Розробка уроку з історії України на тему «Господарське, церковне та культурне життя на українських землях в другій половині ХVІІ ст.»

Розробка уроку з історії України на тему: «Господарське, церковне та культурне життя на українських землях в другій половині ХVІІ ст.»                                                                                                                                                   Мета:

•      охарактеризувати розвиток господарства, особливості землеволодіння, досягнення культури та духовне життя;
•      розвивати вміння складати логічно-структурні схеми, аналізувати інформацію, робити узагальнення та висновки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.                                                                                                         Поняття: рангові землі, займанщина, мануфактура, експорт, імпорт, колегіум.                                                               Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, схеми, ілюстрації.                                                                                                            Очікувані результати                                                                                                                                                        Після цього уроку здобувачі освіти зможуть:

•      характеризувати господарське, церковне, культурне життя на Україні в другій половині ХVІІ ст.;
•      називати основні галузі господарства, характер землеволодіння;
•      розвинути вміння аналізувати матеріал, робити висновки, висловлювати свою точку зору.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку                                                                                                                                              Гра «Пароль»                                                                                                                                                                                     

•      Назвати слово, термін, поняття чи особу, пов’язану із козацькою добою.                                                                        

ІІ. Актуалізація опорних знань                                                                                                                                     Вправа «Асоціації»                                                                                                                                            1. Прочитайте тему уроку.                                                                                                                                                                        2. Назвіть ключові слова в записі теми.                                                                                                                                                   3. Які асоціації викликають у вас ці слова?                                                                                                                                                         4. Про що йтиметься на уроці?                                                                                                                                       ІІІ. Мотивація навчальної діяльності                                                                                                                        Учитель. ХVІІ ст. було складним для Гетьманщини. Війни, заколоти, пошуки гетьманами надійних союзників. Політична нестабільність призвела до поділу на Правобережжя та Лівобережжя, переселення українців на Слобожанщину.                                                              Вправа «Громадська думка»                                                                                                                      

•      Чи існували умови для розвитку господарства і культури на тлі політичних подій другої половини ХVІІ ст.?                                                                                                                                          Так (      )                                 Ні (      )                                                                                                          

Здобувачі освіти мають визначитися, а наприкінці уроку знову повернутися до цієї вправи.                                                                                                                                                                               ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу                                                                                                        Учитель. Господарство – це така сфера життя, де задіяні всі верстви населення незалежно від того, які права, привілеї чи обов’язки вони мають. Найважливіше – це володіти землею.                                                                                                                                                   Складання логічної схеми                                                                                                                                                     Здобувачі освіти опрацьовують текст підручника, надають відповіді на запитання і складають схему 1 «Види землеволодіння в Україні наприкінці ХVІІ ст.».                                                                                 Запитання                                                                                                                                      1. Хто розпоряджався землею?                                                                                                        2. Яким правом на землю користувалося козацтво і селянство?                                                                                                                        3. Назвіть види старшинського землеволодіння.                                                                                               4. Хто надавав земельні володіння церквам та монастирям?

Робота з поняттями                                                                                                                                                Здобувачі освіти мають дати визначення понять «займанщина», «рангові землі».                                                                                              Висновок. Отже, всі верстви населення Лівобережної України мали право володіти землею і опікуватися господарством. На другу половину ХVІІ ст. припадає активний розвиток господарства на Лівобережжі та Слобожанщині.                                                                                                                        Робота у групах і парах за текстом підручника                                                                                                                 1. Визначити причини розвитку господарства в українських землях.                                                                                2. Скласти логічну схему 2 «Фактори, що сприяли розвиткові господарства».                                                                                                                                            

Робота з атласом

•      Знайти держави й території, з якими Лівобережна Гетьманщина мала торгівельні відносини.                                                                                                                      

Учитель. Розвиток господарства позначився і на інших сферах життя, зокрема культурному та духовному житті.                                                                                                                                 Спробуємо створити калейдоскоп видатних подій та пам’яток культури нашого краю другої половини ХVІІ ст.                                                                                                                                                        Робота в групах                                                                                                                                            1-ша група. З енциклопедії Чернігівщини.                                                                                                       У середині ХVІІ ст. у Новгород-Сіверському засновано слов’яно-латинську школу. Містилась вона у Спасо-Преображенському монастирі. 1689 р. була переведена до Чернігова, а 1700 р. її перетворено на колегіум.                                                                                                          Навчання в колегіумі тривало 6 – 8 років. Основними навчальними предметами були: граматика, латина, грецька мова, історія, географія, математика, філософія. Кількість учнів становила 250-300 осіб. Переважно це були діти старшини, духівництва, заможних міщан і козаків.                                                                                                                                             Запитання                                                                                                                                                                                                   1. Про яку галузь культури йдеться в статті?                                                                                                                                   2. Які освітні заклади були відомі на Чернігівщині?                                                                                            3. Що ви про них дізналися?                                                                                                                                    2-га група. З енциклопедії Чернігівщини.                                                                                                    У другій половині ХVІІ ст. продовжували діяти старі і були засновані нові друкарні. 1674 р. Лазар Баранович заснував друкарню у Новгород-Сіверському, а 1679 р. перевіз її до Чернігова. Розміщувалася вона на території Троїцько-Іллінського монастиря. За перші 20 років було надруковано 40 видань, з яких 38 відомі й дотепер. Першими чернігівськими виданнями були «Псалтир» і «Буквар» 1680 р. Тут уперше в практиці східнослов’янського друкарства для оформлення книжок почали вживати різні шрифти.                                                                                                                             Запитання                                                                                                                                                                  1. Про яку галузь культури йдеться в статті?                                                                                                                    2. Де і ким були засновані друкарні?                                                                                                                    3. Що ви про них дізналися?                                                                                                                                         3-тя група. З енциклопедії Чернігівщини                                                                                                         Автор Боболинського літопису, Боболинський, народився в Новгороді-Сіверському, був ченцем. Літопис містить виклад подій від давніх-давен до середини ХVІІ ст. автор детально описує боротьбу з турками, Чигиринські походи. У передмові радить читачеві спочатку самому уважно й осмислено вивчити книгу, а потім познайомити з нею неграмотних.                                                                                                                                                                                                         Галятовський Іоаникій – громадський, церковний діяч. За нього був відновлений і 1670 р. освячений Успенський собор. Автор збірок проповідей. Його богословсько-полемічні твори були спрямовані проти католицької церкви та унії.                                                                                              Запитання                                                                                                                                                                  1. Які жанри літератури набули поширення на Чернігівщині?                                                                             2. Назвіть найбільш відомих представників літератури.                                                                              4-та група. З енциклопедії Чернігівщини                                                                                                         Свято-Миколаївський собор у Ніжині – споруда часів раннього українського бароко заввишки 55 метрів. Миколаївський собор повністю відтворює в цеглі звичні прийоми народного дерев’яного зодчества. Особлива, парадна роль споруди підкреслена і в інтер’єрі, де обабіч головного входу влаштовано на узвишші спеціальні лоджії для полкової старшини.                                                                                                               Будинок полковника Якова Лизогуба в Чернігові є одним із кращих зразків цивільної архітектури в Україні другої половини ХVІІ ст. Його спорудили в 90-х роках ХVІІ ст. на території Дитинця. Своїм плануванням нагадував тип українського народного житла «будинку на дві половини» з «чорними» і «білими» сіньми. Довжина споруди – 21 і ширина 16 метрів. Всередині будинок розділений однією подовжньою і двома поперечними стінами на шість кімнат.                                                                                                                                   Запитання                                                                                                                                                         1. Назвіть відомі архітектурні споруди Чернігівщини.                                                                           2. Який стиль панував в архітектурі того часу?                                                                                                                 3. Які види будівництва набули поширення?                                                                                                   5-та група. З енциклопедії Чернігівщини                                                                                                          Чудотворний образ Іллінсько-Чернігівської ікони Божої матері було написано 1658 р. ченцем Геннадієм Дубенським. Його зберігали у Троїцькому монастирі на Болдиній горі поблизу Чернігова. Через чотири роки після написання протягом восьми днів ікона плакала. Свідками цього дива були майже всі мешканці Чернігова.    Серед відомих портретів ХVІІ ст. портрет полковника Дуніна-Борковського, який нині зберігають у Чернігівському художньому музеї. У Чернігівському художньому музеї також зберігають 5 анонімних срібних оправ Євангелія другої половини ХVІІ ст.                                                                                                                                                                              

Запитання                                                                                                                                                                   

•      Які жанри живопису набули поширення на Чернігівщині?                                                              

6-та група                                                                                                                                               У другій половині ХVІІ ст. при дворі чернігівського архієпископа Лазаря Барановича діяла хорова капела. Вона уславилася високою виконавчою майстерністю. Серед її керівників був Семеон Пекалицький, який деякий час проживав у Новгород-Сіверському.                                                                                                                                                                                                                                                                                    Запитання                                                                                                                                                                                                                               

•      Назвіть жанри музичного мистецтва, що розвивались на Чернігівщині у цей період.

Робота зі схемою № 3                                                                                                           

Творче завдання

•      Виготовити плакат, який би закликав до збереження пам’яток культури.                                                                               

Кожна група представляє власний плакат                                                                                         Вправа «Громадська думка»

•      Чи існували умови для розвитку господарства і культури на тлі політичних подій другої половини ХVІІ ст.?

Здобувачі освіти підтверджують власні думки фактами, про які дізналися на уроці.

V. Закріплення нового матеріалу                                                                                     Графічний диктант «+» чи «-»                                                                                                           

1-й варіант

1. Гетьман розпоряджався землями.                                                                                                                                                                        2. Козаки користувалися правом займанщини.                                                                                               3. Займанщина дозволяла брати землі, скільки здатен обробити.                                                                                                                       4. Приватне землеволодіння передбачало наділення землею за службу.                                                                                                              5. Провідна галузь господарства – землеробство.                                                                                            6. Мануфактури не набули поширення.                                                                                                          7. Гетьманщина поновила торговельні зв’язки.                                                                                                                                    8. Імпорт – це вивезення товарів.                                                                                     

2 варіант

1. Полковники розпоряджалися землями.                                                                                            2. Селяни користувалися правом займанщини.                                                                                      3. Орні землі перебували у приватній власності.                                                                                                                                                    4. За умовами рангового землеволодіння землю передавали у спадок.                                                           5. Промисли не розвивалися.                                                                                                                     6. Гетьман регулював торговельні відносини.                                                                                              7. Експорт – це ввезення товарів.                                                                                                                  8. Зростанню торгівлі сприяв розвиток господарства. 

VІ. Підсумки уроку                                                                                                                                                                                           Взаємоперевірка графічного диктанту.                                                                                                                                      VІІ. Домашнє завдання                                                                                                                                      1. Опрацювати відповідний параграф підручника.                                                                                                                                                                2. Створити ментальну карту до теми уроку.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          3. Опрацювати інформаційні матеріали про становище православної церкви та підготувати повідомлення до цієї теми.