Презентація "Україна в перші повоєнні роки"

Україна в перші повоєнні роки Підготував викладач. Сумського будівельного коледжу. Подварський І. А.

План Актуалізація опорних знань1. Адміністративно-територіальні зміни2. Україна в ООН та міжнародних організаціях3. Відбудовчі процеси в господарстві республіки4. Голод 1946-1947 років. Висновки. Перевірка засвоєння вивченого матеріалу. Домашнє завдання

Мета:  охарактеризувати зміни геополітичного становища України, що відбулися після Другої світової війни; з'ясувати адміністративно-територіальні зміни у повоєнний час; розкрити зміст процесу відбудови та його складності; показати героїзм українців у відбудові народного господарства; прищеплювати навички порівнювати й зіставляти однотипні історичні події, процеси, виділяючи на цій основі головні ознаки певного історичного періоду; виховувати в учнів інтерес та повагу до своєї історії та рідного краю. Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: визначати хронологічну послідовність головних подій відбудовчого періоду; пояснювати на основі карти зміни в адміністративно-територіальному устрої та відбудовчі процеси у промисловості; Обладнання:  підручник, карта,мультимедіа, документи, таблиці, схеми. Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Література Власов В. С., Кульчицький С. В. Історія України(рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. загал. серед. освіти, / В. С. Власов, С. В. Кульчицький. – Київ: Літера ЛТД, 2019. – 256 с.

Актуалізація опорних знань1. Коли закінчилась 2 Світова війна?2. Якими були втрати України у війні?

Адміністративно-територіальні зміни. Кордон з Чехо-Словаччиною:- 26 листопада 1944 р. Відбувся І з’їзд народних комітетів Закарпатської України, який прийняв Маніфест про возз’єднання Закарпаття з УРСР.- 29 червня 1945 р. Договір між СРСР і Чехословаччиною про злиття Закарпатської України з радянською Україною. Він юридично закріпив рішення з’їзду в Мукачевому й установив кордон з Чехословаччиною. Кордони, що склалися між Словаччиною, Угорщиною та Закарпатською Україною до 29 вересня 1938 р., стали кордонами між СРСР і Чехословаччиною.- 22 січня 1946 р. Указ Верховної Ради СРСР про утворення у складі УРСР Закарпатської області.

Адміністративно-територіальні зміни. Кордон з Польщею:16 серпня 1945 р. Укладення договору про радянсько-польський кордон, який встановлювався по «лінії Керзона» з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) на 5-8 км, а в окремих районах навіть на 17—30 км.1951 р. Завершення процесу українсько-польських територіальних домовленостей, коли на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними ділянками (до Львівської області відійшла територія навколо міста Кристинополя (нині Червонограда), а до Польщі — Устрицький район Дрогобицької області.

Адміністративно-територіальні зміни. Кордон з Румунією:10 лютого 1947 р. Підписано радянсько-румунський договір, за яким до УРСР відходила Північна Буковина, Хотинщина, Ізмаїльщина, тобто закріплювалися кордони, встановлені у 1940 р.

Україна в ООН та міжнародних організаціях1944 р. У Москві почали обговорюватися питання про розширення прав союзних республік у сфері міжнародних відносин. Було створено Народний комісаріат закордонних справ УРСР на чолі з Д. Мануїльським, а 1946 р. назву було змінено на Міністерство закордонних справ. Україна разом з Білорусією була включена до складу 47 країн — засновників ООН.6 травня 1945 р. Українська делегація (очолив народний комісар закордонних справ УРСР Д. Мануїльський) прибула до Сан-Франциско на установчу конференцію ООН і активно долучилася до роботи. Д. Мануїльський очолив Перший комітет конференції, що мав підготувати текст преамбули (вступу) і першого розділу статуту «Цілі та принципи міжнародної організації». Таким чином, Україна брала участь у розробленні та прийнятті статуту ООН. Україна:• підписала Декларацію про заснування ООН;• підписала й ратифікувала статут ООН;• взяла участь у головних комітетах і комісіях ООН.

Україна в ООН та міжнародних організаціях1945 р. Україна член постійної комісії ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО).1946 р. Україну було включено до складу Економічної і Соціальної рад.1948-1949 рр. Україна — непостійний член Ради Безпеки ООН.1946-1947 рр. Представники України на чолі з міністром закордонних справ республіки Д. Мануїльським брали участь у Паризькій мирній конференції з питань роззброєння і підписання мирних договорів із колишніми союзниками нацистської Німеччини.1947 р. У Києві після кількадесятирічної перерви відкрилося перше представництво іншої держави — консульство Польської Народної Республіки.1948 р. Україна брала участь у роботі Дунайської конференції, на якій обговорювалося питання режиму торгового судноплавства на Дунаї. У перші повоєнні роки Україна була представлена в 20 міжнародних організаціях і уклала 65 міждержавних угод.

Відбудовчі процеси в господарстві республіки Серпень 1946 р. Верховна Рада УРСР схвалила п’ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства республіки на 1946-1950 рр.1. Цей план спирався на характерну особливість тоталітарної системи: можливість розпоряджатися ресурсами без огляду на потреби людей, а на власний розсуд і не несучи ніякої відповідальності за ухвалення неправильних рішень.2. Він передбачав відбудувати розорені райони, підняти промисловість і сільське господарство, відродити культурно-освітню сферу, діяльність наукових установ і навчальних закладів.3. Обсяг капіталовкладень за п’ятирічку в 3 рази перевищував фінансування всіх попередніх трьох п’ятирічок.4. Основні капіталовкладення направляли у важку промисловість, на яку було спрямовано 88% усіх капіталовкладень у промисловість.

Відбудовчі процеси в господарстві республіки 5. Пріоритетними галузями народного господарства було визнано:вугільну промисловість, електроенергетику, металургійну промисловість, машинобудування, транспорт.6. У сільське господарство вкладалося лише 7% загального обсягу асигнувань, у легку промисловість — 12%.7. Значні кошти вкладали в розвиток військово-промислового комплексу.8. З Уралу, Далекого Сходу, Поволжя та інших регіонів в Україну надходили техніка, устаткування, направляли фахівців.

Відбудовчі процеси в господарстві республіки. Наслідки: Підсумки виконання 4-го п’ятирічного плану розвитку народного господарства: Темпи відбудови народного господарства були високими: • навесні 1947 р. Дніпрогес дав перший струм; • відновилися довоєнні потужності Зуєвської, Харківської, Одеської та інших великих теплових електростанцій; • піднялися з руїн «Запоріжсталь», «Азовсталь», машинобудівні підприємства Києва, Харкова та інших міст; • у 1948 р. здано в експлуатацію найбільший на той час в СРСР і в Європі газопровід Дашава — Київ; • обсяг валової продукції промисловості України збільшився в 4,5 разу й перевищував рівень 1940 р. на 15%; • стали до ладу 22 доменні, 43 мартенівські печі, 45 прокатних станів, 130 шахт, до 1950 р. відновили роботу 104 машинобудівні заводи; • на кінець п’ятирічки Україна виробляла чавуну, сталі, кам’яного вугілля стільки само, як у довоєнний час, а з виробництва прокату, чорних металів, продукції машинобудування, електроенергії, залізної руди значно перевищувала цей рівень; • утім легка промисловість розвивалася слабко і у 1950 р. вона сягала лише 80% довоєнного рівня;

Голод 1946-1947 років . Причини:1. Важкі наслідки війни. Посуха і неврожай 1946 р. Великі плани хлібозаготівель.4. Відбудова промисловості за рахунок сільського господарства.5. Незбалансована економічна політика державно-партійного керівництва в центрі й на місцях.6. Масове вивезення продукції сільського господарства за кордон. У 1946 р. СРСР експортував 1,7 млн тонн зерна, причому значна частина передавалася іншим державам безкоштовно у формі «братерської допомоги». СРСР надавав продовольчу підтримку країнам Східної Європи, навіть Франція отримала 600 тис. тонн зерна.

Голод 1946-1947 років . Наслідки:1. Голод охопив більшу частину східних і південних областей України.2. Великі людські втрати (1 млн осіб).3. Голод додатково ускладнив і без того тяжкий процес відбудови.4. Негативно вплинув на моральний стан суспільства.5. Почалася масова втеча селян, особливо молодих, у промисловість, на транспорт, на будови.

Висновки. Після війни Україна змогла повернути деякі території які етнічно були заселені українцями, але були незаконно відібрані. Важливим для України став вступ в ООН та участь у міжнародних організаціях. Становище в Україні в повоєнні роки було складним. Україна постраждала від війни дуже сильно , особливо в економіці. Велика кількість промислових об’єктів була знищена, тому їх потрібно було побудувати в найкоротший строк. В цілому це вдалося, але не було достатньо товарів легкої промисловості. Важким також був голод 1946 – 1947 рр. Хоча за правильного керівництва його можна було б не допустити, або хоча б зменшити кількість жертв.

Перевірка засвоєння вивченого матерілу1. Покажіть па карті території, які увійшли до складу УРСР після підписання договорів з Польщею, Чехо-Словаччиною, Румунією. 2  Охарактеризуйте значення вступу УРСР до складу ООН.3.   Визначте характерні ознаки відбудовчих процесів в Україні.4. Чи можна було уникнути голоду в 1946-1947 рр.?

Домашнє завдання1. Опрацювати с. 11 – 45. Відповісти на питання в кінці параграфів.2. Створити кросворд з засвоєної теми.