Позитивне в ментальності українців (“Кайдашева сім’я”)Здатність до справжнього кохання (Мелашка і Лаврін уособлюють ніжність, поетичність, щире кохання)Працелюбність, прив’язаність до землі, до хліборобської праці (родина Кайдашів не цурається ніякої роботи, любить працювати на землі)Любов до дітей, онуків (Омелько і Маруся люблять своїх дітей та онуків, хочуть бачити їх щасливими)
Негативне в ментальності українців (“Кайдашева сім’я”)Забобонність (Омелько Кайдаш, дотримуючись посту щоп’ятниці, думав, що ніколи не втопиться, а сталося навпаки)Любов до горілки (Пияцтво зробило Кайдаша безвольним, внутрішньо надломленим)Егоїзм (два брати виявляють егоїзм і дріб’язковість приватного власника)
Засоби комічного у творі “Кайдашева сім’я”Засіб комічного. Приклад із тексту. Використання комічних ситуацій, сцен. Мотря з курячими яйцями в пазусі на горищі Кайдашихи, поїздка Кайдашів на розглядини на Западинці. Широке вживання комічних діалогів. Розмова Карпа і Лавріна про дівчат і вибір майбутніх дружин, розмова Кайдашихи з малими дітьми Балашів під час оглядин. Використання кумедних описів.“У хаті стало тихо, тільки борщ бризкав вряди-годи здоровими бульками, неначе здоровий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горщику…”Вживання смішних і дотепних словосполучень та слів.“Видроока Кайдашиха”, “пані економша”, “делікатний крам” – яйця. Застосування контрасту.“Не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину”
Засоби комічного у творі “Кайдашева сім’я”Засіб комічного. Приклад із твору. Використання жартівливих народних прислів’їв, приказок, фразеологізмів. Лаврін говорить Мотрі: “Хіба ж ми просили твою курку на наше сідало? Чи шапку перед нею знімали, чи що?”Кайдашиха запросила бабу-знахарку до хворого чоловіка, а та так загоріла на жнивах, що Кайдашиха подумала: “Чорна, як сам чорт, ще перелякає мого чоловіка”.