Презентація "Україна. Початок Другої світової війни"

Коли було підписано Пакт Молотова-Ріббентропа? Між якими державами було укладено Пакт Молотова-Ріббентропа? Пригадайте зміст Пакту Молотова-Ріббентропа?

1. Вторгнення Німеччини та СРСР у Польщу. На світанку 1 вересня 1939 р. сили вермахту (загалом 1,6 млн солдатів і офіцерів) завдали удару Польщі. 12 вересня інший танковий корпус підійшов до Львова, але за наказом Гітлера повернув на північ, у напрямку Холма і Бреста. Польський уряд перебрався спочатку до Кременця, а згодом до Коломиї.

17 вересня 1939 р., коли головні сили польської армії було розбито, на територію Західної України та Західної Білорусі вступили радянські війська, що ознаменувало вступ СРСР у Другу світову війну на боці Німеччини. Депутати сейму від центристського УНДО та митрополит Андрей Шептицький спільно з ієрархами католицької церкви закликали українців виконати громадянський обов’язок щодо захисту польської держави. Але багато українців, які потерпали від польського тиску, виявляли протилежні почуття (напередодні війни Польщею прокотилася хвиля антиукраїнських акцій)

Загалом уряди Великої Британії та Франції засудили радянську агресію, однак не хотіли остаточно штовхнути Москву «в обійми Берліна», сподіваючись, що присутність Червоної армії на радянсько-німецькому кордоні відтягуватиме значні німецькі сили із Заходу. Поміркуйте про труднощі ситуації, у якій опинилися військовослужбовці української національності в польській армії після початку німецько-польської війни.

2. Українці в польській армії Оскільки в міжвоєнний період Галичина, Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь, Західне Полісся, Посяння й Лемківщина були в складі II Речі Посполитої, то у польському війську, було багато етнічних українців. Найбільший відсоток українців у складі Війська Польського був у піхотних і кавалерійських частинах. Зазвичай від найнижчих офіцерських посад і до найвищих у Війську Польському займали етнічні поляки. Українці переважно були рядовими.

Навіть будучи критично налаштованими до польської влади, українці негативно ставилися до Червоної армії й радянського режиму загалом. У вересні-жовтні 1939 р. у боях з німецькими і радянськими військами загинуло близько 8 тис. польських солдатів української національності.

3. «Договір про дружбу та кордон» між СРСР і Німеччиною Крапку в німецько-польській війні поставив «Договір про дружбу та кордон» між Німеччиною і Радянським Союзом, укладений 28 вересня 1939 р. у Москві. Цей договір, як і пакт від 23 серпня, підписали Ріббентроп і Молотов (ішлося про обмін населенням між СРСР і Німеччиною, змінювалися межі сфер впливу, що були визначені пактом Молотова-Ріббентропа, і погоджувалося придушення будь-якої польської агітації)

Конфліктна ситуація склалася навколо Львова. Львів’яни зазнавали артилерійських обстрілів і бомбардувань, залишилися без води, світла, телефонного зв’язку, радіо. 19 вересня на околицях Львова відбувся навіть бій між радянськими і німецькими підрозділами. Після радянсько-польських переговорів і підписання відповідного протоколу опівдні 22 вересня частини Червоної армії увійшли до Львова. За винятком поодиноких пострілів з вікон і дахів, поляки вже не чинили опору.

Відповідно до положень «Договору про дружбу та кордон», Польщу було поділено так: Німеччина посіла майже 49 % теренів Республіки і понад 22 млн населення, а СРСР - 50 % і близько 13 млн населення. Німці частину захоплених польських територій прилучили до Рейху, а з решти утворили Генеральну губернію із центром у Кракові (Холмщина, Надсяння, Лемківщина, а від 1941 р. - і Галичина).

Значення радянсько-німецького пакту про ненапад: країна СРСР Німеччина негативне Падіння міжнародного престижу СРСР Неможливість договору СРСР з Англією та Францією Прибалтийські та західноукраїнські проблеми Постачання стратегічної сировини Німеччині Поділ світу на сфери впливу - немає позитивне Виграли час Відсунули кордони СРСР до заходу: Східна Галичина та Волинь (1939 р.) Північна Буковина, Південна Бессарабія, Литва, Латвія, Естонія Отримання стратегічної сировини з СРСР Війна на один фронт Наближення до кордонів СРСР Отримання досвіду військових дій Збільшення військової потужності за рахунок захоплених країн + сировинна база

4. Включення до СРСР Західної України, Північної Буковини та частини Бессарабії У вересні 1939 р. радянська пропаганда готувала громадську думку до включення Західної України до складу СРСР: пояснення поразки польської армії внутрішніми суперечностями Польської держави, правлячі кола Польщі перетворили західні області України й Білорусії на «безправну колонію, віддану польським панам на пограбування».

На зайнятих Червоною армією територіях запроаджено: тимчасові органи радянської влади та сувора цензура запровадження однопартійної системи питання нового територіально-правового та суспільно-політичного устрою краю мали вирішити Народні збори Західної України націоналізація банків і великої промисловості, конфіскація земель поміщицьких, монастирських і великих державних урядовців.

Український народ в колишній польській державі був приречений на вимирання. Його долею було пригнічення, знищення і грабунок. Польські пани робили все, щоб ополячити українське населення, заборонити навіть саме слово українець... Українських селян позбавляли землі. Робітникам і службовцям не давали працювати на фабриках, заводах і в установах. Українців не приймали до навчальних закладів. Викоріняли рідну мову. Намагались знищити українську культуру... Та закінчився час пригнічення і безправ’я. Волею всього багатонаціонального радянського народу, за наказом Радянського уряду Червона Армія звільнила навіки народ Західної України від влади польських поміщиків і капіталістів. Із Декларації Народних зборів Західної України про возз'єднання Західної України з Українською Радянською Соціалістичною Республікою від 27.10.1939 р. Як відбулося включення до складу СРСР Західної України, Північної Буковини та частини Бессарабії? Схарактеризуйте настрої та реакцію на це місцевого населення.

1 листопада 1939 р. на сесії Верховної Ради СРСР було ухвалено закон про включення Західної України до складу Радянського Союзу і возз’єднання її з Українською РСР. Згідно з процедурою закон про прийняття Західної України до складу Української РСР 14 листопада одностайно ухвалила й Верховна Рада УРСР. У червні 1940 р. Радянський Союз окупував Литву, Латвію та Естонію і змусив Румунію «добровільно» відмовитися від Бессарабії та Північної Буковини.

23.08.1939 р. – укладено радянсько-німецький пакт про ненапад; 01.09.1939 р. – Німеччина здійснила напад на Польщу; 17.09.1939 р. – Червона армія перейшла польський кордон; 28.09.1939 р. – договір «Про дружу і кордони»; 15.11.1939 р. – Західна України увійшла до складу УРСР; 02.08.1940 р. – Бессарабія і Північна Буковина увійшла до складу УРСР.

Наведіть аргументи щодо відповідальності нацистського і радянського тоталітарних режимів за початок Другої світової війни. Підготуйте повідомлення про те, як було втілено на практиці положення пакту Молотова-Ріббентропа. Проаналізуйте становище українців у зв’язку з початком Другої світової війни. Визначте національно-політичні дилеми, які в 1939 р. виникли перед українцями.