колишньої Молдавської Автономної РСР 15 серпня 1940 р. було утворено Молдавську РСР.

Радянізація нових територій. Першочерговим завданням радянського режиму стало формування нових органів влади та їх узаконення. Попервах у містах і селах, де вступала Червона армія, ліквідовувались польські органи влади і створювалися тимчасові комітети з місцевих комуністів та прорадянськи налаштованих діячів. Заборонялась діяльність партій і громадських рухів. Формувались робітничі й селянські дружини, які разом з оперативними групами НКВС здійснювали масові арешти. Всього заарештували 21 857 осіб (державні чиновники, поліцаї, жандарми, осадники, діячі політичних партій, окремі представники інтелігенції тощо), котрих вважали небезпечними для нової влади. У 1940 р. всі вони були знищені.

Радянізація нових територій. На території Західної України, що офіційно увійшла до складу УРСР, в грудні 1939 р. створили шість областей: Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку. Менш ніж через рік законодавчо оформили і включили до складу УРСР території Північної Буковини та придунайських земель. 2 серпня 1940 р., за рішенням VII сесії Верховної Ради СРСР, було утворено Молдавську РСР, а на території Північної Буковини та Хотинського повіту Бессарабії: утворено Чернівецьку область й передано до складу УРСР. У грудні 1940 р. утворили Ізмаїльську область.

Радянізація нових територій. У листопаді 1940 р. між Українською РСР і Молдавською РСР було встановлено новий кордон. Частину колишньої Молдавської автономної РСР у складі УРСР було передано Молдавській РСР. Внаслідок цього від України було відчужено Придністров’я з етнічним українським населенням. Після включення до складу УРСР Західної України, Північної Буковини й трьох повітів Бессарабії населення України збільшилося на 8,8 млн осіб і на середину 1941 р. становило понад 41,6 млн; її територія розширилася до 565 тис. км².

Радянізація нових територій. Заборона діяльності усіх партій, окрім КПЗУ, яка стала складовою КПУ;Закриття громадських, культурних, наукових, торговельних товариств і установ, періодичних видань;Ліквідація приватної власності, націоналізація промисловості та землі, колективізація;Наступ на церкви: заборона діяльності православної церкви на Волині, обмеження прав греко-католицької церкви;Репресії щодо інтелігенції, масові депортації українців у північні райони СРСР;Українізація, розширення мережі освітніх закладів.

Для зміцнення нової влади у Західну Україну направили 86 тис. партійних, радянських, комсомольських та профспілкових функціонерів. Сюди також послали вчителів, культпрацівників, агрономів, медиків тощо. Найбільш позитивно українське селянство сприйняло заходи із розподілу поміщицьких земель та земель осадників, реманенту, худоби, посівного матеріалу і майна. Загалом розподілили близько 2 млн га землі. Позитивне ставлення у селян дуже швидко вивітрилося, коли нова влада почала створювати колгоспи. Перші такі господарства з’явилися в 1940 р. На 1 червня 1941 р. у 2,6 тисяч колгоспів було об’єднано 140 тисяч селянських господарств, що становило 13%. Радянізація нових територій. Депортація - примусове, насильницьке переселення людей за межі місць їх постійного проживання.

Соціальні перетворення супроводжувалися репресіями. Метою репресивних акцій було якнайшвидше вирішити питання про суспільний лад і утвердити радянську владу в регіоні. Переслідування, як вже згадувалося, розпочалися відразу після зайняття краю Червоною армією, але спочатку вони торкнулися переважно поляків. Серед українців раніше за інших зазнали репресій активісти політичних партій. Широкомасштабні гоніння українців почалися з грудня 1939 р. Репресії здійснювалися без суду і слідства, але з метою залякування населення інколи проводилися показові процеси. Найпоширенішою формою репресій стала депортація. Загалом примусово вивезли 320 тисяч осіб. Смертність серед депортованих становила 16 %. Радянізація нових територій

Радянізація нових територійЄдиною організованою силою опору новій владі була ОУН, яка зберегла свою конспіративну мережу. Підпілля розповсюджувало листівки, гуртувало молодь до майбутньої боротьби, іноді здійснювало збройні акції проти представників нової влади. ОУН налагодила співпрацю з нацистською розвідкою абвером і вела підготовку до дій під час майбутньої війни між СРСР та Німеччиною, про можливість якої мало хто сумнівався. У січні 1941 р. у Львові відбувся закритий процес над 59 членами ОУН. Частину підсудних стратили, інших засудили до тривалих строків ув’язнення.

Становище України в 1939 – у першій половині 1941 р. Початок Другої світової війни прискорив процес мілітаризації в СРСР. Це знайшло свій відбиток у завданнях третьої п’ятирічки. Так, зросли військові витрати: у 1939 р. вони становили 25,6%, 1940 р. - 32,6%, 1941 р. - 43% державного бюджету. Дедалі більше підприємств переходили на випуск військової продукції. Запускались у виробництво новітні зразки зброї, які за своїми характеристиками перевершували аналогічні зразки інших країн. Так, танк Т-34, створений конструкторами Харківського тракторного заводу ім. Комінтерну, став одним із найкращих у роки Другої світової війни. А танк КВ-1 взагалі не мав рівних на той час. Були створені реактивні міномети - «Катюша», нові зразки літаків: МІГ-3, Ла. ГГ-3, Як-1, Пе-2, Іл-2.

Становище України в 1939 – у першій половині 1941 р. Відбувалась реорганізація Червоної армії та збільшувалась її чисельність майже вдвічі - до 5 млн бійців. За два роки було сформовано 125 нових дивізій. На новому кордоні будувалися укріплення «Лінії Молотова». Розроблялися плани ведення бойових дій проти потенційного противника. Всі ці заходи безпосередньо стосувалися України. Запроваджувалися жорсткі правила для зміцнення трудової дисципліни. Запізнення каралось ув’язненням.26 червня 1940 р. ВР СРСР ухвалила Указ «Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний тиждень і заборону самовільного виходу робітників і службовців з підприємств та закладів». Була проведена часткова мобілізація промисловості, більшість якої стала працювати на потреби армії, зокрема - всі хімічні та металургійні заводи.«Лінія Молотова»

Становище України в 1939 – у першій половині 1941 р. Перераховані заходи, повідомлення у пресі про бойові дії в Європі та Азії, участь радянських добровольців у подіях в Китаї, Іспанії, агресія СРСР проти Польщі, Фінляндії, країн Балтії, бої Червоної армії з Японією в Монголії створювало у людей відчуття наближення й невідворотності війни. Водночас суспільство було дезорієнтоване радянською пропагандою, що війни не буде, що між Німеччиною та СРСР існує Пакт про ненапад, що якщо і почнеться конфлікт, то він буде вестися «на ворожій території і малою кров’ю», що «Червона армія є могутньою і непереможною».

ВИСНОВКИПакт «Ріббентропа-Молотова» відкрив шлях до нацистської агресії проти Польщі і до розв’язання Другої світової війни. Скориставшись домовленостями з нацистською Німеччиною і з поразки Польщі, Червона армія здійснила «визвольний похід» на Західну Україну та Західну Білорусію й опанувала цими землями. Кінець 1930-х - початок 1940-х років був складним і напруженим для українського суспільства. Фактично його втягнули у Другу світову війну, хоча прямі бойові дії обмежилися лише Західною Україною і були нетривалі. На новоприєднаних землях (Східна Галичина, Західна Волинь, Північна Буковина, Південна Бессарабія) розгорнулися заходи з радянізації, які мали забезпечити поширення тих форм життя, котрі вже утвердилися в Наддніпрянській Україні. Як і в попереднє десятиліття в Наддніпрянщині, нова влада встановлювалася жорсткими репресивними діями. А такі заходи налаштували проти радянської влади більшість населення Західної України.

Домашнє завдання. Опрацювати параграфи 32 – 33, с. 189 – 196. Законспектувати. Вивчити основні дати, терміни, персоналії до теми.