У серпні 1918 р. з ініціативи українських соціал-демократів постав блок політичних сил Український національний союз (УНС), який проголосив метою створення суверенної демократичної держави парламентського типу. П. Скоропадський спробував порозумітися з Національним союзом, однак цього не допустили міністри-кадети й торговельно-промислові кола. Коли стало зрозуміло, що німецькі багнети більше не рятуватимуть гетьманський режим, голова Українського національного союзу В. Винниченко вирішив діяти, не гаючи часу. В ніч на 14 листопада 1918 р. в Києві відбулося таємне засідання, в якому взяли участь представники політичних партій, Селянської спілки. Січових стрільців, профспілки залізничників. Було створено орган із п'яти осіб для керівництва повстанням проти гетьмана - Директорію. Головою Директорії став В. Винниченко, а її збройні сили очолив С. Петлюра.
18.11.1918р. - бій під с. Мотовилівка- розгром військ гетьмана14.12.1918р. - Вступ Директорії до Києва. Зречення Скоропадського. У ніч на 14 грудня до Києва ввійшли Січові стрільці на чолі з Є. Коновальцем — основна військова сила, на яку спиралася Директорія під час антигетьманського повстання. Кілька днів П. Скоропадський переховувався в місті, а потім у мундирі німецького офіцера виїхав до Берліна.
затвердив акт про утворення єдиної соборної України;ввів до складу Директорії президента ЗУНР Є. Петрушевичаобговорив питання про владу в Україні, визнав Трудовий конгрес вищим законодавчим органом, виконавчу владу передав Раді народних міністрів, на місцях владу мали здійснювати урядові уповноважені під контролем місцевих трудових рад;передав верховну владу і оборону держави в руки Директорії;функції голови держави доручив виконувати В. Винниченку;затвердив ноту протесту проти російського більшовицького наступу на Україну.23 – 28 січня 1919 р. – рішення Трудового конгресу (парламенту)Напередодні Трудового конгресу Директорія видала Універсал про затвердження злуки Наддніпрянської Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Українську Народну Республіку. Таким чином, Директорія дістала право на необмежену державну діяльність, тобто на диктатуру.
1. Конфіскація земель поміщиків понад 15 десятин.2. Термін і порядок розподілу землі не визначено.3. Встановлення 8- год. робочого дня.4. Робітничий контроль на виробництві, право на страйки. При умові нової війни з РНК - реформи відкладені. Головне завдання - перемога у війні з більшовиками. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ДИРЕКТОРІЇ
Непослідовність політики Директорії:на місцях влада зосереджувалась в руках виборних отаманів напівпартизанських загонів;соціальна політика залишалась декларативною, бо Директорія діяла нерішуче, строки проведення аграрної реформи не визначені, отамани на місцях придушували робітничі страйки, розганяли профспілки;відбувались жорстокі єврейські погроми. В країні панувала атмосфера анархії і сваволі, Директорія втрачала політичний вплив. Отаманщина – прояв селянської війни за землю, проти політики режимів, що встановлювалися на українських землях
Директорію УНР визнали: Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Ватикан, Італія ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ДИРЕКТОРІЇНе налагоджено відносини з: радянською Росією, державами Антанти Польщею НАПРЯМИ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ ОРІЄНТАЦІЇС. ПЕТЛЮРА ПРАГНУВ СОЮЗУ З АНТАНТОЮВ. ВИННИЧЕНКО ТА В. ЧЕХІВСЬКИЙ ПРАГНУЛИ СОЮЗУ З МОСКВОЮЗ 5 листопада 1918р. - ЗУНР зазнала агресії з боку ПольщіЗ 23 листопада1918р. - на півдні України висадились війська Антанти. З грудня 1918р. по червень1919р. – друга війна радянської Росії проти УНР З весни 1919р. - на Україну вдерлась Добровольча армія Денікіна
Польсько-українська війна. Причини. Поляки вважали Східну Галичину своєю невід’ємною частиною. Територіальні претензії Польщі до ЗУНРГоловні події війни. ЗУНР припинила існування. Бійці УГАПочаток війни – 5 листопада 1918р. польська армія захопила 10 повітів ЗУНР з 59. Грудень 1918р. –формування Української Галицької армії під командуванням М. Омеляновича-Павленко. Квітень 1919р. - Франція надала допомогу Польщі, надіславши їй корпус генерала Ю. Галлера. Травень 1919р. - війська УГА притиснуті польською армією до р. Збруч. Червень 1919р. – наступальна операція УГА – Чортківська офензива, що призвела до звільнення половини території ЗУНР від поляків25 червня Паризька мирна конференція визнає права Польщі на окупацію Східної Галичини28 червня – контрнаступ поляків привів до окупації Східної Галичини, війська УГА перейшли р. Збруч.
Окупація військами Антанти Півдня України. Причини. Запобігання захопленню України більшовицькими військами. Недопущення розповсюдження комуністичної ідеологіїПовернення втрачених коштів, вкладених в економіку України. Перебіг подій:23 листопада 1918р. – початок висадки французьких військ у Севастополі;Грудень 1918р.- висадка військ в ОдесіСічень-лютий1919р.- 60 тисяч французьких, англійських, румунських, грецьких та польських військ зайняли Чорноморське узбережжя. Лютий 1919р.- переговори Директорії з французьким командуванням. Вимоги Антанти. ВІДМОВА ВІД «БІЛЬШОВИЦЬКОЇ» СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИРЕОРГАНІЗАЦІЯ АРМІЇ УНР ТА ПІДПОРЯДКУВАННЯ ЇЇ СОЮЗНОМУ КОМАНДУВАННЮВИЛУЧЕННЯ ЗІ СКЛАДУ ДИРЕКТОРІЇ ПРЕДСТАВНИКІВ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ПАРТІЙ
Наслідки переговорів: С. Петлюра припинив членство в УСДРПВ. Чеховський подав у відставку і уряд очолив С. Остапенко. В. Винниченко вийшов з Директорії та передав повноваження С. ПетлюріАнтанта не ратифікувала договір з Директорією, а у березні 1919р. залишила Одесу9 квітня Директорія створила новий соціалістичний уряд на чолі з Б. Мартосом
Причини13 листопада 1918 р. — анулювання радянською Росією Берестейського мирного договору. Постанова Раднаркому про невизнання УНР самостійною державою. Початок захоплення українських територій, залишених німцями .28 листопада 1918 р. – у м. Суджа сформовано Тимчасовий робітничо –селянський уряд на українських землях, який заявив про встановлення радянської влади. Друга війна радянської Росії проти УНР
3 січня 1919р. ТРСУУ прибув до Харкова, а 4 січня було утворено Український фронт на чолі з В. Антоновим-Овсієнком. З Харкова радянські війська почали наступ Полтаву. Катеринослав. Донбас. Головні події наступу:12 січня 1919р. радянські війська зайняли Чернігів;16 січня Директорія оголошує війну радянській Росії;до кінця січня повністю розгромлено лівобережне угрупування Директорії;5 лютого більшовицькі війська вступили до Києва (Богунський полк під ком. М. Щорса та Таращанський під ком. В. Боженка)Вступ Червоної армії до Харкова
Наступ більшовицьких військ змусив Директорію одразу після завершення роботи Трудового конгресу залишити Київ. 2 лютого її резиденцією стала Вінниця. На початку березня Директорія переїхала з Вінниці до Проскурова, а через деякий час у Рівне. 5 травня уряд перебрався до Радзивилова. Згодом, після втрати Луцька, який захопила польська армія, Директорія та уряд УНР залишилися без власної території.
1. Соціалістична політика2. Невирішене аграрне питання3. Позбавлення політичних прав значної частини населення4. Неспроможність завадити масовим єврейським погромам5. Незадовільна підготовка та організація армії 6. Розквіт отаманщини, анархії 7. Особисте протистояння лідерів В. Винниченка і С. Петлюри 8. Війна з Радянською Росією, позиція Антанти і білогвардійців. Причини поразки Директорії:
Здобутки ДиректоріїПроголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. ЗУНР було перетворено на Зо. УНР (Західну область Української Народної Республіки). Але реальне об’єднання двох держав відкладалося. Кожна з них проводила самостійну внутрішню й зовнішню політику. Міжнародні зв’язки з Угорщиною, Чехословаччиною, Нідерландами, Італією, Ватиканом
Християн Раковський (справжнє ім’я та прізвище — Кристю Станчев) (1873—1941 рр.) - партійний діяч, дипломат.т Утворення УСРР «ВОЄННИЙ КОМУНІЗМ»Формування державних інститутів більшовиків розпочалося зі створення Тимчасового робітничо-селянського уряду, який пізніше було перейменовано в Раду народних комісарів (РНК) На українських землях РНК очолив. Х. Раковський (болгарин): більшовик, професійний революціонер.6січня1919р. було проголошено створення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР). Столицею УСРР до середини березня було м. Харків10 березня 1919р. Було ухвалено Конституцію УСРР.
Воє́нний комуні́зм — назва внутрішньої політики більшовиків у 1918—1921 роках під час Громадянської війни . Основною метою більшовиків було утримання власної влади в країні та забезпечення Червоної гвардії необхідними ресурсами та продовольством — в умовах війни. Воє́нний комуні́зм. В основу воєнного комунізму була покладена ідея відмови від капіталізму та швидкого переходу до комунізму шляхом одержавлення власності, згортання товарно-грошових відносин, підпорядкування суспільних, індивідуальних інтересів державним. В економіці —націоналізація промислових підприємств, поміщицьких маєтків. Державна монополія на хліб та інші продукти. Практичним утіленням стала продрозкладка. У політичному житті — це перетворення Рад на органи диктатури з обмеженням виборчих прав, заміна Рад ревкомами, комбідами, переслідування опозиційних партій. В Україні політика мала свою специфіку, по-перше, вона почалася пізніше, ніж в Росії (з 1919, а не 1918 року). По-друге, вона була жорсткішою, державна монополія поширювалася не лише на хліб, а й на цукор, сіль, чай,Більшовики прагнули від України хліба для існування режиму ..